Смекни!
smekni.com

Історія хвороби Цукровий діабет (стр. 4 из 4)

Після ліквідації ознак активності запального процесу показане фітотерапевтичне лікування – застосовують звіробій, кукурудзяні приймочки, кропива, листя брусниці, плоди шипшини, хвощ польвий, квіти ромашки, трава золототисячника, ін.

Наявність дисметаболічних розладів функції нирки потребує спеціальної додаткової корекції.

У стадії повної клініко-лабораторної ремісії показані ЛФК, гімнастика, масажі.

XII. ЛІКУВАННЯ НАШОЇ ХВОРОЇ.

Режим – палатний.

Дієта – №5.

Медикаментозна терапія.

- Rp.: Cefuroximi 0,75

D. t.d. N. 30.

S. Вміст флакона розчинити у воді для ін’єкцій, вводити дом’язево 3 рази на добу протягом 10 днів.

- Rp.: Dragee Nitroxolini 0,05

D. t.d. N. 80.

S. По 2 драже 4 рази на добу перорально (із 11 дня від початку антибіотикотерапії) протягом 10 днів.

- Rp.: Folium Urticae 100,0

D. S. 10 г листків настояти на 200 мл води, приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за півгодини до їди (після припинення прийому уроантисептиків) курсами по 2-3 тижні.

- Rp.: Tab. Ortopheni 0,025 N. 20

D. S. По 1 табл. в 2 рази на день протягом 10 днів.

- Rp.: Tab. Levamizoli 0,05 N. 10

D. S. По 2 табл. в день щодня протягом 5 днів поза періодом загострення.

- Rp.: Sol. Tocopheroli acetatis 30% oleosae – 50 ml

D. S. По 1 краплі в день.

- Rp.: Tabulettae“Glutamevitum”

Obductae N. 30

D. S. По одній таблетці в день.

При покращенні стану хворої – ЛФК, гімнастика, масажі.

XIII. ЕПІКРИЗ.

Мудра Оксана Миколаївна, 11 років, поступила в клініку 29. 01. 2001. зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,2 ˚С, ниючі непостійні болі в попереку справа, що не пов’язані з положенням тіла та часом доби, підвищену втомлюваність, загальну слабкість.

Анамнез хвороби: патологією сечовидільної системи хворіє з раннього дитинства: у віці 2 років перенесла гострий двосторонній пієлонефрит, котрий перейшов у хронічну форму, загострення хронічного пієлонефриту спостерігаються 1-2 рази/рік; 3,5 роки тому у дівчинки діагостовано вторинний гідронефроз лівої нирки ІІІ-ІV стадії, з приводу чого проведена нефректомія; із 3.02.2001 по 24.02.2001 пацієнтка лікувалася стаціонарно з приводу гепатиту А в інфекційному відділенні ТОДКЛ; після проведеного лікування температура тіла залишалася субфебрильною, зберігалася втомлюваність та загальна слабкість, з’явилися болі в попереку справа; дівчинку із діагнозом “Загострення хронічного пієлонефриту єдиної правої нирки” переведено до хірургічного відділення ТОДКЛ.;

Дані об’єктивного обстеження: загальний стан хворї середньої важкості, свідомість ясна, фізичний розвиток відповідає віку, шкіра бліда, періорбітальний ціаноз, періорально – незначна блідість; в лівій поперековій ділянці – дугоподібний епітелізований гіпопігментований рубець довжиною 18 см, шириною до 2-3 мм, поверхня шкіри м’яка, еластичність збережена, вологість звичайна, набряків, пастозності, ущільнень не виявлено; тургор м’яких тканин нормальний; пульс на променевих артеріях синхронний, 86 уд/хв, ритмічний, доброго наповнення та напруження, монокротичний. Артеріальний тиск на плечовій артерії 110/60мм рт. ст.; межі абсолютної та відносної серцевої тупості у пацієнтки - в нормі; діяльність серця ритмічна, тони ослаблені; дихання ритмічне, 18 дихальних рухів на хвилину, при порівняльній перкусії над легенями – ясний легеневий звук, аускультативно - альвеолярне дихання на всьому протязі легень; при поверхневій та глибокій методичній ковзкій пальпації живота болючості, пухлиноподібних утворів не виявлено, частини кишківника розташовані ортотопічно, задовільних властивостей. Набряків кінцівок, обличчя, внизу живота не виявляється. Слідів розчухів та крововиливів на шкірі немає; запах аміаку з рота відсутній; пропальпувати нирки не вдалось, пальпація правого костовертебрального кута болюча; перкусія ділянки нирок: симптом Пастернацького позитивний справа, негативний зліва; сечовий міхур не болючий; сечопуск 5-6 разів на добу, неболючий.

Відхилення, віиявлені при проведенні лабораторно-інструментальних методів обстеження: зростанання ШОЕ, лейкоцитоз в загальному аналізі крові, протеїнурія та лейкоцитурія в загальному аналізі сечі, результати УЗД (права нирка: 108х50 мм, контури нечіткі, ехогенність паренхіми підсилена, чашечки незначно розширені, ліва нирка: не візуалізується).

Поставлено клінічний діагноз: хронічний рецидивуючий пієлонефрит єдиної правої нирки, активна стадія із збереженою функцією нирки.

Проведено лікування: режим – палатний, дієта – №5, медикаментозна терапія: Cefuroximi 0,75 дом’язево 3 рази на добу протягом 10 днів, Dragee Nitroxolini 0,05 по 2 драже 4 рази на добу перорально (із 11 дня від початку антибіотикотерапії) протягом 10 днів, Tab. Ortopheni 0,025 по 1 табл. в 2 рази на день протягом 10 днів, Sol. Tocopheroli acetatis 30% oleosae по 1 краплі в день прпотягом 14 днів, Tabulettae“Glutamevitum” оbductae по одній таблетці в день протягом 30 днів.

Стан хворої покращився, пацієнтка виписана для продовження лікування амбулаторно. Рекомендовано: Folium Urticae - 10 г листків настояти на 200 мл води, приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за півгодини до їди (після припинення прийому уроантисептиків) курсами по 2-3 тижні, Tab. Levamizoli 0,05 по 2 табл. в день щодня протягом 5 днів. ЛФК, гімнастика, масажі. При повній клініко-лабораторній ремісїї рекомендоване санаторно-курортне лікування.

Диспансеризація: щомісячно - огляд дитячого нефролога, проводится загальний аналіз сечі; 1 раз в 6 місяців – бактеріологічне дослідження сечі та протирецидивне лікування. Вакцинація хворій протипоказана, проте за епідемічними показами може бути здійснена під контролем дитячого імунолога.

XIV. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Майданник В.Г. Педиатрия. К., АСК, 1999..-832 с.

2. Шабалов А.Д. Детские болезни. М., ГЄОТАР, 2000.- 1074 с.

3. Хегглин Р. Дифференциальный диагноз в педиатрии. М, МИА, 1999. – 670 с.

4. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтический справочник. К., 1998. 880 с.