МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З КУРСУ “ПОЛІТОЛОГІЯ”
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Сучасне українське суспільство переживає глибокі перетворення всіх сфер суспільного життя. Змінюється суспільна свідомість, осмислюється історичний досвід нашого народу й установлення та розвиток нових політичних інститутів. Демократичний перехід в нашій країні супроводжується перетворенням самої системи взаємовідносин між особистістю, державою, суспільством. Демократичне суспільство неможливе без самостійної особистості, що добре знає свої права та свободи, може їх відстоювати, береже почуття власної гідності та почуває себе впливовим, рівноправним учасником суспільних процесів. Отже, перспективи демократії в Україні залежатимуть від якісних змін людини та суспільства в цілому.
Курс “Політологія” саме й розрахований на формування у студентів політичної свідомості, знань про політичні процеси та зацікавленість політичними проблемами минулого і сучасності. Семінарські заняття – є однією з основних форм роботи студентів вищих закладів при вивченні курсу “Політологія”. Вони дають змогу засвоїти закономірності розвитку та функціонування політичного життя суспільства, механізмів влади, управління політичними процесами. Обговорення та осмислення питань курсу на семінарських заняттях дозволяє формувати та відстоювати свою політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські права та обов’язки, давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій та лідерів, орієнтуватися у міжнародному політичному житті, мати уявлення про місце та статус України в сучасному світі, об’єктивно та критично оцінювати життєво важливу соціальну інформацію. Семінарські заняття передбачають самостійну підготовку студентів до них, вироблення навичок добування істини.
За допомогою та під керівництвом викладача на семінарських заняттях обговорюються проблеми з курсу, що вивчаються. Студенти безпосередньо беруть участь у дискусіях, зачитують повідомлення, виступають з рефератами, навчаються писати невеликі есе на суспільно-політичні теми. В процесі семінарських занять студенти закріплюють знання понятійно-категоріального апарату курсу “Політологія”, усвідомлюють сутність політичних феноменів та цінностей, виявляють для себе зміст політичних теорій та політичної практики минулого та сучасності.
Програма курсу “Політологія” для Харківського державного технічного університету радіоелектроніки відводить на семінари 22 годин. Основними елементами цієї методики є: читання літератури і учбових посібників; аналіз та оцінка політичних явищ з позицій об’єктивності та історизму; рішення проблемно-пошукових завдань з питань запропонованих планами семінарських занять; підготовка повідомлень, виступів, доповідей, написання рефератів та виступи з ними на семінарах; участь в обговореннях, “круглих столах”; написання невеликих есе на суспільно-політичні теми.
ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| № п/п | Назва теми | Годин по темі |
| 1. | Політологія як наука | 2 |
| 2. | Основні етапи становлення та розвитку політичної думки людства | 4 |
| 3. | Політика, політичні відносини та політичне життя суспільства | 2 |
| 4. | Політична система суспільства. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства | 2 |
| 5. | Основні політичні режими сучасності. Демократія: сутність, форми та роль у суспільстві. | 2 |
| 6. | Політичні партії та суспільні рухи, групи інтересів. | 2 |
| 7. | Політичне лідерство та політичні еліти. | 2 |
| 8. | Політична свідомість та політична культура. | 2 |
| 9. | Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі. | 2 |
| 10. | Міжнародні відносини та політична діяльність України у світовій спільноті. | 2 |
| Усього | 22 | |
ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ЧАС
(2 години)
План семінару
Політична наука займає одне з головних місць у сучасному суспільствознавстві. Її високе значення обумовлено великим впливом політики на життя суспільства. Протягом всієї історії людської цивілізації політика, держава, влада були найважливішими складовими суспільної взаємодії, багато в чому впливали на повсякденне життя людини. Політологія є загальною інтегративною наукою про політику в усіх її проявах. Вона включає до себе в якості складових частин політичну соціалізацію, політичну філософію, теорію держави та права, політичну географію та всі інші політичні дисципліни. Предмет політології складають: політичні інститути і, перш за все, держава, партії, групи інтересів; політична свідомість та політична культура; суб’єкти політики: особистість, соціальні групи, еліти, лідери та ін.; внутрішньодержавні та міжнародні відносини, політичний процес.
Вивчаючи цю тему студентам слід звернути увагу на основні етапи розвитку політичної науки: релігійно-міфологічний, філософсько-етичний, громадянський, соціальний, сучасний, дати їх характеристику. Визначити основні віхи на шляху встановлення політології як науки. Розглядаючи питання про предмет політології, слід навести різні підходи до його розуміння. В третьому питанні необхідно дати пояснення задач політології в сучасному світі, охарактеризувати її роль у формуванні політичної участі, зростанні політичної свідомості, становленні громадянської позиції. Зв’язати роль політології та перспективи демократичного переходу в Україні. Висвітлюючи четверте питання важливо з’ясувати для себе зміст основних методів політології, їх практичне значення. Питання про парадигми політології слід починати розглядати із вивчення, що таке парадигма, а далі виявити в чому полягає сутність основних політологічних парадигм: теологічної, натуралістичної, географічної (та геополітики в тому числі), біологічної, психологізаторської; соціальної; раціонально-критичної. В останньому питанні студент повинен виділити місце політології у системі суспільствознавства, виявити взаємодію політології з філософією, психологією, культурологією, історією, основами права та ін.
Питання для самоконтролю
Теми доповідей, рефератів, повідомлень
Література
ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ЛЮДСТВА
(4 години)
Плани семінарських занять
Заняття 1.
1. Міфологічна та філософсько-етична концепція політики у Стародавньому світі.
а) політичні ідеї у країнах стародавнього Сходу (Єгипет, Індія, Вавилон, Китай);
б) політичні ідеї у Античному світі (Стародавня Греція, Стародавній Рим).
2. Релігійна концепція політики у період Середньовіччя.
а)політичні ідеї у Європі (А.Августин, Ф.Аквінський);
б) політичні ідеї у державах Сходу (Ібн-Хальдун, Ібн-Сіна).
3. Громадянська концепція політики
а) новий підхід до політики у працях Н.Макіавеллі;
б) політичні ідеї раннього утопічного соціалізму (Т.Мор, Т.Кампанелла);
в) політичні ідеї періоду ранніх буржуазних революцій (Т.Гоббс, Дж.Локк);
г) теорія розподілу влади Ш.-Л.Монтеск’є.
Заняття 2.
1. Особливості розвитку російської та української політичної думки.
а) політичні ідеї у Київській Русі;
б) українська суспільно-політична думка у XVI – XVIII ст.
в) особливості політичного життя та політичних ідей в Україні у ХІХ – ХХ ст..
2.Соціальна концепція політики.
а) теорія суспільного договору Ж.-Ж.Руссо;
б) Дж. Миль та А. Токвиль про державу та демократію;
в) ідеї про державу та право у Західній Європі (Г.Гегель, І.Кант);
г) критичний утопічний соціалізм про політичне улаштування суспільства (А. Сен-Сімон, Ш. Фур’є, Р. Оуєн);
д) політичні ідеї марксизму.
3. Основні напрямки розвитку сучасної західної політології.
Головною метою вивчення цієї теми є ознайомлення з політичними ідеями мислителів різних епох, починаючи із політичних концепцій Стародавнього світу і до основних проблем сучасної політичної науки. Вивчаючи питання планів семінарських занять, студенти повинні приділяти увагу переконанням мислителів, розкривати зміст їх концепцій, порівнювати ці концепції підкреслюючи цілі, напрямки політичної думки, розуміти специфіку цих напрямків і особливості політичних думок тієї чи іншої епохи. Слід пам’ятати, що становлення та розвиток політичної думки людства пов’язані із різними факторами суспільного життя, із розвитком та змінами, що відбуваються у різних сферах суспільної взаємодії. Отже, розкриваючи зміст тієї чи іншої концепції важливо надати й загальну характеристику політичної, соціально-економічної та культурної практики цього часу. При характеристиці концепцій слід звернути увагу на те яку модель соціально-державницького устрою відстоює її автор; яке місце в ній посідають держава, особистість, суспільство та як вони взаємодіють; які цінності пропонує та закріплює автор; яким шляхом з його точки зору можлива стабільність держави та соціуму; які методи управління пропонує; яка мета ставиться в концепції. Найбільш важливим є те, щоб студент обов’язково раціонально-критично оцінював різноманітні концепції, порівнював їх та формував і формулював у виступах на семінарах своє ставлення до тих чи інших проблем та позицій, що вивчаються ним.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягає сутність міфологічної концепції політики?
2. В чому полягає сутність політичної думки античного світу?
3. Дайте характеристику соціально-політичним поглядам часів Середньовіччя.