Смекни!
smekni.com

Вірменія сучасний її розвиток (стр. 2 из 3)

Економіка Вірменії завжди була найбільш уразливої в порівнянні з іншими республіками колишнього СРСР. Там немає нафти (на відміну від Азербайджану), відсутні родючі землі і вихід до моря (на відміну від Грузії). У результаті економічної блокади Вірменія виявилася відрізаної від Туреччини й Азербайджану, а також тимчасово від Грузії, коли там йшла громадянська війна. 90% вірменських вантажоперевезень раніше направлялося по залізниці через Абхазію, але цей шлях дотепер закритий, і Вірменія має єдиний вихід на світовий ринок через Іран. Нинішній стан і перспективи розвитку економіки країни тісно зв'язані з рішенням карабаської проблеми. В даний час велика частина допомоги, що надходить через границю, направляється в Нагорний Карабах. Після висновку перемир'я на карабаському фронті (у травні 1994) і одержання засобів від Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку економіка країни стабілізувалася.

Зниження обсягів виробництва промислової продукції наочної ілюструє приведений нижче графік.

Відразу після проголошення незалежності почався процес приватизації. Національна валюта тепер досить стабільна, інфляція зменшилася з 5000% до 8–10%, намітився приріст валового внутрішнього продукту на 5–7% (по офіційним даним). У 1997 експорт оцінювався в 300 млн. дол., а імпорт – у 800 млн. дол.

Енергетика. У 1962 р. завершилося будівництво Севано-Разданского іригаційного комплексу і каскаду ГЕС, почате в 1937 р. Були споруджені шість ГЕС на ріці Раздан і безліч зрошувальних каналів і водоймищ, а в горах прокладені тунелі для скидання річкових вод в оз. Севан з метою поповнення його водяних запасів. У результаті частина вироблюваної в республіці електроенергії експортувалася в Грузію й Азербайджан в обмін на природний газ. У Єревані, Раздане і Ванадзоре були побудовані електростанції, що працюють на газовому паливі. У 1970 р. вони давали більше енергії, чим ГЕС.

У 1977–1979 р. у Мецаморе біля Єревана була здана в експлуатацію могутня атомна електростанція з двома енергоблоками, що цілком задовольняла потреби республіки в електроенергії. Зокрема, забезпечувалися запити алюмінієвого комбінату і великого комбінату по виробництву синтетичного каучуку й автомобільних шин. Вірменська АЕС була зупинена незабаром після Спитакского землетрусу з побоювання, що повторні поштовхи приведуть до катастрофічних наслідків у самій Вірменії і суміжних районах Туреччини. У зв'язку з енергетичною кризою АЕС була знову пущена в хід у 1996.

Сільське господарство. У сільському господарстві Вірменії використовується 1340 тис. га земель. Однак великі масиви орних земель маються тільки в трьох районах: на Араратской рівнині, де звичайно збирають по двох-трьох врожаю в рік, у долині р.Аракс і на рівнинах навколо оз. Севан. Ерозія ґрунтів – одне із серйозних перешкод для розвитку землеробства. Тільки 1/3 сільськогосподарських земель придатна для обробки. Основні культури – овощебахчевие, картопля, пшениця, виноград, плодові дерева. Тваринництво спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві й особливо вівчарстві, розповсюдженому в гірських районах. У 1987 у Вірменії нараховувалося 280 колгоспів і 513 радгоспів. Після 1991 майже 80% земель було передано селянам. Однак за 1992–1997 посівні площі скоротилися на 25%, а обсяг реалізації сільськогосподарської продукції в 1997 склав 40% від рівня 1990. Біля половини сільськогосподарської продукції споживається самими селянськими господарствами.

Гірничодобувна промисловість. У Вірменії в широких масштабах ведуться видобуток і обробка будівельних матеріалів: базальту, перліту, вапняку, пемзи, мармуру й ін. Виробляється багато цементу. Мідна руда, що добувається в Кафане, Каджаране, Агараке й Ахтале, направляється на металургійний комбінат в Алаверди, що виплавляє мідь. Кольорова металургія Вірменії робить також алюміній і молібден.

Обробна промисловість. Після 1953 р. центральні планові органи СРСР орієнтували Вірменію на розвиток хімічної промисловості, кольорової металургії, металообробки, машинобудування, текстильної промисловості, виробництва будівельних матеріалів, а також виробництва вин, бренди і коньяків. Пізніше до цього переліку додалися точне приладобудування, виробництво синтетичної гуми і пластмас, хімічного волокна й електроприладів. По обсязі електротехнічної продукції, що випускалася, Вірменія займала третє місце серед союзних республік СРСР, а по обсязі продукції верстатобудування - п'яте. Однак найважливішу роль грала хімічна промисловість, що випускала мінеральні добрива, синтетичні камені для виробництва інструментів і годин і скловолокно (на базі переробки місцевих туфів і базальтів).

Дані про виробництво найважливіших видів промислової і сільськогосподарської продукції в 2000 р. приведені нижче.

Промислова продукція

Найменування продукції

Електроенергія, млрд. квт/год Вивезення деревини, млн. щільних м2 У тому числі ділової деревини Пиломатеріали (включаючи шпали), млн. м2 Цемент, млн. т Вовняні тканини, млн. м2 Взуття, млн. пара

5.7

0.05 0.01

0.004

0.3

0.03

0.05

Сільськогосподарська продукція і продовольство, тис. т

Найменування продукції

Олії рослинні Макаронні вироби Сіль поварена (видобуток) Зерно (у вазі після доробки) у тому числі пшениця Картопля Плоди, ягоди і виноград Овочі і баштанні Молоко

0,3

0.7

28,8

367

242

364

101

456

465

Фінанси. У листопаду 1993 р. була введена нова грошова одиниця – драм. Спочатку він був украй хитливий, що породило значну інфляцію, однак іноземна допомога сприяла швидкому поліпшенню фінансового положення. Тільки в 1993 р. Вірменія одержала кредити на мільйони доларів від країн Заходу. Всесвітній банк дав кредит у розмірі 12 млн. дол., США асигнували 1 млн. дол. для закупівлі насінної пшениці, Росія дала кредит у розмірі 20 млрд. руб. (ок. 5 млн. дол.) для закупівлі російської нафти і сільськогосподарських продуктів. Драм поступово стабілізувався і став основою грошового обігу в республіці. У 1994 р. у Вірменії здійснювали операції 52 місцевих і 8 іноземних банків. Фінансову допомогу Вірменії продовжують робити ООН, США, Японія й інші країни.

Транспорт

Транспортна мережа складається з електрифікованої залізниці довжиною 830 км, що веде в Іран, Грузію, Туреччину, і безлічі автомобільних доріг загальною довжиною 9500 км, що перетинає границі республіки в 12 пунктах. Основні магістралі з'єднують долину Араксу й Араратскую долину через Агстев з долиною Кури (Грузія), Єреван і Зангезур через південну Вірменію, Єреван, Гюмри й Ахалкалаки (Грузія). Єреванський аеропорт Звартноц обслуговує рейси в Москву, Бейрут, Париж, Тбілісі й інші міста.

Зовнішня торгівля Вірменії в 2004 році

Зовнішньоторговельний оборот Вірменії склав 1363,1 млн. доларів США, у тому числі з країнами далекого зарубіжжя – 1051,3 млн. доларів США, із країнами СНД - 311,8 млн. доларів США.

Сальдо торгового балансу склалося негативне в розмірі 406,7 млн. доларів, у тому числі з країнами далекого зарубіжжя – 264,3 млн. доларів, із країнами СНД - 142,3 млн. доларів.

У географічній структурі зовнішньої торгівлі Вірменії в 2002 році на країни СНД приходилося 22,9% вірменського зовнішньоторговельного обороту, на країни Європи - 40,1%, на країни Азії – 27,6%, Америки – 9,1%.

Основними торговими партнерами Вірменії були Росія, на яку в 2002 році приходилося 14,2% усього зовнішньоторговельного обороту Вірменії, Бельгія – 13,4%, Ізраїль – 12,5%, США – 7,1%.

Експорт Вірменії в 2004 році склав 478,2 млн. доларів, у тому числі в країни далекого зарубіжжя - 393,5 млн.доларів, у країни СНД - скоротився до 84,7 млн.доларів.

Основними експортними товарами Вірменії в 2002 році були продовольчі товари – 12% (коньяк – на суму 42,7 млн.дол. США), мінеральні продукти – 6% (руди і концентрати молібденові – 15,0 млн. дол., руди і концентрати мідні – 12,2 млн.дол.), текстильні матеріали – 5,9% (пальто, плащі – 2,2 млн.дол., жіноча нижня білизна – 1,5 млн.дол.), дорогоцінні метали, камені і вироби з них – 54,0% (дорогоцінні камені – 198,3 млн. дол., дорогоцінні метали – 42,1 млн. дол., ювелірні вироби – 15,3 млн. долл.), недорогоцінні метали – 9,3% (феросплави – 8,8 млн. дол., алюміній і вироби з нього – 17,7 млн. дол., мідь і вироби з її – 11,6 млн. доларів,).

Імпорт Вірменії в 2004 році склав 884,9 млн. доларів, у тому числі з країн далекого зарубіжжя збільшився до 657,8 млн.доларів, із країн СНД – до 227,1 млн.доларів.

Основними імпортними товарами Вірменії в 2004 році були продовольчі товари – 21,8% (зерно – на суму 48,9 млн.дол., цукор – 16,7 млн.дол.), мінеральні продукти – 11,9% (нафта і нафтопродукти – 88,3 млн. дол. США), дорогоцінні метали, камені і вироби з них – 24,1% (дорогоцінні камені – 186,1 млн.дол., дорогоцінні метали – 24,6 млн.дол.), машини, устаткування і механізми – 16,6%.

Висновки

Площа - 29,8 тис. кмг. Населення -3,7 млн чоловік. Столиця - Єреван.

Вірменія - гірська країна. Майже 40 % її території лежить на висоті понад 1 500 метрів. Вся господарська діяльність сконцентрована в теплих, але недос­татньо зволожених рівнинах, де вирощування сільськогосподарських культур потребує штучного зрошення. Гірські території використовуються під пасовища