розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням
технічних засобів.
На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво
про передачу заяви.
ГЛАВА 13. ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Стаття 85. Прийняття в депозит грошових сум і цінних
паперів
Нотаріус у передбачених законодавством України випадках
приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для
передачі їх кредитору.
Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус
повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і
цінні папери.
Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів
провадиться за місцем виконання зобов'язання.
Стаття 86. Повернення прийнятих у депозит грошових сум і
цінних паперів
Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх
у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на те
особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за
рішенням суду.
ГЛАВА 14. ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ
Стаття 87. Стягнення грошових сум або витребування майна
за виконавчим написом
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника
майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що
встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості
провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів,
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88. Умови вчинення виконавчих написів
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи
підтверджують безспірність заборгованості або іншої
відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня
виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у
відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не
більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом
встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у
межах цього строку.
Стаття 89. Зміст виконавчого напису
У виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище,
ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце
роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для
юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають
витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до
стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем,
або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
( Стаття 89 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000 )
Стаття 90. Порядок стягнення за виконавчим написом
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку,
встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ).
( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Стаття 91. Строк пред'явлення виконавчого напису
Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є
громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання
протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року
з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено
інших строків.
Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого
напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче
провадження".
( Стаття 91 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000 )
ГЛАВА 15. ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ, ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ЧЕКІВ
ДО ПЛАТЕЖУ І ПОСВІДЧЕННЯ НЕОПЛАТИ ЧЕКІВ
Стаття 92. Вчинення протестів векселів
Протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування
акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства
України про переказний і простий вексель.
Стаття 93. Прийняття чеків для пред'явлення до платежу і
посвідчення неоплати чеків
Нотаріуси за місцезнаходженням платника приймають для
пред'явлення до платежу чеки, подані після закінчення десяти днів,
а іноземні чеки - після закінчення шести місяців з дня видачі
чека, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку
дня.
У разі неоплати чека нотаріус посвідчує неоплату шляхом
напису на ньому за встановленою формою і робить про це відмітку в
реєстрі. Одночасно з написом на чеку нотаріус надсилає
повідомлення чекодавцеві про неоплату його чека банком і вчинення
напису на чеку.
На прохання чекодержателя нотаріус у разі неоплати чека
вчиняє виконавчий напис.
ГЛАВА 16. ВЧИНЕННЯ МОРСЬКИХ ПРОТЕСТІВ
Стаття 94. Заява про морський протест
Нотаріус приймає заяву капітана судна про морський протест,
якщо в період плавання або стоянки судна мала місце подія, що може
стати підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог.
Заява про морський протест має бути подана нотаріусу в порту
України в строки, встановлені чинним законодавством України.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський
протест, нотаріусу в межах строків, установлених чинним
законодавством, повинно бути подано на огляд судновий журнал і
засвідчену капітаном виписку з суднового журналу.
Стаття 95. Складання акта про морський протест
Нотаріус на підставі заяви капітана, даних суднового журналу,
а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше чотирьох
свідків з числа членів суднової команди, в тому числі двох, що
належать до осіб командного складу, складає акт про морський
протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою. Примірник акта
видається капітанові або уповноваженій ним особі.
ГЛАВА 17. ПРИЙНЯТТЯ ДОКУМЕНТІВ НА ЗБЕРІГАННЯ
Стаття 96. Зберігання документів нотаріусами
Нотаріуси приймають на зберігання документи за описом. Один
примірник опису залишається у нотаріуса, а другий - видається
особі, яка здала документи на зберігання.
На прохання особи нотаріус може прийняти документи без опису,
якщо вони належним чином упаковані в присутності нотаріуса.
Упаковка повинна бути скріплена печаткою нотаріуса, його підписом
і підписом особи, яка здала документи на зберігання.
Особі, яка здала документи на зберігання, видається свідоцтво
за встановленою формою.
Стаття 97. Повернення прийнятих на зберігання документів
Прийняті на зберігання документи повертаються на вимогу
особи, яка здала їх на зберігання, або на вимогу уповноваженої нею
особи при пред'явленні свідоцтва і примірника опису чи за
рішенням суду.
Розділ IV
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ.
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
Стаття 98. Застосування іноземного права
Нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних
договорів застосовують норми іноземного права.
Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог
іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за
формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не
суперечить законодавству України.
Стаття 99. Застосування права при охороні спадкового майна
та при видачі свідоцтва про право на спадщину
Дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося після смерті
іноземного громадянина на території України, або майна, яке
належить одержати іноземному громадянину після смерті громадянина
України, а також з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо
такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України.
Стаття 100. Прийняття нотаріусами документів,
складених за кордоном
Документи, які складено за кордоном з участю іноземних
властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови
їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих
випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними
договорами, в яких бере участь Україна.
Стаття 101. Зносини нотаріусів з іноземними органами
юстиції
Порядок зносин нотаріусів з іноземними органами юстиції
визначається законодавством України, міжнародними договорами.
Стаття 102. Забезпечення доказів, необхідних для ведення
справ в органах іноземних держав
Нотаріуси забезпечують докази, необхідні для ведення справ в
органах іноземних держав.
Дії для забезпечення доказів провадяться відповідно до
цивільного процесуального законодавства України.
Стаття 103. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором встановлено інші правила про
нотаріальні дії, ніж ті, що їх містить законодавство України, то
при вчиненні нотаріальних дій застосовуються правила міжнародного
договору.
Якщо міжнародний договір відносить до компетенції нотаріусів
вчинення нотаріальної дії, не передбаченої законодавством України,
нотаріуси вчиняють цю нотаріальну дію в порядку, встановлюваному
Міністерством юстиції України.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 2 вересня 1993 року
N 3425-XII