Можливість поповнити бюджет за рахунок збільшення оподаткування на перший погляд видається досить очевидною. Але в реальності це виявляється не зовсім так. Кожна "данина", у якій би формі вона не стягувалась, зменшує зацікавленість у продуктивній діяльності. Помічено, що до певної межі оподаткування в оподаткованого (підприємця чи робітника) існує зацікавленість у нарощуванні зусиль; після досягнення цієї межі така зацікавленість зменшується і поступово сходить нанівець.
Отже, намагаючись збільшити податкові надходження за рахунок збільшення податкових ставок або акцизів, швидко досягається така межа, коли може зменшитись податкова база отримувані доходи або обсяги реалізації. Наслідком такого зменшення стане скорочення власне податкових надзоджень. Звідси випливає досить парадоксальний висновок: лібералізація податкової системи може забезпечити збільшення податкових надходжень. Цей ефект був помічений американським економістом Артуром Лаффером і ввійшов в економічну науку під назвою кривої Лаффера.
Крива Лаффера графічно має такий вигляд:
Обсяг бюджетних надходжень
Графік 3
Пояснення до графіка 3:
1. Крива Лаффера є геометричним місцем точок, кожна з яких демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів бюджетних надходжень.
2. Точка А (екстремум функцій) відповідає тій ставці податку ta, при якій бюджет отримує найбільші надходження (GА).
У точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, як і в точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.
Крива Лаффера використовується як аргумент на користь лібералізації оподаткування. Проаналізуємо, які процеси відбуватимуться в економіці при переході від податкової ставки tb до ставки ta.
У найближчій перспективі перехід до меншої податкової ставки може означати скорочення надходжень до бюджету. Але з часом (нагадаємо, що крива Лаффера ілюструє довготривалу залежність) відбуватиметься певні зміни. Передусім збільшаться чисті доходи, а отже, зростуть і заощадження. Це спричинить збільшення інвестицій, зростання виробництва, зайнятості, а отже, і збільшення доходів, які є базою оподаткування. Логіку цього зв'язку можна формалізувати в такий спосіб:
Inc Y
t S I Inc T ,
Pr L
де t - податкова ставка;
Inc - доходи домогосподарств;
Pr - прибутки підприємств;
S - заощадження;
T - податкові надходження до бюджету.
Зростання податкових надходжень під впливом зменшення податкової ставки на графіку кривої Лаффера відображено переходом від точки А до В.
Визначення межі оподаткування є проблемою вкрай актуальною для України. Практика управління економікою впродовж 90-х років засвідчує: намагання уряду поповнити хронічно дефіцитний бюджет не враховують того, що надмірні податки зменшують базу оподаткування і скорочують надходження до бюджету.
Розділ 2
2.2. Вимірювання надлишкового податкового тягаря і проблеми викривлення вибору при застосуванні різних податків
Податкові надходження до бюджету від продажу товарів в обсязі Qo одиниць обчислюються як добуток двох величин: T*Q0. Цю величину економісти називають податковим тягарем. На рис. 1 податковий тягар зображено як площу прямокутника Ps0PD0ea (площина В плюс площина С).
Рис 1. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями на ринку.
Непрямий податок, як правило, розподіляється між споживачами і виробниками. Проілюструємо це положення для випадку призначення індивідуального акцизу на ринку сигарет.
Оскільки до встановлення акцизного податку ціна виторгу була такою ж як і рівноважна ціна Ро, обсяг продажу Qo забезпечував виробникам виторг у сумі P0*Q0. Після призначення податку ціна виторгу виробника впала до рівня Ps0. Отже, тепер виробники отримуватимуть від реалізації Q0 одиниць товару виторг у сумі Ps0*Q0. На рис. 1 показано, що величина вартості
P0*Q0-Ps0Q0=(P0-Ps0)*Q0
- це та частина податкового тягаря, що припадає на виробників сигарет; вона показана площиною В.
Споживачі до встановлення податку платили за пачку сигарет ціну Р0. Їхні видатки на придбання Q0 одиниць цього товару у вартісному виразі становили величину P0*Q0. Після запровадження непрямого податку за ту ж саму кількість придбаного товару вони заплатять суму – Pd0*Q0, адже нова рівноважна ціна зросла до рівня Pd0. Податковий тягар, що сплачують споживачі, на рис. 1 зображено прямокутником P0Pd0ek (площина С). Його можна визначити і таким чином:
Pd0*Q0-P0*Q0=(Pd0-P0)*Q0
Додавши податковий тягар, що лягає на кожну із сторін ринкових відносин, ми отримаємо загальний результат податку:
(Pd0-P0)*Q0+(P0-Ps0)*Q0=(Pd0-P0+P0-Ps0)*Q0=(Pd0-Ps0)*Q0=T*Q0
Чим нееластичнішим є попит і пропозиція, тим меншим буде зниження обсягу виробництва, що виникає внаслідок зростання ціни після запровадження непрямого податку. Галузі, товари яких нееластичні за попитом і пропозицією, більш придатні для непрямого оподаткування, ніж галузі, в яких виробляються товари і послуги, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту і пропозиції.
Співвідношення коефіцієнтів цінової еластичності попиту і пропозиції, обчислених у межах відрізків ее’ і еа, що утворюються на кривих попиту і пропозиції, зображених на рис.1, визначає розподіл податкового тягаря між споживачами і виробниками.
Основний тягар непрямого податку припадатиме на відносно більш нееластичну сторону ринку. Наприклад, коли в точці вихідної ринкової рівноваги (точка е на рис.1) Еd>Es, то більша частина податкового тягаря ляже на плечі споживачів. Якщо ж Еd=Es, то податковий тягар поділиться порівну між покупцями і продавцями.
Коефіцієнти цінової есластичності попиту і пропозиції для вихідної точки рівноваги е, що встановилась на ринку товару, на який уряд хоче ввести непрямий податок, можна більш-менш точно визначитись емпірично.
Якщо є достовірні відомості про Р0, Q0, Ed, Es, то тоді можна прогнозувати можливі зміни в рівноважній ціні, кількості рівноваги, розподілі податкового тягаря після введення непрямого податку.
З’ясування ролі, яку відіграють еластичність попиту і пропозиції у розподілі податкового тягаря, дозволяє отримати відповідь на питання: чому в багатьох країнах індивідуальний акциз призначається на такі товари, як тютюнові вироби та алкогольні напої?
Рис.2. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями на ринку.
Одне з популярних пояснень таких дій уряду, що влаштовує, в першу чергу, уряди держав, а не споживачів названих товарів, таке: алкоголь і тютюн шкідливі для зоров’я громадян, і тому в інтересах держави необхідно обмежувати їх споживання, тому на ці товари запроваджується непрямий податок.
Але цінова еластичність на ці товари доволі низька, оскільки у значної кількості людей відбувається біологічна залежність від споживання цих товарів. Поведінку такого роду ринків ілюструє модель ринку інсуліну для хворих важкою формою цукрового діабету (рис.2).
Висновок
Вплив податкового навантаження на поведінку людей може бути різним, але серед економістів побутує думка, що податки повинні бути „нейтральними”. В цілях пом’якшення податкового тягаря для окремих платників податків чи стимулювання визначених видів діяльності використовуються податкові пільги: податковий кредит, неоприбуткований мінімум, звільнення окремих платників від сплати податків, зниження податкових ставок, прискорена амортизація основних засобів.
Але більшість вчених дотримується тієї точки зору, що податковий тягар краще збільшувати за рахунок збільшення податкових ставок.
Крива Лаффера: завдання ділової активності (передусім інвестиційної) потрібно вирішувати шляхом радикального зменшення податкового тягаря.
Використана література
1. "Про систему оподаткування": Закон України від 25 червня 1991р.‚ зі змінами та доповненнями.
2. "Про державну податкову службу в Україні": Закон України від 4 грудня 1990 р.‚ зі змінами та доповненнями.
3. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков: Эспада,1996.
4. Налоги в развитых странах / под редакцией И. Г. Русакова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
5. Бурлакова Л.В. и др. Система налогообложения (отечественный и зарубежный опыт). Экономика: Обзор информационный. - К.: УкрНИИНТИ, 1991.
6. Журнал “Вісник податкової служби” № 15; 1998р.
7. Журнал “Вісник податкової служби” №26, 29, 30, 33, 38, 40, 47-48; 1999 рік.
8. Закон України “Про систему оподаткування” .25 червня 1991 року №1251-12 м.Київ
9. Григорчук Т.В. Основи економічної теорії.-Коломия, 98.
10. Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.-Коломия, 99.
11. Линвуд Т.Гайгер. Макроэкономическая теория и переходная экономика. - Москва 1996.
12. Журнал “Світ бухгалтерського обліку” - березень 1998.
13. Громов В. Все про бухгалтерський облік, 2003, №1.
14. Білостоцька В. Фінанси України, 2002, №12.
15. Користін О. Фінанси України, 1998, №2.
16. Крупка М.І. Основи економічної теорії – Київ, 2001.
17. Загородній А.Г. Фінансовий словник – 1997.
18. Василук О. Державні фінанси України – 1997.
19. Дулай М.М. Організація, облік, звітність та оподаткування малого бізнесу – 2002.
20. Панасюк В.М. Податковий облік. – Тернопіль, 2002.
21. Клименко І. Інститут громадського суспільства. – Київ, 1999.