Внаслідок ураження судин з перших днів хвороби спостерігається артеріальна гіпотензія, яка стає значнішою у розпалі хвороби, коли можливий колапс. Колапсу часто передує швидке, протягом години або доби, зниження температури тіла (симптом Сігала).
3а даними ЕКГ, для епідемічного висипного тифу характерні дифузні дистрофічні зміни в міокарді. Характерною ознакою ураження дихальної системи ь задишка, можливі різні розлади дихання.
Гепатоспленомегалія виявляється на початку хвороби, у розпалі її іноді виникає жовтяниця. Досить часто спостерігається запор, рідше пронос. З 4-6-го дня хвороби може зменшуватись діурез, відносна густина сечі підвищується. Іноді спостерігається клініка гострою нефриту.
З боку крові на початку хвороби виявляються помірний нейтрофільний лейкоцитоз, моноцитоз, тромбоцитопенія, клітини Тюрка, збільшується ШОЕ. У стадії реконвалесценції виникає лімфоцитоз.
З припиненням гарячки починається період реконвалесценції. У перші дні нормальної температури тіла хворі напівсонні, в'ялі, адинамічні. Гіперемія зменшується, але ще зберігається. Висип блідне і поступово зникає. Внаслідок порушення трофіки тканин спостерігається ламкість нігтів, випадання волосся. На нігтях з'являється борозенка, яка розмежовує стару частину нігтя від нової, що виросла під час хвороби,— симптом Б о т к і н а.
Ускладнення. Найбільш тяжкі ускладнення зумовлені ураженням судин довгастого мозку, що супроводжується порушенням кровообігу і дихання. Можлива зупинка дихання. До тяжких ускладнень належать тромбоз вен, тромбофлебіт, тромбоемболія, некроз тканин. Іноді виникає гангрена нижніх кінцівок, розвивається абсцес, флегмона, з'являються пролежні.
Взагалі ускладнення можуть бути різноманітними — пневмонія, плеврит, паротит, тяжкий фарингіт, нефрит, пієлоцистит тощо.
Клінічний перебіг хвороби Брілла.
Хвороба Брілла починається гостро, з підвищення температури тіла і сильного головного болю. З'являється шум у вухах, безсоння. Гарячка менш тривала, утримується протягом 9-11 днів, 39-40 °С досягає на 3-й день хвороби. З'являється гіперемія лиця і тулуба, очі червоні, з характерним блиском. Хворі збуджені, перебувають в ейфорії, балакучі. До виникнення висипу на шкірі можна виявити петехії на слизових оболонках.
У 60-70% хворих на 4-5-й день з'являється поліморфний розеольозно-петехіальний висип, слабший, ніж у хворих на епідемічний висипний тиф, іноді є лише поодинокі елементи.
На відміну від епідемічного висипного тифу, співвідношення розеол і петехій при хворобі Брілла може бути на користь розеол, що вказує на слабше ураження судин. Висип звичайно триває кілька днів, з 3-го дня починає бліднути і на 5-7-й день зникає.
Ознаками енцефаліту є вогнищеві прояви менінгеальні симптоми, в окремих випадках навіть серозний менінгіт.
Реконвалесценція починається з нормалізації температури, перебіг спокійний, відновлення фізичних функцій, працездатності відбувається протягом 2-3 тижнів.
Ускладнення виявляються рідко, переважно у вигляді пневмонії, можливі тромбоз, тромбофлебіт. Прогноз сприятливий.
Діагноз. Своєчасним вважається виявлення хворого не пізніше 4-го дня хвороби.
Опорними симптомами клінічної діагностики початкового періоду висипного тифу до виникнення висипу є гострий початок з гарячки, головного болю, характерна поведінка, типовий вигляд хворого, стійка гіперемія і одутлість лінія, червоні очі з характерним блиском, («п'яне лице і кролячі очі»). Наявність з 4-5-го дня хвороби типового поліморфного розеольозно-петехіального висипу, симптоми ураження нервової системи полегшають діагноз.
Для виявлення хвороби Брілла мають значення відомості щодо перенесеного в минулому епідемічного висипного тифу.
Специфічна діагностика проводиться за допомогою серологічних реакцій.
До методів специфічної лабораторної діагностики належать РЗК, РНГА, реакція аглютинації з рикетсіями Провачека (РАР, реакція Вейгля).
РЗК використовується також для виявлення перехворілих на висипний тиф, бо антитіла виявляються протягом усього життя. У хворих на висипний тиф реакція стає позитивною з 5-6-го дня.
Більш чутливою є РИГА, яка стає позитивною з 3-4-го дня. Для всіх реакцій діагностичне значення має збільшення титру антитіл у динаміці хвороби.
Диференціальний діагноз. Епідемічний висипний тиф і хвороба Брілла, особливо в початковому періоді, можуть нагадувати інші хвороби. Найчастіше в цей період їх приймають за грип. Досить часто потрібно також диференціювати епідемічний висипний тиф з черевним тифом і паратифами, ендемічним (щурячим) висипним тифом, менінгококовим менінгітом і менінгококемією, геморагічними гарячками, кором.
Лікування проводиться лише в умовах стаціонару. Важливу роль відіграє ретельний догляд за хворими. З метою етіотропного лікування застосовуються антибіотики групи тетрацикліну (тетрациклін, хлортетрациклін, окситеграциклін), які є найефективнішими при рикетсіозах. Призначають їх усередину по 0,3-0,4 г 4 рази на добу. Можливе призначення левоміцетину по 0,5 г 4 рази на добу. Під впливом антибіотиків стан хворого вже з 2-3-го дій лікування покращується. Курс лікування антибіотиками у разі неускладненого висипного тифу і хвороби Брілла триває до 2І-го дня нормальної температури тіла.
Хворим із значною інтоксикацією парентерально вводять розчини глюкози. Розлади діяльності серця, що пов'язані з судино-паралітичною дією рикетсіозного токсину, часто потребують призначення препаратів, які впливають на адренореактивні системи. Краще призначати мезатон, оскільки він має більш виражену і тривалу дію, ніж адреналін.
Анальгетики, жарознижувальні засоби, серцеві глікозиди, препарат з групи бромідів, натрію оксибутирату. У тяжких гіпертоксичних випадках хвороби застосовують глікокортикостероїди.
Профілактика. Навіть епідемія висипного тифу може бути ліквідована лише шляхом своєчасної госпіталізації хворих і якісної обробки вогнищ. Хворих слід госпіталізувати не пізніше 4-го дня від початку хвороби, у вогнищах обов'язковими є дезинсекція і дезинфекція. За вогнищем висипного тифу і особами, які були в контакті з хворими, проводять медичний нагляд протягом 71 дня і при хворобі Брілла — 25 днів. Перехворілих на висипний тиф і хворобу Брілла виписують з лікарні не раніше ніж на 12-й день нормальної температури тіла.
Проводиться щеплення сухою протисипнотифозною вакциною – 0,5 мл одноразово підшкірно.
Рекомендована література:
Інфекційні хвороби. М.Б. Тітов – ст. 394-406, К.В. Бунін – ст. 241-256.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення висипного тифу?
2. Розкажіть етіологію?
3. Хто являється джерелом інфекції, який механізм передачі?
4. Яка сприйнятливість до зараження висипним тифом?
5. Розкажіть патогенез?
6. На основі яких клінічних проявів можна поставити діагноз: висипний тиф?
7. Які можуть бути ускладнення після перенесеного висипного тифу?
8. Дайте визначення хвороби Брілла?
9. Який клінічний перебіг хвороби Брілла?
10. Диференційна діагностика?
11. Як лікувати висипний тиф і хворобу Брілла?
12. Профілактика.
Тести
1. З будником епідемічного висипного тифу є:
а) Протокол
б) рикетсія Провачека
в) рикетсія Везикула
г) рикетсія Музера.
2. Хто являється джерелом інфекції:
а) домашні тварини
б) свійські птахи
в) дикі гризуни
г) хворі люди.
3. Який механізм передачі:
а) фекально-оральний
б) контактний
в) трансмісивний
г) повітряно-крапельний.
4. Переносниками інфекції являються:
а) комарі
б) воші
в) кліщі
г) блохи.
5. Яку групу антибіотиків застосовують для етіотропного лікування висипного тифу:
а) левоміцетин
б) пеніцилін
в) тетрациклін
г) мокроліди.