Смекни!
smekni.com

Природні умови України (стр. 3 из 4)

Води України

Вода – найбільш розповсюджена речовина в природі, без якої неможливе життя на Землі.

Моря

Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини.

На північному сході Керченською протокою сполучається з Азовським морем, на південному заході протокою Босфор – з Мармуровим морем.

Островів у Чорному морі мало, вони не великі за розмірами, більшість з них розташовані поблизу берегів. Найбільші острови: Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний.

Глибина Чорного моря най більша біля Південного узбережжя Криму до – 1000 – 2000 м ( на відстані 7 – 29 км від берега ). Північно-західна частина Чорного моря мілководна. Глибини тут не перевищують 100 – 120 м (середня менша 25 м ).

Солоність води в північно-західній частині Чорного моря становить 13 – 14% через велике надходження прісної води, яку приносять річки, поблизу Південного берега Криму – близько 16%.

Температура води на поверхні північно-західної частини моря взимку становить +0.4... 8.4°, влітку +23... 25°С.

Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями.

Тваринний світ представлений багатьма безхребетними.

Серед риб ( 180 видів ) промислове значення мають бички, хамса, скумбрія, кефаль, оселедці, камбала, пеламіда, ставрида.

З великих ссавців поширені дельфіни – білоочки, зрідка зустрічаються білодеревні тюлені.

Азовське море являє собою являє собою внутрішнє море Атлантичного океану: Керченською протокою сполучається з Чорним морем. Береги Азовського моря переважно низькі, прямолінійні. Островів у Азовському морі мало. Найбільші з них Бірючий, Черепаха, Довгий, Піщані острови. Глибини Азовського моря незначні. Середня глибина 8 – 10, максимальна – 14 м. Солоність води у Азовському морі порівняно невелика – близько 12 %, у східній частині моря – 4,4 %. Температура води влітку в середній частині досягає +25...+28, біля берегів +30...+31 град.С. У морі водиться багато прісноводних видів риб. Найбільше значення мають судак, лящ, тюлька, хамса, осетер, севрюга, білуга, оселедці, бички, тараня, камбала, короп, кефаль, тощо.

Річки

Річкова сітка України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і частково до басейну Балтійського моря. Всі річки території нашої країни належать до 10 основних басейнів. Найбільший з них басейн Дніпра.

На території України є майже 23 тис. річок і струмків, з яких 2938 мають довжину понад 10 км і 116 – понад 100 км.

За характером течії, берегів і режимом річки України поділяються на три основних групи: 1) річки Поліської низовини; 2) річки розчленованих рівнин; 3) гірські річки.

Річки Полісся беруть початок переважно з боліт, живляться ґрунтовими, дощовими і талими сніговими водами. Долини їх широкі, слабко вироблені, течія повільна з великою кількістю закрутів і стариць у заплаві. Навесні під час танення снігу річки широко розливаються.

Річки розчленованих рівнин Степу і Лісостепу становлять найбільшу групу. Вони беруть початок переважно з джерел на невеликих височинах або в глибоких ярах на рівнинній місцевості, течуть у широких долинах з пологими схилами, мають повільну течію, добре вироблене русло. Навесні вони переповнюються талими водами і широко розливаються, влітку міліють, а деякі пересихають. У місцях виходів кристалічних порід на річках утворюються бистрини, перекати, пороги.

Гірські річки Карпат і Криму мають характерне велике падіння, русла неглибокі, скелясті, порожисті, із значною кількістю перекатів і водоспадів; долини вузькі з крутими схилами. Течія Карпатських рік стала, найвищий рівень води буває влітку, під час посиленого танення снігу в горах, та восени, під час великих дощів. Річки Кримських гір часто змінюють свій режим, на довгий період пересихають або переходять у підземні потоки. Живлення їх здебільшого дощове. Взимку і навесні можливі паводки.

Усі річки України взимку замерзають. Встановлюється льодостав у кінці листопада – кінці грудня. Першими скресають річки південно – західної частини території країни, останніми – північно-східної частини.

Найбільшою річкою України є Дніпро. Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині в Смоленській області. В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. У Дніпро впадає 1351 притока. З правих приток найбільша Прип’ять. Найбільші притоки Прип’яті – Тур’я, Стохід, Стир, Горинь, Ствига, Уборть. Друга права притока Дніпра є Тетерів. Інші праві притоки : Ірпінь, Рось, Тясьмін, Базавлук, Інгулець.

З лівих приток Дніпра найбільша Десна. Вона впадає в Дніпро на північ від Києва. З інших лівих приток найважливішими є Сула, Псел, Ворскла, Орель, Самара.

На території України протікають: Південний Буг, Синюха, Інгул, Дністер, Дунай, Стрий, Тиса, Сіверський Донець, Сал гир, Міус, Сан і Буг, та багато інших.

Річки України використовуються як для внутрішніх перевезень, так і для економічних зв’язків з іншими державами, як джерело енергії та водопостачання.

В Україні проводиться цілеспрямована система заходів, зв’язана з охороною річок. Зниження водоносності великих річок, яке спостерігається зараз, залежить від водоносності малих річок. Через це значна увага приділяється охороні малих річок, у басейнах яких формується близько 60% стоку нашої країни.

Озера і лимани

В Україні є близько 20 тис. озер, з них понад 7 тис. мають площу понад 0,1 км².

Найбільше озер розташовано у заплавах Дунаю, Дніпра, Прип’яті, Десни, Сіверського Дінця. Орелі, Самари, та малих річок Полісся.

За походженням озера України поділяються на: заплавні ( у заплавах річок ); кастрові і просадочні; приморські ( лагуни і лимани ); загатні, каррові та вулканічні.

Заплавні озера здебільшого невеликі за площею, мають незначну глибину, розміри їх несталі. Живляться за рахунок річок під час паводків та повені ( у Києві озеро Райдужне, Тельбін ).

Кастрові озера утворилися в районах поширення легкорозчинних гірських порід. Живляться за рахунок підземних вод.

У басейні Сіверського Дінця є озера просадочні, які утворилися під час просідання грунту при вимиванні з нього солей ( Рапне, Рейсове, Сліпне ).

Значну групу становлять приморські озера на узбережжі морів і лимани, відокремлені від моря піщаними косами. Живляться ці озера за рахунок річкового стоку та інфільтрації морських вод. Їх площа та рівень води несталі.

У Карпатах є загатні озера, що утворилися внаслідок гірських обвалів і зсувів ( Синевир, Шибенне ), каррові озера, походження яких пов’язано з морозним вивітрюванням ( Бребенескул ), а також вулканічні, що утворилися в кратерах колишніх вулканів ( Липовецьке, Синє тощо ).

Озера ціняться переважно своїми рибними запасами, а також використовуються для видобутку солей.

Природні зони України

На території України виділяються три природні зони: мішаних лісів, лісостепова, степова.

Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.

Зона мішаних лісів ( Українське Полісся ) займає північну територію країни – 19% території України.

Лісостеповазона займає близько 34% території України. Північна межа його збігається з південним краєм зони мішаних лісів.

Степова зона займає близько 40% території України. Вона простяглася від південної межі Лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного і Азовського морів.

Рослинний світ України

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природною рослинністю зайнято 32% її території, яка налічує близько 30 тис. вищих і нижчих видів рослин. З них: водоростей близько 4 тис., грибів і міксоміцетів – близько 15 тис., лишайників – 1 тис., мохів близько 800, вищих судинних рослин – близько 5 тис.

На рівнинній частині рослинність поширена за широтними зонами, в горах – за висотними поясами. На території країни рослинність істотно змінена господарською діяльністю людини. Тепер тут налічується більш як 25 тис. видів рослин. Рослинність лісів, степів, луків і боліт дуже багата. В Українських Карпатах поширені рослини понад 2000 , а в Криму – 2300 видів.

Загальна площа лісів близько 10 млн. га, що становить приблизно 14% території України. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, дуб, бук. Крім того є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо. У лісах України трапляються два види ялини – звичайна ( європейська ) і гірська. Великі площі ялина займає в Українських Карпатах.

Ялина біла поширена в Карпатах, окремих районах Передкарпаття. В карпатських лісах трапляється модрина, невеликі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширений бук європейський і кримський. В лісах також можна зустріти дуб звичайний. Він поширений в усіх природних зонах рівнинної частини країни, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. В лісах України як домішки поширені липа, граб, явір, біла і чорна тополі, осика, вільха.

Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово – Чорноморського узбережжя. В травостої степів переважають злаки – ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав’я – конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів – незабудка, переломник, крупка.