• поглиблення суперечностей між світовим економічним розвитком і
соціальним прогресом.
Глобальні проблеми:
• мають всезагальний, універсальний характер, загальнопланетарний зміст і значення, принципово важливі для долі всього людства;
• безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, усіх країн і народів планети, усіх або значної групи держав;
• мають взаємоповязаний характер і суттєво впливають на всі сфери
суспільного життя;
• відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв’язків;
• потребують залучення колосальних технологічних, фінансових,
трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій на основі
колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства;
• можуть бути успішно вирішені при умові створення адекватної моделі
стійкого розвитку людської цивілізації.
Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами носять умовний характер. Так III сфера концентрує та підсилює увесь комплекс глобальних проблем.
/. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:
• надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством
тощо;
• раціональне природокористування і збереження навколишнього
природного середовища;
• раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння
космічного простору;
• утилізація відходів життєдіяльності тощо.
//. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:
• відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільного
миру;
• подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;
• попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів;
• ліквідація наслідків світових та локальних криз;
• роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.
///. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:
• пристосування людини до умов природного і соціального середовища,
що змінюється під впливом НТР;
• подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних,
онкологічних, СНІДу, наркоманії);
• культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних інститутів,
нестабільності сім'ї та послаблення зв’язку поколінь;
• боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;
• проблеми демократизації та охорони прав людини тощо.
Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем —розгляд їх у взаємопов’язаній цілісності, тісному переплетінні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.
Висновок.
Особливості розвитку світового господарства в сучасних умовах.
За сучасних умов світове господарство все більше набуває ознак цілісності. Цей процес об’єктивно зумовлений дією таких факторів:
- прагнення людства вижити за наявності значних ядерних потенціалів та ймовірності їх нарощування в інших країнах, загроза ядерної війни, полі тика мирного співіснування;
- розгортання НТР. Зараз жодна з країн не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому треба об'єднувати зусилля у цій сфері, що сприятиме встановленню тісних економічних і науково-технічних зв’язків між країнами, формуванню стійких структур у світовому господарстві;
- інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці.
Нині країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, використовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу;
- необхідність об’єднання зусиль країн для розв'язання глобальних проблем (екологічних, продовольчих тощо); потреба у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії тощо), доцільність об’єднання господарських зусиль країн-партнерів для освоєння багатств Світового океану й космосу, для збереження уже набутих людських знань, ідей і для перероблення й використання все складніших інформаційних систем, створення міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.
Формуванню цілісності світового господарства сприяє розвиток відповідної інфраструктури: прокладання трансконтинентальних залізниць, світових систем зв’язку та ін.
Україна надзвичайно мало бере участь у міжнародному поділі праці (у техніко-економічних відносинах з розвинутими країнами), що значною мірою успадковано від СРСР, зумовлено низькою конкурентоспроможністю її продукції, складністю умов проникнення на світовий ринок з передовими технологіями (наприклад, в аерокосмічній галузі промисловості), відсутністю достатньої кількості підготовлених кадрів для реалізації цих проектів тощо. Водночас Україна займає надзвичайно важливе геополітичне становище в центрі Європи, багата природними ресурсами, забезпечена висококваліфікованими кадрами, посідає провідні позиції в окремих галузях науки. За раціональної внутрішньої і зовнішньої політики вищих ешелонів влади вона може завдяки цим факторам зайняти достойне місце в світовому господарстві.
Список використаної літератури.
1. Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: Підручник. — К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. — 856 с. (Альма-метр).
2. Мочерний С.В., Політична економія: Навч. Посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 687 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
3. Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д.Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 615 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
4. Економічна теорія: Курс лекцій (для студентів неекономічних спеціальностей). — Чернівці, 1999. — 343 с.
5. Старостенко Г.Г., Політична економія: Посіб. для дистанц. навчання та індивід. роботи. — К.: Університет „Україна”, 2004. — 160 с.