Смекни!
smekni.com

Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою 2 (стр. 2 из 5)

Про можливість ЕКОСОР в системі ООН свідчить вже хоча б те, що на неї припадає майже 70% всіх бюджетних ресурсів ООН, а також особового персоналу, добровільних фондів та інших програм. Головні питання ЕКОСОР:

- стан світової економіки і соціальної ситуації та підготовка фундаментальних оглядів та публікацій;

- стан міжнародної торгівлі;

- проблеми охорони навколишнього середовища;

- економічна та наукова допомога країнам, що розвиваються;

- різні аспекти продовольчої проблеми;

- проблеми соціально-економічної статистики;

- проблеми народонаселення;

- проблеми природних ресурсів;

- проблеми планування і мобілізації фінансових ресурсів;

- роль державного і кооперативного сектора в економіці країн, що розвиваються;

- регіональна співпраця;

- розробка міжнародних стратегій розвитку ООН, а також нагляд за їх реалізацією тощо.

Місце ЕКОСОР в системі органів ООН і визначається, наприклад, тим, що саме вона на початок 90-х років прийняла рішення про дослідження діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), що стало початком нового напрямку його економічної діяльності. В зв’язку з цим в структурі ООН з’явилася спеціальна Комісія ООН по транснаціональним корпораціям, а також спеціальний підрозділ в Секретаріаті ООН з цього питання ¾ Центр ООН по ТНК.1

Значно збагатилися функції ЕКОСОР після прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Декларації і Програми з нового економічного порядку (1994р.). З цього часу головною сферою діяльності ЕКОСОР, її органів та організацій стали проблеми та стратегічні завдання мобілізації міжнародних економічних відносин. З початком 90-х рр. ЕКОСОР стала приділяти більшу увагу країнам Східної Європи, колишнім республікам СРСР ¾ новим державам СНД, Балтії, окремим новим державам.

Допоміжні органи ЕКОСОР

В рамках ЕКОСОР в системі ООН діють різні міжурядові постійні та функціональні комісії та комітети. Це ¾ Статистична комісія, Комісія з народонаселення, Комісія з прав людини та інші. Рада координує також діяльність таких міжурядових органів, як Комітет з науки і техніки, Комісія з населених пунктів, Всесвітня продовольча рада.

В системі органів ЕКОСОР діє п’ять регіональних економічних комісій: Європейська економічна комісія (ЄЕК), Економічна і Соціальна комісія для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО), Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна комісія для Латинської Америки, (ЕКЛА), Економічна комісія для Західної Азії (ЕКЗА).

Європейська економічна комісія заснована в 1947р. В її структурі чи в тісному зв’язку з нею діють більше 100 допоміжних робочих, галузевих і спеціальних органів та установ. Комісія відіграє виключно важливу роль, виступаючи організатором великої кількості форм співпраці між європейськими країнами. Важливе значення мали такі заходи ЄЕК, як Рада з охорони навколишнього середовища проведена 1979о., і декларація про мало відхідні і без відхідні технології. Але справді реальні умови для ефективної діяльності ЄЕК формуються сьогодні, коли здійснюються конкретні заходи з військово-політичної розрядки, доповнення її інтенсивною економічною співпрацею всіх Європейських країн.

Створена ЕКОСОР у 1947р., ЕСКАТО має 9 галузевих органів: з промисловості і будівництва, сільського господарства, торгівлі, природних ресурсів, зв’язку, а також допоміжні органи. Ці органи та організації здійснюють роботу, по-перше, по аналізу ситуації з окремих галузевих проблем в усьому регіоні, по-друге, по організації й проведенню багаточисельних нарад, симпозіумів з метою відпрацювання проектів, програм для вирішення основних завдань на національній та міждержавній основі.1

ЕКА була створена 1958р. Зараз до її складу входять 50 африканських країн. На 24-й сесії ЕКА (1989р.) був прийнятий важливий документ, який визнав економічну політику африканських держав на 90-і рр. Це “Основа африканської альтернативи програм структурного коригування для економічного оздоровлення і трансформації.” За загальним визнанням “Альтернатива” є реальною базою для призупинення сповзання Африки в економічну кризу.2

ЕКЛА створена 1948р. і включає 40 країн. До її складу входить 7 субрегіональних відділень. У 1981р. в рамках ЕКЛА ухвалила Латиноамериканського динара розвитку на довгу перспективу до 2000р.

ЕКЗА заснована у 1973р. Вона скликає свої сесії щорічно і має допоміжні органи галузевого та функціонального порядку, які здійснюють дослідження, підготовку та проведення симпозіумів, розробку рекомендації з метою розвитку та міжнародного співробітництва. Однак, успішна діяльність ЕКЗА значною мірою блокується нестабільністю політичної ситуації на Близькому сході і Середньому Сході.

Спеціальні програми в структурі ООН

Значне місце в системі організацій ООН належить спеціальним програмам. Це перш за все: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний та науковий дослідний інститут ООН (ЮНІТАР).

Програма розвитку ООН була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1955р. Це впливова міжнародна організація, яка має багаточисельний штат спеціалістів. В наш час діяльність Програми розвитку ООН ведеться майже у всіх країнах, що розвиваються. Допомога надається по п’ятирічних орієнтовних завданнях з конкретних проектів в основному в трьох формах: консультації спеціалістів, поставка обладнання та підготовка національних кадрів. Частина фінансування ПРООН складає від 50 до 100% залежно від рівня розвитку країни.

Поки що ПРООН діє через 132 відділення, які обслуговують більше 170 країн. В 1996р. була здійснена нова формула розподілення ресурсів: приблизно 90 % основних засобів програми, тобто 850 млн. дол. виділяють для країн з низьким рівнем доходів. Більш ніж 80 країн було охоплено проектами співпраці управління економікою, скорочення і ліквідації бідності, зміни структури державних витрат.

ЮНІСЕФ ¾ одна з програм допомоги системи ООН, створена 1946 року з метою організації допомоги дітям у післявоєнній Європі. Поступово функції ЮНІСЕФ змінювалися, розширювалися, її діяльність стала орієнтуватись на надання допомоги дітям країн, що розвиваються.

Особливо потрібно відмітити роботу ЮНІСЕФ по наданні в 1996р. допомоги в розмірі 921 млн. дол. Сімдесят відсотків засобів було направлено в країни з низьким рівнем доходу.

В системі організації ООН швидко зростає значення ЮНІСЕП. Це автономний орган ООН, створений 1972р., який координується ЕКОСОР. До функцій ЮНЕП входить дослідження широкого кола проблем: охорона грунтів та вод, рослинного і тваринного світу, соціально-економічні аспекти енергетики, співпраця в галузі освіти та обміну інформацією з охорони навколишнього середовища, аргомізація міжнародних нарад, симпозіумів та семінарів, розробка та реалізація проектів, що забезпечують практичне втілення в життя завдань екологічної безпеки.

Університет ООН створений згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1972р.) і діє з 1975 року зі штаб-квартирою в Токіо. Головна мета університету ¾ здійснення досліджень та навчальних програм центрів, в яких ведеться підготовка та перепідготовка спеціалістів.

ЮНІТАР заснований 1963р. як автономний заклад, мета якого ¾ підготовка адміністративних та дипломатичних кадрів головним чином для країн, що розвиваються. З цією метою широко використовуються такі форми, як семінари та симпозіуми. Інститут проводить також наукові дослідження з широкого кола гуманітарних проблем.

ІІІ. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ УСТАНОВИ СИСТЕМИ ООН

Спеціалізовані установи (СУ) ¾ це міжурядові самостійні, автономні організації, пов’язані з ООН спеціальною угодою через ЕКОСОР. Спеціалізованою установою вважається лише та, що відповідає таким вимогам:

1. організація має бути утворена урядами (тобто виключаються всі неурядові організації);

2. вона повинна мати глобальний, універсальний характер (тобто виключається навіть регіональні міжурядові організації);

3. організація має діяти в певній сфері міжнародного співробітництва: економічній, соціальній, культурній, освіти, охорони здоров’я тощо;

4. вона повинна підписати угоду з ООН про співробітництво, координацію і взаємодію з нею та іншими спеціалізованими установами, що координуються ЕКОСОР.

Спеціалізованих установ є 17. Хоча всі вони функціонують в певних сферах, діапазон деяких з них достатньо широкий і багатоплановий, що ускладнює завдання їх чіткої класифікації. І все ж щодо сфер діяльності можна виділити такі групи установ:

1. Фінансові: МФВ, МБРР, МФК, МАТ, БАГІ, МФСР;

2. Економічні: ФАО, ЮНІДО;

3. Технічні: ІКАО, МСЕ, ІНО, ВПС, ВМО;

4. Соціальні: МОП, ВООВ;

5. Гуманітарні: ЮНЕСКО, ВОІВ;

Взаємовідносини між ООН та спеціалізованими установами базуються на основі укладених угод, які підписує Економічна і Соціальна Рада. У кожної такої угоди є свої особливості залежно від специфіки СУ. Однак, спеціалізовані установи ніякою мірою не є підконтрольними ЕКОСОР. Це цілком незалежні і автономні організації, які мають свої статути, структури, бюджети.

Валютно-фінансові організації системи ООН (МВФ, МБРР, МФК, МАР, МФСР)

Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.

Перші валютно-фінансові організації Об’єднаних Націй з’явилися на заключному етапі другої світової війни. Це були Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Угоди між ними і ООН були ратифіковані 1947 року.