Кулешов Микола Миколайович (1890 – 1968). Народився у Фергані. Закінчив Київсь-кий політехнічний інститут. Працював у кількох університетах, у тому числі Харківському, а також в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Наукова діяльність присвячена проблемам рослинництва. Займався питаннями систематики, екології, біології, агротехніки кукурудзи. Академік АН України.
Левитський Григорій Андрійович (1878 – 1942). Народився в с. Білки (тепер – Житомирська обл.). Закінчив Київський університет. Працював у Київському політехнічному інституті, Київському інституті народного господарства, один із засновників Київського інституту селекції. Член-кореспондент АН України. Першим встановив наявність мітохондрій у рослинних клітинах. Розробив методику ідентифікації хромосом. Один із перших почав вивчати мінливість хромосом.
Леонтович Олександр Васильович (1869 – 1943). Народився в Києві. Закінчив Київсь-кий університет. Працював у Київському університеті, Київському політехнічному інституті, Інституті клінічної фізіології АН України. Академік АН України. Основні наукові роботи присвячено фізіології та гістології вегетативної нервової системи. Першим запропонував метод забарвлення та фіксації нервових структур.
Липський Володимир Іполитович (1863 – 1937). Народився в с. Самостріли (тепер – Рівненська обл.). Закінчив Київський університет. Академік АН України, один із її засновників. Працював у Київському університеті, в гербарії Ботанічного саду в Петербурзі, був директором Ботанічного саду в Одесі. Основні наукові праці присвячено флористиці, систематиці, географії вищих рослин, організація роботи ботанічних садів, історії ботаніки. Описав чотири нових роди і понад 220 нових видів рослин. Його ім`ям названо більше 40 видів рослин.
Любименко Володимир Миколайович (1873 – 1937). Народився в с. Вейделівка (тепер – Бєлгородська обл.). Закінчив Петербурзький лісний інститут. Академік АН України. Організував лабораторії фізіології рослин у Києві, Харкові, Ленінграді та Нікітському ботанічному саду. Досліджував проблеми фізіології рослин, процесів фотосинтезу, явища фотоперіодизму.
Мазлумов Аведикт Лук`янович (1896 – 1972). Народився в Сімферополі. Закінчив Воронезький сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку. Основні праці – з біології, селекції, насінництва та агротехніки цукрового буряку. Розробляв наукові основи та методи селекції високопродуктивних сортів та гібридів цієї культури. Ним особисто та у співавторстві виведено 52 сорти та гібриди цукрового буряку. Його ім`ям названо Науково-дослідний інститут цукрового буряку та цукру.
Мазурмович Борис Миколайович (1904 – 1984). Народився в Києві. Закінчив Київський університет, де й працював усе життя. Основні наукові праці – в галузі зоології безхребетних, паразитології та історії біології. Автор монографій з історії розвитку біології в Україні, підручників із зоології.
Макарченко Олександр Федорович (1903 – 1979). Народився в Маріуполі. Закінчив Харківський медичний інститут. Академік АН України. Працював директором Харківського інституту вдосконалення лікарів, Львівського медичного інституту, Інституту фізіології АН України. Основний напрям наукових досліджень – фізіологія нервової системи. Вивчав вплив іонів мангану на діяльність нервової системи. Розробляв питання філософії та методології природознавства.
Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873). Народився на х. Тимківщина (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Московський університет. Перший ректор Київського університету. Основні праці присвячено систематиці рослин. Багато зробив для розвитку ботанічної термінології. Багатьма введеними ним термінами ми користуємось і зараз. Автор підручників з ботаніки та зоології. Вивчав також історію літератури, мовознавство. Автор праць з історії Київської Русі.
Маркелов Григорій Іванович (1880 – 1952). Народився в Пермі (РФ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського психоневрологічного інституту. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи. Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси. Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему.
Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916). Народився в с. Іванівка (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.
Мовчан Василь Архипович (1903 – 1964). Народився в с. Неморож (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіології АН України, Київському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. З його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.
Московець Семен Микитович (1900 – 1971). Народився в с. Санжарівка (тепер – Запорізька обл.). Закінчив Київський університет. Працював у Інституті зрошувального землеробства, Інституті мікробіології та вірусології АН України, очолював його. Член-кореспондент АН України. Вивчав вірусні хвороби сільськогосподарських рослин, зокрема бобових та картоплі. Сприяв організації робіт з вивчення вірусних захворювань в Україні.
Мусійко Олександр Самсонович (1903 – 1980). Народився в с. Мусіївка (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарсь- ких рослин, що підвищувало їх врожайність.
Навашин Сергій Гаврилович (1857 – 1930). Народився в с. Царевщина (тепер – Саратовська обл., РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.
Оканенко Аркадій Семенович (1894 – 1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіології рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин, пошуками шляхів підвищення цукровості буряку.
Омельченко Федір Захарович (1865 -1924). Народився в Кролівцях (тепер – Сумська обл.). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробіологічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.
Омелянський Василь Леонідович (1867 – 1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії.
Павлова Марія Василівна (1854 – 1938). Народився в Козельцях (тепер – Чернігівська обл.). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.
Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972). Народився у Москві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Харківському університеті, Інституті сільського господарства, методичному інституті, у Київському університеті. Заснував Інститут біохімії АН України. Основні наукові праці – в галузі біохімії нервової та м`язової систем. Вивчав особливості обміну речовин у м`язах в умовах роботи, відпочинку, тренування, що є основою теорії фізичної культури. Академік АН України.
Палладін Володимир Іванович (1859 – 1922). Батько О. В. Палладіна. Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Учень К. А. Тімірязєва. Професор фізіології та анатомії рослин Харківського, Варшавського, Петербурзького університетів. Був директором Нікітського ботанічного саду і одночасно читав лекції в Таврійському університеті в Сімферополі.
Перемежко Петро Іванович (1833 – 1894). Народився в с. Риботіне (тепер – Чернігівсь-ка обл.). Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин – каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.
Підоплічко Іван Григорович (1905 – 1975). Народився в с. Козацьке (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Інститут прикладної зоології та фітопатології. Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.