Смекни!
smekni.com

Найвідоміші архітектори України та їх творіння (стр. 2 из 2)

АНДРЄЄВ - архітектор. Працював у першій половині XIX ст. на Півдні України.
1832 р. розробив генеральний план Бобринця, що став повітовим містом Херсонської губернії.

АНДРЄЄВ В. - архітектор. Працював у Харкові на початку XX ст., використовував форми модерну. Серед його праць:
Друкарня на вул. Донець-Захаржевського № 6 /8 (1908 р., співавтор М. Диканський).

АНДРЄЄВ Микола Андрійович (14.10.1872 - 24.12.1932) - російський скульптор. Народився в Одесі. Професійну освіту одержав у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества в 1892 - 1902 рр. і здобув звання класного художника. Крім портретних і жанрових праць виконував:
Пам'ятник Миколі Терещенку в Глухові (1909 р.),
Проекти пам'ятника Т. Шевченка в Києві (1907, 1913/1914 рр.).
Розквіт творчості А. припадає на наступне десятиріччя, 1929 р. приймав участь у конкурсі на проект пам'ятника Т. Шевченку в Харкові й Каневі.

АНДРЄЄВ Олександр Степанович (1829 -?) - архітектор. Фахову освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі в 1845 - 1851 рр. і випущений зі званням архітекторського помічника і чином XII класу. Основні споруди збудував у В'ятській губернії.
В 1867 - 1868 рр. працював губернським архітектором в Полтаві.

АНДРЄЄВ Павло Сергійович (1869 - 1939) - архітектор. З 1891 р. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв, 1896 р. отримав звання некласного художника, а 1899 р. художника-архітектора за проект кліматичного курорту при джерелі мінеральних вод. Працював у Києві, де спроектував і збудував в дусі модернізованого ампіру:
Будинок Терещенка на вул. Терещенківській № 13 (1910 - 1914 рр.),
Волзько-Камський банк на вул. Хрещатик № 10 (1912 - 1914 рр.),
Торговельний пасаж з прибутковими будинками між вулицями Хрещатик і Мерінгівська № 4 (1913 - 1914 рр.).
Виконав проект часткової забудови і реконструкції Хрещатика (1913 р.).
Продовжував діяльність після революції, займався викладанням.

АНДРІЄВСЬКИЙ Володимир Охрімович (1838 - ?) - архітектор. 1861 р. закінчив Будівельне училище у Петербурзі, отримав звання цивільного інженера з чином колезького секретаря.
Працював у Херсонській губернській будівельній і шляховій комісії.
З 1866 до 1885 р. - міський архітектор Миколаєва.

АНДРІЄВСЬКИЙ Дмитро Георгійович - архітектор. Освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Проектував для України на початку XX ст.

АНДРІЄВСЬКИЙ Олександр Олександрович (1840 - 05.02.1887) - архітектор. 1858 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі, отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
З 1858 р. працював у Харківській губернській будівельній і шляховій комісії архітекторським помічником і виконавцем робіт, а з 1865 р. - у будівельному відділенні Харківського губернського правління на посаді молодшого інженера.

АНДРОСОВ Ілля Семенович - інженер. Працював в Одесі в середині XIX ст. Являвся членом Комітету по влаштуванню бруківки у місті, з 1868 р. - член Розпорядчої думи Одеси.

АНИСИМОВ Яків Іванович (1761 - 20-і роки XIX ст.) - архітектор. Закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, академік архітектури.
На початку XIX ст. працював у Севастополі, де склав проекти магістрату, сирітського суду та поліції. Суворо дотримувався стильових форм ампіру.
АНКУДИНОВ Олександр Григорович (1846 - ?) - архітектор. Вчився у Кронштадтському штурманському училищі, 1867 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через кілька років здобув звання інженера-архітектора.
У 1874 - 1877 рр. працював молодшим архітектором в Таврійській губернії, з 1877 р. - на посаді подільського губернського архітектора.
Спроектував у стильових формах неоренесансу і збудував:
Богоугодний заклад у Кам'янці-Подільському,
Будинок для божевільних з удосконаленою системою вентиляції у Кам'янці-Подільському.

АНОХІН Микола Євсигнєєвич (1854 - ?) - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі й 1882 р. здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
В 1885 - 1886 рр. обіймав посаду міського архітектора Катеринослава.

АНТОКОЛЬСЬКИЙ Марко Матвійович [Мордух] (21.10.1843 - 09.07.1902) - російський скульптор. В !862 - 1867 рр. вчився у Петербурзькій Академії мистецтв, вдосконалювався за кордоном. 1871 р. отримав звання академіка скульптури, 1880 р. - професора. Крім відомих станкових праць ("Іван Грозний", "Петро Великий", "Нестор літописець" тощо), витриманих у дусі психологічного реалізму, виконував монументальні праці, серед них:
Надгробок на могилі дочки І. Терещенка в Києві (1888 р.).

АНТОНОВ І. - військовий інженер. Працював у Києві в другій половині XIX ст., служив у чині інженера-капітана. Вживав форми пізнього ампіру.
Автор будинку купця Липського на вул. Бульварно-Кудрявській № 12 (1877 р.).

АНТОНОВИЧ Казимир (1830 - ?) - архітектор. Народився у Віленській губернії. У 1843 - 1851 рр. навчався у Будівельному училищі в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника з чином XII класу.
Працював молодшим архітектором у Подільській будівельній і шляховій комісії.

АНТОНОВСЬКИЙ Геннадій Михайлович (31.08.1859 - 13.05.1903) - архітектор. Народився у Петербурзі. Закінчив 1-е Петербурзьке реальне училище, потім в 1881 - 1887 рр. вчився у Будівельному училищі і одержав звання цивільного інженера по I розряду. В 1887 - 1888 рр. приймав участь у спорудженні Самаро-Уфімської залізниці.
В 1890 - 1891 рр. працював у Волинській губернії і був відзначений подарунком за службу. Серед творів:
Інтер'єри реального училища у Рівному (1890 р.),
З 1891 р. - на посаді техніка при Новгородському губернському земстві, з 1896 р. - київський губернський архітектор. Спроектував і збудував у формах неоренесансу і небароко наступні роботи:
Корпуси хірургічного і гінекологічного відділень Кирилівської психіатричної лікарні (1897 р.),
Прибудову до Дому працелюбства на вул. Гоголівській № 39 (1901 р., первісна споруда архіт. М. Казанського),
Будинок Товариства грамотності /пізніше Троїцький народний театр на вул. Великій Васильківській (1900 - 1902 рр., співавтор В. Осьмак, керував будівництвом П. Голландський),
Надбудову III поверху споруди присутствених місць на Софійській площі (1900 р.).

АНТОНЯК С. - скульптор. Працював на початку XX ст., використовуючи пластичні засоби модернізованого бароко. Виконав у Львові:
Рельєфні зображення хлопчиків на особняку співака Адама Дідура на вул. Метрологічній № 1/3 (1911 р., архіт. І. Левинський).

АПИШКОВ Петро Володимирович (1841 - після 1901) - архітектор. 1862 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання цивільного інженера.
В 1862 - 1868 рр. працював архітекторським помічником у Катеринославській будівельній і шляховій комісії, в 1868 - 1875 рр. служив у Вологодському губернському правлінні, 1876 - 1882 рр. - на посаді архітектора інженерного відомства Одеського військового округу. В 1882 - 1886 рр. займався в Одесі приватною практикою. 1886 р. переїхав до Кутаїсі на посаду губернського архітектора, де 1895 р. отримав чин статського радника.
За проектами А. в Одесі у стильових формах неоренесансу споруджені:
Будинок Суворова і флігелі на Олександрівському пр. № 4 (1881 р.),
Будинок на вул. Розумовській № 13 (1881 р.),
Будинок на вул. Базарній № 96 (1883 р.).

АПОСТОЛІ Василь Григорович - військовий інженер. Працював в середині XIX старшим інспектором міських робіт в Одеському будівельному комітеті. З 1847 р. у чині підполковника зайняв посаду портового гідротехніка.
Переважно займався реконструкцією портових споруд.
Спроектував пристань у Одеському карантині (1850 р.).

АРВАЙ - майстер-тесля. Працював в середині XIX ст. на Львівщині в традиціях бойківської школи.
Серед споруд - дерев'яна Дмитрівська церква в с. Погар Сколівського району Львівської області (1876 р.).

АРВО Ф. (? -1902) - архітектор французького походження. Працював у другій половині XIX ст. на теренах Східного Поділля.
Автор перебудови великого садибного ансамблю з парком "Кайзер", створеного для гр. Потоцьких в Антонінах, де для житлових корпусів і огорожі використовувались вишукані форми французької архітектури першої половини XVIII ст., а господарських споруд - українського народного зодчества (1897 - 1902 рр.).

АРНОЛЬД Максиміліан Георгійович (1838 - ?) - російський інженер, архітектор, педагог. 1856 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав атестат цивільного інженера. Працював в Петербурзі. З 1872 р. очолював кафедру історії архітектури в Будівельному училищі та Інженерній Академії. 1873 р. отримав звання інженера-архітектора. У формах неоренесансу, неоготики, і т. зв. цегляного стилю споруджував будівлі Московсько-Курської залізниці, лютеранську церкву в Тарту, комплекс Сибірського університету в Томську. Один з провідних фахівців свого часу в галузі розрахунку конструкцій і вирішення складних технічних завдань.
Йому було доручено закінчити спорудження храму св. Володимира на околиці Севастополя в Херсонесі (проект Д. Грімма). Після завершення 1877 р. будівельних робіт, пов'язаних з храмом, повернувся до Петербурга, де служив в установах Червоного Хреста.
Під час праці в Севастополі за власними проектами виконав:
Будинок художника (1876 р.),
Костянтинівське реальне училище (1877 р.).
Особливості будівництва Володимирського собору в Херсонесі із розрахунками конструкцій були висвітлені А. в двох статтях журналу "Зодчий". Крім того, він підготував до друку інформаційні матеріали: Константиновское реальное училище в Севастополе // Зодчий. - 1877. - № 2; Очерк архитектурной деятельности в г. Севастополе // Зодчий. - 1877. - № 1; С Юга (корреспонденция) // Зодчий. - 1876. - № 5.

АРТИНОВ Григорій Григорович
(1860 - ?) - архітектор. 1889 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, отримав відповідне звання і чин X класу.
В 90-і роки працював на Волині, за його проектами у Луцьку було споруджено:
Пантелеймонівська церква на Рованцях (1898 - 1900 рр.).
Основна архітектурна діяльність пов'язана із забудовою Вінниці на зламі XIX - XX ст. За його креслениками у формах раннього і зрілого модерну були споруджені:
Готель "Савойя" (1907 р.),
Міський театр (1910 р.).
Спроектував кілька прибуткових будинків і особняків.

АРТИНОВ Михайло Григорович (1853 - 16.04.1913) - архітектор. 1879 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі, одержав звання цивільного інженера і чин X класу.
З 1889 р. працював молодшим архітектором будівельного відділення Харківського губернського правління, через рік залишив службу і зайнявся приватною практикою.
Наприкінці XIX ст. працював у Києві, де за його проектами збудовані:
Особняк на розі вулиць Інститутської і Садової (1896 р.),
Дитяча лікарня Товариства надання допомоги хворим дітям на вул. Бульварно-Кудрявській № 20 (1897 - 1898 рр.),
Житловий будинок М. Равиковича на вул. Софіївській № 17/15 (1899 - 1900 рр., надбудова двох верхніх поверхів),
Прибутковий будинок Сніжка і Хлебникової на розі вулиць Пушкінської № 45 і Караваївської (1899 - 1901 рр.),
Власний особняк на вул. Б. Хмельницького № 60 (кінець 90-х років),
Лук'янівський народний будинок на вул. Дігтярній (1899 - 1902 рр.),
Амбулаторія лікарні для чорноробів на Кадетському шосе /пізніше вул. Косіора №28/1 (1899 - 1901 рр.).
Розробив проект лікарні Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей на Парковій дорозі № 3-5 (1903 р., доробив А. Мінкус).
Значну частину будівель виконував у формах неоросійського стильового напрямку, використовував також форми неороманіки і неоренесансу.

АСВАДУРОВ Олександр Мельхіседекович (1860 - ?) - архітектор. Після закінчення Кишинівського реального училища в 1880 - 1885 рр. навчався в Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання по I розряду.
Повернувся на батьківщину, де працював міським архітектором Акермана, а з 1890 р. перевівся на посаду молодшого інженера будівельного відділення Чернігівського губернського правління.
Приймав участь у забудові міст громадськими й житловими спорудами.

АФАНАСЬЄВ Д. Д. - архітектор. Працював у Чернігові на зламі XIX - XX ст. на посаді губернського інженера.
За його проектом споруджено::
Дворянсько-селянський земельний банк у модернізованих формах неоросійського стильового напрямку (1910 - 1913 рр., співавтор О. Гоген).

АФАНАСЬЄВ Костянтин Семенович (1821 - 05.02.1871) - архітектор. 1835 р. поступив як пенсіонер Головного управління шляхів сполучення і публічних споруд в Петербурзьку Академію мистецтв, а 1844 р. закінчив заклад і отримав звання художника XIV класу. Також навчався у Петербурзькому Будівельному училищі Головного управління шляхів сполучення і публічних споруд, отримавши 1843 р. звання архітекторського помічника з чином XIV класу. 1857 р. став академіком архітектури без виконання особливої програми, з 1864 р. - почесний вільний общник Петербурзької Академії мистецтв.
В 1843 - 1849 рр. працював архітекторським помічником у Полтавській будівельній і шляховій комісії, потім повернувся до Петербургу.
В Полтаві перебудовував:
Палац генерал-губернатора на Круглій площі,
Будинки губернських і повітових присутствених місць там само,
Острог і богоугодний заклад.
Спроектував у формах неоренесансу для Полтави:
Новий міський театр,
Торговельні споруди Іллінського ярмарку, переведеного з Ромен.
Брав участь у спорудженні моста через Дніпро у Кременчуку.

АФАНАСЬЄВ Олександр - військовий інженер. В 70-х роках XVIII ст. приймав участь у створенні Катеринослава І, розташованого при злитті річок Кільчень й Самара.
1771 р. виконав геодезичну зйомку місцевості для розбивки кварталів.

АФАНАСЬЄВ Федір Ілліч
(1854 - ?) - архітектор. В 1871 - 1876 рр. навчався у Петербурзькому Будівельному училищі і отримав звання цивільного інженера і чин X класу. Після служби в Гродненській губернії працював у будівельному відділенні Волинського губернського правління, а потім на посаді єпархіального архітектора.
Збудував багато храмів та інших споруд на Волині.

АШИТКОВ (Аштоков) Микола Ілліч - архітектор. Походив з родини кріпаків кн. В. Репніної, вільновідпущеник. З 1816 вчився в Академії мистецтв у Петербурзі, яку закінчив 1827 р. і за проект театру отримав 2-у золоту медаль, атестат 1-го ступеня зі шпагою. З 1836 р. працював архітектором при Харківському учбовому окрузі. Представник пізнього ампіру.
1841 р. склав проект гімназії, котру збудували 1845 р. на місці колишнього поштового двору і садиби /тепер Московський пр. № 24.
Реконструював приватний пансіон для 2-ї чоловічої гімназії на Благовіщенській площі /пізніше Карла Маркса (1844 р., не зберігся).