Глава держави Ватикан обирається з кардиналів – вищих представників духовенства – на колегії (конклаві) кардиналів. Папа відмовляється від свого імені і приймає нове. Збори кардиналів відбуваються в надзвичайних випадках, в основному для виборів нового папи.
Установи Ватикану включають в себе 9 конгрегацій (об’єднань); 3 трибунали й декілька секретаріатів. Конгрегації – своєрідні міністерства, які очолюються групою кардиналів (3 – 4 чол.) і главою – префектом.
Серед них найважливішими є:
1. Конгрегація священної канцелярії;
2. Конгрегація пропаганди віри – веде місіонерську діяльність головним чином у країнах Азії та Африки. Це найзаможніша конгрегація, яка отримує дотації від правлячих кіл. Не тільки бізнесмени-католики, а й представники інших релігійних напрямків (наприклад, баптисти) подають значну матеріальну допомогу у створенні мережі семінарій, університетів, середніх шкіл, що виховують місцеве населення у дусі католицького віровчення. Ця конгрегація має своє видавництво, богодільні, школи.
Сучасна католицька церква - найбільший релігійно-політичний і ідеологічний інститут. Сьогодні католицизм є переважною релігією в багатьох країнах Європи: у Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччині, у країнах Прибалтики, у Франції, Італії, Португалії, а також на Кубі і у країнах Латинської Америки, на територіях Західної Білорусії й України.
Анімізм
Анімізм – форма найдавніших вірувань про існування в тілі людини її двійника – душі, від якої начебто залежить саме життя особи, її фізіологічний і психічний стан. Ці уявлення спочатку мали дуже конкретний характер. Душу ототожнювали з диханням, з кров’ю, вважали, що вона міститься у серці, в очах. Згодом стали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але не міститься ніде, і може існувати без тіла. У багатьох народів головними двійниками були душі померлих родичів, тому анімістичні вірування часто називають культом предків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Закон Божий для семьи и школы. Сост. свящ. Серафим Слободской. - Коломна, 1993.
2. История Европы. Т. 2 - Средневековая Европа. - М.„ 1992.
3. Репина Л.П. Римская церковь и распространение христианства.// Средневековая Европа глазами современников и историков. 4.1, М., 1994.
4. В.І. Лубський В.І., Релігієзнавство, Київ, “Вілбор”, 1997.