Істотною умовою договору підряду є строк його виконання, яким визнається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовникові. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачено максимальні строки виконання робіт (наприклад, у сфері побутового обслуговування).
Сторони , особливо замовник, можуть бути заінтересовані у визначенні початкових і проміжних строків виконання робіт. Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки відповідних матеріалів, земельної ділянки для забудови, проектно-кошторисної документації тощо. Іноді встановлюється не лише день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт житлових приміщень, коли для з´ясування підготовленості приміщень до ремонту важлива присутність замовника. Наявність у договорі проміжних (етапних) строків дає змогу замовникові контролювати своєчасність і якість ходу робіт, а підрядчику – додержуватися встановленої технології та господарської дисципліни. Проміжні строки можуть встановлюватися і нормативними актами (наприклад, щодо пошиття одягу ).
Перелічені та інші важливі умови договору підряду потрібно відповідно оформити. У ЦК України безпосередньо встановлюється спеціальні вимоги щодо форми договору підряду, тому сторони мають право керуватися загальними правилами про угоди, викладеними у статтях 42-44 цього кодексу, якщо інше не передбачено спеціальними нормативними актами, що регулюють окремі різновиди договору підряду.
Таким чином, договір підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі, оскільки, як правило, його виконання віддалене від моменту укладення певним часом. Якщо робота виконується в присутності замовника (дрібний ремонт), договір на її виконання не потребує обов´язкового письмового оформлення, незалежно від суми ремонту.
Надання побутових послуг оформлюється документом встановленої форми (квитанцією, договором, розпискою тощо). Послуги, виконані в терміновому порядку в присутності замовника та за методом самообслуговування, можуть оформлятися видачею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р.)5.
Договори на ремонт, будівництво жилих будинків з надвірними будівлями, на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво з надвірними будівлями, на технічне обслуговування телевізійних антен колективного користування та інші види підрядних робіт укладаються з додержанням вимог, передбачених типовими договорами. У них визнаються права та обов´язки сторін, порядок прийняття робіт і пред´явлення претензій.
Наслідки не додержання форми договору підряду визнаються за загальними нормами цивільного права, якщо інше не передбачено спеціальним законом.
Під час виконання замовлення підрядчик зберігає свою господарську та організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядчика, у виробничі і технологічні процеси. Це, однак, не означає, що замовник повністю позбавлений можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядчик зобов´язаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має право давати певні вказівки щодо способу, строків виконання роботи в порядку, визначеному законом.
Обсяг самостійності підрядчика у виборі способу виконання замовлення багато в чому залежить від ступеня визначеності ознак предмета договору, Деталізація цих ознак при укладенні договору позбавляє певної свободи дій у виконанні замовлення, але разом з тим вона сприяє зменшенню можливих непорозумінь. Якщо ті чи інші ознаки предмета визначені нормативними актами, типовими договорами, технічними чи будівельними правилами, то підрядчик повинен їх додержуватися, навіть коли вони були обумовлені в договорі.
Організаційно-господарська самостійність підрядчика значною мірою зумовлює існування так званого принципу ризику, суть якого зводиться до встановлення відповідного розподілу правових наслідків випадкової загибелі матеріалів і предмета підряду між замовником і підрядчиком. Цей принцип закріплений як невід´ємна ознака підрядних відносин, що сформульована уже в згадуваній ст. 332 ЦК України. Зміст цієї статті дає підстави припустити, що принцип ризику не може бути скасований угодою сторін.
Ризик підрядчика полягає в тому, що в разі випадкової загибелі предмета підряду до здачі або його неможливості закінчити роботу без вини сторін, підрядчик не має права вимагати винагороди за роботу ( ч. º ст. 346 ЦК України). У законодавстві нічого не згадується про порядок відшкодування можливих збитків, проте, виходячи із загальних правил забов´язального права, можна дійти висновку, що у такій ситуації ні підрядчик, ні замовник не набувають права на відшкодування завданих збитків. Може статися так, що підрядчик отримав від замовника певні суми у вигляді авансу. За законом такі суми підлягають поверненню замовникові.
Від загибелі предмета підряду (закінченого чи незакінченого) слід відрізняти загибель матеріалів. Відповідно до закону ризик випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів несе сторона, що надала матеріали (ст. 339 ЦК України). Якщо сталася випадкова загибель предмета підряду і водночас загибель або випадкове псування матеріалів, наданих підрядчиком, то на нього покладається ризик випадкової загибелі предмета підряду і матеріалів.
У сучасних умовах, коли відбувається перехід від жорстокого законодавчого регулювання договірних відносин до утвердження принципу максимально можливої свободи сторін у формулюванні договору, підрядчику і замовнику, на мій погляд, має бути надана можливість по-іншому розв´язувати питання правових наслідків випадкової загибелі або неможливості виконання предмету підряду без вини сторін.6
1.3.КОШТОРИС.
Ціна у договорі підряді може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат по виконанню робіт. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
У випадках, коли ціна договору утворюється з багатьох елементів, складається кошторис (наприклад, на ремонт житлового будинку, квартири тощо ). За наявності всіх вихідних даних повинен складатися твердий кошторис, що не підлягає односторонньому перегляду чи зміні, і оплата робіт проводиться за кошторисом. При неможливості складання твердого кошторису складається приблизний кошторис. Відповідно до нього і проводяться розрахунки, але допускаються деякі відхилення з урахуванням фактичної вартості робіт.
Згідно з ст. 844 ч. 2 , яка коментується, передбачається твердий кошторис у всіх випадках, якщо інше не передбачено у договорі. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Витрати, пов´язані з перевищенням кошторису за загальним правилом несе підрядник.
Якщо виникла необхідність значно перевищити складений кошторис, підрядчик повинен вчасно про це повідомити замовника. Замовник у цьому випадку має право відмовитися від договору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати. Якщо підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов´язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення у разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
У кошторисі виконуваних робіт потрібно враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконуваних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення.
У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов´язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за угодою замовника, - достроково ( ст. 854 ЦК України).
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у разі та у розмірі, встановлених договором.
У ЦК України є новела, пов´язана з ощадливістю підрядника (ст. 845). Так, підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.
Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Ця норма спрямована на стимулювання підрядчика й одночасно – на захист майнових інтересів замовника при знижені якості робіт унаслідок невиправної економії, допущеної підрядчиком.