Для всебічного відображення складної і багатогранної діяльності окремих підприємств, організацій, а також всього процесу суспільного відтворення використовують різні види обліку, кожний з яких має свої конкретні об’єкти, завдання і особливості. Проте, всі вони діють не ізольовано, а взаємодоповнюють один одного, створюючи єдину систему господарського обліку.
Мета всіх видів обліку – забезпечити управлінські органи інформацією про стан розвитку процесу відтворення, а предмет – різні сторони цього процесу.
4.1. Бухгалтерський облік призначений для збору, реєстрації, обробки та передачі інформації про діяльність підприємствам зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Він є упорядкованою системою збирання, класифікації, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вимірнику про майно, капітал та зобов’язання підприємства та їх руш шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.
Розглянувши рисунок 8 можна ознайомитись з послідовністю обробки облікової інформації.
Рис. 8. Послідовність фази циклу обробки облікової інформації
Процес бухгалтерського обліку діяльності підприємства можна поділити на декілька стадій (етапів).
Бухгалтерський облік охоплює всі сторони діяльності підприємства, об’єктами бухгалтерського обліку є майно, господарські операції та джерела формування майна.
Техніка ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:
В залежності від користувачів бухгалтерської інформації розрізняють наступні підсистеми (види) бухгалтерського обліку: управлінський облік та фінансовий облік.
4.2. Управлінський бухгалтерський облік спрямований на формування інформації для прийняття управлінських рішень внутрішнім користувачам. Він не регулюється загальноприйнятими принципами та організується підприємством самостійно, є його комерційною таємницею.
Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку.
Основними завданнями управлінського бухгалтерського обліку є:
- облік витрат і калькулювання собівартості продукції;
- внутрішньо фірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків.
Фінансовий бухгалтерський облік забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію господарських операцій, узагальнення інформації на рахунках і регістрах обліку, ведення зведеного обліку і складання фінансової звітності, забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, а також забезпечує інформацією зовнішніх і внутрішніх користувачів.
Порядок ведення фінансового бухгалтерського обліку суворо регламентується спеціальними загальноприйнятими принципами, положеннями, правилами і стандартами. Дотримання цих нормативних вказівок є обов’язковою вимогою при формуванні облікової інформації.
Фінансовий облік призначений давати інформацію про загальний фінансовий стан і загальну рентабельність підприємства.
Ці два види обліку різні. По-перше, вони формують інформацію для різних користувачів. По-друге, у фінансовому обліку витрати розглядаються в загальній сумі, тоді як управлінський облік відслідковує поведінку витрат (зміну витрат в залежності від обсягів діяльності) і тенденції змін витрат в залежності від рішень, які приймаються, здійснює контроль витрат.
4.3. Динамічний бухгалтерський облік – це система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання (безперервне або через близькі інтервали часу) ефективності господарської діяльності підприємства. Ефективність може вимірюватись по-різному в залежності від тієї чи іншої економічної системи. При цьому оцінка майнового стану підприємства викривляється.
Справжнім ідеологом динамічного обліку був видатний російський бухгалтер О.П.Рудановський.
Основні принципи динамічного бухгалтерського обліку наступні:
а) принцип капіталу;
б) принцип фінансового результату;
в) принцип доходів;
г) принцип понесених витрат.
Щоб знати вартість підприємства, його майна в цілому, необхідно застосувати абсолютно інший вид обліку, а саме – актуарний.
4.4. Актуарний облік – це система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства.
Податковий облік. Після першої світової війни, не без опору підприємців, народились перші податки на доходи підприємств. З цього моменту податкові органи почали цікавитися тим, що є кращим джерелом інформації про фінансові результати платників податку, тобто бухгалтерським обліком.
Саме поняття податкового обліку з’явилося в нашій країні з прийняттям у 1997 році Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Дані правові акти, на жаль, не містять визначення податкового обліку, не формулюють його принципів, завдань, методів та цілей.
Податковий облік пов’язаний з веденням спеціальної податкової документації і складанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового та податкового обліку – різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватись в бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені в національні стандарти бухгалтерського обліку. Порядок оподаткування встановлений Законом України “Про систему оподаткування” та “Про порядок встановлення ставок, податків і зборів (обов’язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг на оподаткування”.
4.5. Креативний облік – термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна “творчість” зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Тепер креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок.
Креативний облік – це будь-який науковий метод. який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо, якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції.
Соціальний облік є окремим видом обліку, а, скоріше, розширенням меж традиційного бухгалтерського обліку. Це розширення представлено двома напрямками. Перший напрямок пов’язаний з необхідністю збільшення складу показників бухгалтерської звітності в інтересах потреб користувачів. Другий – концентрує увагу на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією.
4.6. Статистичний бухгалтерський облік – це облік, основною метою якого є визначення того, чи дозволить реалізація (продаж) всіх активів підприємства на даний момент одержати суму, необхідну для сплати його кредиторської заборгованості.
Фундаментальна мета статичної бухгалтерії полягає у з’ясуванні, через певні проміжки часу, рівня покриття кредиторської заборгованості. Щоб досягнути цієї мети, необхідно щорічно виконувати наступні операції:
- провести інвентаризацію реальних активів, оцінивши їх за вартістю потенційного продажу;
- оцінити кредиторську заборгованість;
- визначити на момент інвентаризації величину власного капіталу (активи мінус кредиторська заборгованість);
- порівняти одержану суму власного капіталу з аналогічною сумою на дату, яка передує інвентаризації (за умови виправлення суми на величину вкладень або вилучень з капіталу) з тим, щоб визначити фінансовий результат звітного періоду.
Система статичного обліку дозволяє відносно правильно оцінити майновий стан підприємства, але з неминучим викривленням фінансового результату. Статичний облік необхідний для кредиторів і тих, хто цікавиться гарантіями повернення вкладених засобів. Саме така система поглядів необхідна аудиторам, але не керівнику фірми.
Стратегічним обліком називається певний спосіб відображення фінансових і облікових проблем підприємства. Стратегічний облік фокусується на певних ключових елементах діяльності підприємства, яка дає можливість створювати економічні цінності і називається “С-циклом”. Модель “С-цикл” концентрується на чотирьох основних елементах стратегічного обліку: зобов’язаннях, потенційних можливостях (потенціалі), витратах і контролі.
Стратегічний облік – це фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з чотирма факторами: зобов’язаннями, контролем, готівкою (витрати) та потенціалом (чотири “С” – commitment, control, cash (cost), capability).
З теорії “С-циклу” випливають принципи, на основі яких можна розглядати фінансові проблеми підприємств різних форм власності та господарювання.
Статистичний облік вивчає, контролює і узагальнює масові явища і процеси відтворення матеріальних благ та суспільних відносин в господарстві. При цьому статистика розглядає різні питання щодо виробництва і реалізації, грошей і товару, людей і машин. Ці відомості допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати їх подальший розвиток.