Смекни!
smekni.com

Національні акти України про засада процесуального статусу іноземців та іноземних підприємств і (стр. 2 из 2)

Загалом кодифікація зазначених норм завжди має позитив­ні моменти. Наприклад, вона дозволяє усунути дублювання норм. Так, чинний КпШС України має норми про компетен­цію суду щодо вирішення Шлюбно-сімейних спорів з "інозем­ним елементом". Передбачення колізійних норм про компе­тенцію суду у розділі законопроекту за назвою "Міжнародний цивільний процес" надало можливості усунути їх дублювання у Книзі шостій цього ж проекту Цивільного кодексу України за назвою "Сімейне право" та главі 112 "Колізійні норми сі­мейного права".

Крім вказаних, в Україні є нормативно-правові акти, спря­мовані на регулювання спорів за згодою суб'єктів цивільних правовідносин поза судовою системою. Це правила про тре­тейський суд. Як зазначалося, ст. 6 Цивільного кодексу Украї­ни передбачає можливість звернення до третейських судів. Однак у зв'язку з недостатнім розвитком цивільних правовід­носин у суспільстві цей інститут майже не застосовувався. Чинні норми України з вказаного питання, наприклад Поло­ження про третейський суд, для вирішення господарських спорів між об'єднаннями підприємств, організаціями і устано­вами від ЗО грудня 1975 р. не відповідають вимогам сьогоден­ня. Тому своєчасним є проект Закону України "Про третей­ський суд", побудований із врахуванням досвіду аналогічних правових актів Великобританії, Іспанії, Німеччини, Швеції.