Поверхня являє собою східчасту рівнину, ускладнену формами заплавного і типово терасового рельєфу.
У геоморфологічній будові лівобережної області з різною
морфологічною чіткістю виділяються геоморфологічні райони:
Деcнянсько-Дніпровська заплавна рівнина.
У межах області р. Десна має загальні тераси з Дніпром. Ширина заплави Десни рідко перевищують 4-5 км, хоча на окремих ділянках досягати 10 км ,вона непостійна і коливається від 2-3 км (селище Вітачів) до 12 км (м. Гнідин ). Рельєф заплави Дніпра значно змінено у зв'язку з утворенням Канівського водоймища. На ділянках , не заповнених водою, спостерігаються вершини піскових гряд, грив, масивів що розвіваються пісків, що виникнули в результаті еолової переробки різноманітних генерацій алювію.
Нижче сел. Українка вони при затопленні перетворені в острови. Морфологічна заплава р. Дніпро виражена двома рівнями: низьким і високим. Заплава низького рівня відрізняється широким розвитком заплавного мікрорельєфу, висота її над рівнем води в р. Дніпро складає 2-3 м, у її морфології спостерігається піднята прируслова, центральна і притерасова частини. У межах центральній частині широко розвиті піскові гриви, гряди, ложбіноподібні зниження і старичні озера. Притерасна частина найбільше знижена, місцями заболочена, у її проділах багато невеличких озер. Складено заплаву піщано-суглинною товщею алювію потужністю понад 25-30 м.
Ділянки заплави високого рівня займають незначні площі. Рівень високої заплави р. Дніпра можна спостерігати північніше Подолу і південніше Корчуватого на правобережжя р. Дніпро, а також у виді невеличких останців біля сіл Пушок, Погреби , Бортничі. Окремі її останці збереглися на лівому березі. Абсолютні оцінки поверхні заплави високого рівня не перевищують 97-98 м, висота над річищем р. Дніпро - 3-5 м. Рельєф заплави р. Дніпро в силу прояву природних процесів, а також процесів, викликаних діяльністю людини ,є дуже динамічним. У межах заплави р. Дніпро, на Лівобережжя, вплив руслових процесів виявляється у формуванні численних приток і берегових прируслових валів.
У гирлі ріки з акумулятивними процесами пов'язане формування піскових отселей, кіс, перекатів. У формуванні заплави велику роль грають також ерозійні процеси, із якими пов'язане виникнення ерозійних балок, а також сліди періодичного розмиву і накопичення заплавних осадків.
Босиопольско-Броварская акумулятивна терасова рівнина є частиною средньодніпровської терасової рівнини і подана трьома рівнями надпоймених терас Дніпра і Десни.
Террасові відкладення р. Дніпро і Десни залягають на размитій поверхні порід Київської і Вучакськой світ. Поверхня террасової рівнини характеризується східчастою будівлею зі збільшенням абсолютних відміток із заходу на схід від 95-150 м. Горизонтальне і вертикальне розчленовування рельєфу дуже незначне. Сильніше розчленовані більш високі гіпсометричні рівні - друга і третя надпоймені тераси.
Нечисленні водотоки, що дренують террасову рівнину, характеризуються широкими долинами з положистими низькими схилами. Глибина долин не перевищує 15-20 м. На поверхні рівнини часто зустрічаються заболочені зниження, піскові гряди і пагорби.
По террасових уступах Бориопольско-Броварская аккумулятивна терасова рівнина розділяється на 3 геоморфологічних підрайону.
Аккумулятивна рівнина першої надгрунтової тераси рр. Дніпра і Десни добре подана на лівобережжі Дніпра . Ширина її варіюється в широких межах: у селища Бортничи вона дорівнює 1,5-2 км, відкіля вузькою смугою протягається до сіл Гнідин, Вишеньки, Процев. Нижче селища Процева, на широті селища Воронкова тераса розширюється до 5-6 км , а в окремих місцях досягає 8-11 км (сс. Головуров, Жовтневе й ін.) .
Перша надпойменна тераса на лівобережжя подана двома генетичними рівнями: низьким і високим. Тераса низького рівня розвинута на межріччі Дніпро-Десна і збереглася у виді невеличкого останца біля селища Зазимьє. Її можна спостерігати також у сіл Воронков, Головуров, Глибоке. Ширина її 5-6 км, висота над рівнем води 6-8 м. Абсолютні відмітки поверхні не перевищують 100 м. Поверхня тераси рівна, плоска, із великою кількістю озер і великих заболочених знижень , із рідкими пісковими пагорбами і грядами висотою 10-15 м. Складена однорідною пісковою товщею з галькою кристалічних порід у основі.
Перша надпойменна тераса високого рівня розвиті дуже широко. На правом березі вона збереглася від розмиву на невеличкій ділянці від м. Вишгорода до Подолу і має ширину біля 1 км. На лівобережжя високий рівень добре поданий у сіл Бортничи, Жовтневе, Воронков, Головуров, Кілов і ін. Абсолютні відмітки поверхні від 102 до 110 м. Поверхня високого рівня тераси відрізняється розвитком горбкуватого рельєфу. У багатьох місцях на ній збереглися елементи рельєфу первинної заплави у виді прируслових валів, балок, притерасових знижень.
Останні часто бувають зайняті великими масивами (дер. Ковпито, Куричів, Казенне). Складено терасу пісками і супесями потужністю до 20-25 м. Там, де немає рослинності, на поверхні тераси інтенсивно розвиті сучасні еолові процеси, у результаті котрих її рельєф ускладнюється численними пісковими валами і дюнами , що досягають місцями висоти 10-15 м.
Аккумулятивна рівнина другої надпойменої тераси р. Дніпро Має широке поширення на лівобережжя Дніпра. У її межах розташовані значні частини Броварського і Бориспільського районів. На правом березі вона має обмежене поширення і спостерігається в районі Києва (між Лисою горою і Корчеватим), а також у села Ст. Петрівці і м. Вишгорода. Межа між другою терасою і першою морфологічно виявляється не дуже чітко і тільки на ділянках, де вона безпосередньо підходить до заплави, уступ її чітко просліджується і досягає висоти 20-25 м (селищами Гнідин, Вишеньки, Старе, Процев). Ширина її досягає 50 км, абсолютні відмітки поверхні 110-120м.
У прибортових частинах тераса з поверхні складена пісковими відкладеннями, навіяними з більш низького рівня першої надпойменної тераси. Піскові вали в сіл Гнідин, Вишеньки, Сошніков досягають 5-6 м висоти. З видаленням до сходу від уступу другої надпойменнї тераси піщаний покров заміняється лесовим. На великих рівнинних ділянках тераси, складених лесовими породами, у Бориопільському, Броварському і ін. районах мають місце явища просадочності, із якими зв'язується утворення замкнутих овальних блюдцеподібних знижень поверхні, розкиданих без якийсь закономірності. Поряд про них просліджуються блюдцеобразні зниження, розташовані близько друг до друга й утворюючі витягнуті ланцюжки. Частина з них, приходячи місцями скупчення поталих і дощових вод, заповнена водою протягом усього року. Складено вони піщано-суглинними утвореннями, подібними з відкладеннями стариць. У уступах другої надпойменої тераси розвиті ерозійні процеси, що ведуть до утворення вибоїн і ярів. Складено терасу генетично різноманітною товщею четвертинних відкладень, що залягають на размитій поверхні палеогенних порід. Нижня її частина подана водно-льодовиковими пісками зі значним вмістом уламкового матеріалу і гальки кристалічних і осадових порід; на ній залягають піщано-суглинна товща аллювію , перекрита лессоподібними породами . Потужність алювіальних відкладень значно коливається . Так у районі селища Залісся вона складає 33 м, біля селища Рожевки - 54 м, у селища Мартусовки - 39,6 м , біля Борисполю - 32,5 м. Максимальна потужність зафіксована в районі м. Гнідин - 62,2 м.
Аккумулятивна рівнина третьої надпойменної тераси р. Дніпро.
Третя надпойменна тераса розвинута в межах Броварського і Бориспільського районів. Межа її з другою терасою морфологічно виражена слабко. Ширина її 2-3 км, місцями досягає 20-25 км. Абсолютні відмітки поверхні складають 120-140 м. Поверхня її розчленована дрібною ярово-балковою мережею й ускладнена пісковими пагорбами висотою 3-5 м. Біля селища Гнідин на ній відзначаються мелкозападинні форми просадовості. Алювіальні відкладення третьої надпойменної тераси подані пісками, супесями і суглинками потужністю 60-70 м. С поверхні складена двома ярусами лесових порід. Четверта тераса Дніпра являє собою лесоово-моренно-зандрову рівнину, розташовану в східній частині області. Перевищення тераси над урізом води в Дніпрі складає 35-40 м. Рельєф рівнини спокійний, із слабким ухилом убік Дніпра. Абсолютні відмітки поверхні коливаються в межах 120-140 м. Зрідка рівнинніст рельєфу порушується еоловими формами. На окремих ділянках відзначаються бессточні продовгуваті і блюдцеподібні зниження води. Розміри їх різноманітні, переважають іоди діаметром 80-150 м, глибиною 3-5 м.