Смекни!
smekni.com

Київська Русь 5 (стр. 1 из 6)

КИЇВСЬКА РУСЬ

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Розвиток ремесла в Київській Русі

Розділ II. Торгівля як важливий фактор

економічного розвитку

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

У IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східно­слов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи - Русь. Роль її історичного ядра відігравало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного життя сягали ще скіфо-античних часів. У зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі. Широко вживаються також назви Давньоруська держава, Київська Держава, Давня Русь.

Існування відносно єдиної Київської держави охоплює період з IX по 30-ті роки XII ст. Політична форма - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. В ЗО- х рр. XII ст. вона вступила в період феодальної роздробленості, який характеризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалізацією окремих князівств. Видозм­інюючи свою феодальну структуру, Русь проіснувала до 40-х рр. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників. Саме цей хронологічний період (IX -XIII ст.) і охоплює курсова робота.

Основою давньоруського літописання є "Повість минулих літ", до якої ввійшли давніші літописні твори, написані в Києві в кінці Х - XI ст. Перша редакція "Повісті минулих літ" здійснена літописцем Нестором близько 1111 року. Її публікацію, переклад на сучасну російську мову, текстологічний аналіз і археографічний опис списків здійснили Д.Лихачов та В.Романов(І).

У "Повісті минулих літ" літописець ставив своєю метою показати звідки походить народ руський і держава Русь з центром у Києві. Ці питання були висунуті політичним життям кінця XI й на початку XII ст. в часи зростаючих князівських міжусобиць - ознак розпаду Київської держави і спроб Володимира Мономаха зберегти єдність руських земель під зверхністю Києва.

Історія Русі розглядається літописцем на широкому тлі з точки зору тодішніх про неї уявлень з певною державною і церковно-

1. Повесть временньїх лет. Ч. 1. -М. -Л. :АН СССР, 1950.


з

політичною тенденційністю. Незважаючи на цю тенденційність, автори літопису дають дуже багато об'єктивно правдивих історичних даних, зокрема і інформацію про соціально-економічний розвиток Русі.

Цікаві дані про взаємини Русі IX ст. з Візантією, зокрема торговельні зв'язки подає "Літопис Аскольда".Ґрунтовний коментар до "Літопису Аскольда" подав М. Брайчевський (1) .

Оригінальним історичним джерелом є "Києво-Печерський патерик", в основі якого лежить листування єпископа Володи-мирського Симона, колишнього ченця Печорського монастиря з ченцем того ж монастиря Полікарпом. "Патерик" містить замальовки київського життя (2).

Важливим писемним джерелом з історії Київської Русі є "Руська Правда" - звіт юридичних законоположень, чинних на території всієї держави. В статтях "Руської Правди" містяться цікаві дані, що мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми. Це матеріали про розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі, грошовий обіг (3).

Чималий матеріал по досліджуваній проблемі містять збірники документів та матеріалів (4) та хрестоматії (5).

Вивчення питань соціально-економічного розвитку Русі неможливе без залучення археологічних джерел. Їх незнання або ігнорування, що, на жаль, також має місце, призводить до значних дослідницьких втрат. Нерідко в історичних працях повторюються висновки, висловлені ще в XIX ст., але давно вже спростовані археологією.

В останні десятиріччя археологічна база Київської Русі значно поповнилась, особливо багато дали для дослідження Київської

1. 1. Брайчевський М. Коментар до "Літопису Аскольда "//Книжник. -1992.-№4,5,6.

2-Киево-Печерский патерик//Художественная проза Киевской Руси XI -XIII вв.-М.:АН СССР, 1957; Абрамович Д.І. Київо-Печерський патерик.-К: Час, 1991. -278с.

3. Правда Русская. Т.П: Комментарии. -М. - Л. :АН СССР, 1947.

4. Історія України в документах та матеріалах.Т. І -.Київська Русь і феодальні князівства XII -XIII ст.-К.'.АН УРСР, 1939.

5.Хрестоматія з історії Української РСР: В 2-х т.Т. 1 .-К.: Рад. шк., 1959: Історія держави і права України.- К. :Вентурі , 1996.


4

Русі в цілому та економічного розвитку, зокрема, розкопки Києва в 60-80-х роках XX ст. Цінні археологічні матеріали виявлено розкопками у Чернігові, Любечі, Галичі, Луцьку, Новгород-Сіверському, Переяслав-Хмельницькому та ін. містах, де працю­вали В.Й.Довженок, Б.О.Рибаков, Р.О.Юра, П.П.Толочко та інші. Проведено планомірні та систематичні розкопки багатьох городищ, селищ, могильників уздовж Дніпра, Стугни, Росі, Десни, Горині. Матеріали цих досліджень підсумовані в колективній праці "Археологія Української РСР" (1).

Питанням історії і культури Київської Русі присвячена велика наукова література. Уже в працях істориків кінця XVIII - І пол. XIX ст. В.М.Татищева, М.М.Карамзіна, М.П.Погодіната ін. розгорнуто панораму розвитку Київської держави ІХ-ХІІІ ст.(2).

Широка картина політичного розвитку Київської держави IX-XIII ст. знайшла своє відображення в працях істориків кінця XIX -початку XX ст. - В:Й.Ключевського, С.М.Соловйова, М.Костомарова(З).

Велику увагу приділяв Київській Русі в своїй творчості М.С. Грушевський. Опрацювавши широке коло писемних і археологі­чних джерел, він показав всю суперечливість історичного розвою Київської Русі. Ним проаналізоване політичне, культурне та релігійне життя Русі.Чимала увага зосереджена вченим на соціально-економічних проблемах розвитку Давньоруської держави. Про це,зокрема, свідчать як популярна "Ілюстрована історія України", так і багатотомна "Історія України-Руси" й "Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя" (4). Упродовж Х-ХІІІ ст., стверджує М.Грушевський, досягли високого рівня розвитку економіка, культура, право, виплекані

1.Археологія Української РСР. Т.З.-К.: Наукова думка, 1975.

2.Татищев В.Н. История Российская: В 7-ми т. Т. 1-2. -М.-Л. :АН СССР, 1962,-Карамзин Н.М. История государства Российского.-М., 1990.

3.Ключевский В. О. Курс русской истории:Сочинения.В 9-ти т.Т. 1. Ч.І.-М.:Мьісль,1987;Соловьев С.М.История России с древнейших Бремен. Сочинения. В 18 кн.Кн. 1.Т. 1-2.М.:Мьісль, 1988.

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України.-К., 1990; Його ж. Історія України-Руси :В 11-ти т. 12 кн. Т. 2: ХІ-ХІІІ вік.-К.:Наук.думка, 1992.Т.З:До року 1340.-К. : Наукова думка, 1993. Його ж. Нарис Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIX ст. - К.: Наукова думка, 1991.


5

Києвом, але сам державний організм поступово занепадав. Історик, на відміну від більшості дослідників, навіть часи Ярослава Мудрого відніс до періоду розкладу Київської держави. Процес цей продовжився аж до монголо-татарської навали, мав свої застої і перерви, коли окремим князям вдавалося відновлювати давню державну систему. Переломним моментом в існуванні Київської Русі М.С.Грушевський вважав 1109 р. (взяття Києва військами Андрія Боголюбського), а фіналом - монголо-татарську навалу.

Дискусії з приводу державно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку Русі продовжуються і в наш час. У працях Б.Д.Грекова, С.В.Юшкова, А.М.Наносова, Д.С.Лихачова, М.М.Тихомирова, Б.О.Рибакова, І.Я. Фроянова та інших істориків спільним є твердження про феодальну сутність розвитку Русі. Що стосується державного устрою, економічного та культурного розвитку, то тут думки істориків розійшлися. Б.Д.Греков у роботі "Київська Русь" пов'язав розклад Київської Русі в XII ст. з економічним запустінням Середнього Подніпров'я. Залучення археологічного матеріалу дало можливість автору детально охарактеризувати стан сільського господарства та техніку землеробства стародавньої Русі, суспільні відносини та категорії залежного населення. Широко використаний і матеріал з політичної історії Київської Русі, висвітлено структуру політичного ладу, класову боротьбу, взаємозв'язки Київської Русі з іншими державами (1).

Соціально-економічній природі Київської Русі присвячені роботи С.В. Юшкова (2). Досліджуючи економічний розвиток Киї­вської Русі, автор стверджує, що причиною занепаду Київської Русі був як економічний фактор, так і князівські міжусобиці та зовнішня небезпека - половецькі орди.

Ряд праць присвятив Київській Русі й Б.О.Рибаков. Коло його наукових інтересів широке. Це - і дослідження взаємовідносин

1. Греков Б. Д. Київська Русь.-К. '.Вища школа, 1961.

2.Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. -К. :Наук. думка, 1992; Його ж.Общественно-политический строй й право Киевского государства. -М. :Госюриздат, 7949.


6

Києва з руськими князівствами XII - XIII ст. (1),і аналіз літературної спадщини Київської Русі (2), і розгляд досягнень прикладного мистецтва (3). Особливо слід відзначити роботу вченого "Ремесло Древней Руси"(4), в якій детально проаналізовані причини значного поширення ремісничого виробництва на Русі, види ремісничої діяльності, вироби ремісників та значення розвитку ремесла для розширення торговельних операцій, розвитку міст. Б.О.Рибаков не поділяє думки тих, хто твердить про економічний занепад Середнього Подніпров'я та Києва в ХІІ-ХІІІ ст. На його думку, Київська земля навіть в кінці XII ст. становила один з найрозвиненіших регіонів Русі, а Київ був її найбільшим економічним та культурним центром.

Серед значної кількості робіт М.М.Тихомирова особливо слід відзначити дослідження "Древнерусские города" (5). В ньому автор доводить, що місто в Київській Русі було не просто торговищем, а значним ремісничим і торговим, політичним і культурним центром.