Маса
Стандарт маси, кілограм, означується як маса певного конкретного циліндру з платиново-іридієвого сплаву. Цей циліндр зберігається в Міжнародному Бюро Ваг і Мір в Севрі, коло Парижу. Атомний стандарт маси був би більш фундаментальним, але на разі ми не маємо змоги вимірювати маси на атомних масштабах з такою ж точністю, як на макроскопічних масштабах. Грам (який не є фундаментальною одиницею) становить 0.001 кілограма.
Оскільки ми означили фундаментальні одиниці, тоді легко ввести більші та менші одиниці для тих самих фізичних величин. В метричній системі ці інші одиниці пов'язані із фундаментальними одиницями (або, як у випадку маси, із грамом) за допомогою домноження на 10 або 0,1 .Таким чином один кілометр (1 км) становить 1000 метрів, і один сантиметр (1 см) становить метрів. Ми зазвичай виражаємо домноження на 10 або на 0,1 в показниковій формі запису : 1000 = 103, 1/1000 = 10–3, і так далі. Назви додаткових одиниць виводяться за допомогою додавання префікса до імені фундаментальних одиниць. Наприклад, префікс „кіло-” ,скорочено „к”, завжди означає збільшення на множник 1000, отже
1 кілометр = 1 км = 103 метрів = 103 м,
1 кілограм = 1 кг = 103 грамів = 103 г,
1 кілоВат = 1 кВт = 103 Ватів = 103 Вт.
Британська система
І, наприкінці, ми згадаємо про Британську систему одиниць вимірювання. Ці одиниці використовуються тільки у Сполучених Штатах і кількох інших країнах, і в багатьох із них вже заміщається одиницями SI. Британські одиниці тепер офіційно визначаються через одиниці SI, ось таким чином:
Довжина: 1 дюйм = 2.54 cм (точно)
Сила: 1 фунт = 4.448221615260 Ньютонів (точно)
«Ньютон», скорочено Н, є одиницею сили в SI. Британською одиницею вимірювання часу є секунда, означена таким ж чином як і в SI. У фізиці Британські одиниці використовуються тільки в механіці і термодинаміці, Британської системи для електричних одиниць не існує.
Виходячи з цих міркувань можна відзначити важливість даної розробки і в цьому відношенні.
3. Дослідження ефективності, випробування в експлуатації.
3.1 Теоретична основа рішення задачі переведення систем числення
Як же на практиці здійснюється переклад з однієї системи числення в іншу? Спробуємо розібратися.
Припустимо нам потрібно перекласти число 567 десятеричної системи в двійкову систему. Робиться це в такий спосіб: відшукується максимальний степінь двійки, щоб два в цьому ступені було менше або дорівнювало вихідному числу. У нашому випадку це 9, тому що 2^9=512, а 2^10=1024 що більше нашого початкового числа. У такий спосіб ми одержали число розрядів результату. Воно дорівнює 9+1=10.
Значить результат буде мати вид 1ххххххххх, де замість х може стояти 1 або 0. Знайдемо другу цифру результату. Піднесемо двійку до степеня 9 і віднімемо з вихідного числа: 567-2^9=55. Потім порівнюємо з числом 2^8=256. Тому що 55 менше 256 те дев'ятий розряд буде нулем, тобто результат уже прийме вид 10хххххххх.
Роздивимося восьмий розряд: 2^7=128 > 55, значить і восьмий розряд буде нулем. Так як 2^6=64 то сьомий розряд дорівнює нулю. У такий спосіб ми одержали чотири старших розряди і число прийме вид 1000хххххх. Обчисляємо 2^5=32 і бачимо, що 32 < 55, значить шостий розряд дорівнює 1 (результат 10001ххххх), залишок 55-32=23.2^4=16 < 23 - п'ятий розряд 1 => 100011хххх. Залишок 23-16=7.2^3=8 > 7 => 1000110ххх. 2^2=4 < 7 => 10001101хх, залишок 3.2^1=2 < 3 => 100011011х, залишок 1.2^0=1 = 1 => 1000110111. Ми одержали кінцевий результат.
Тепер спробуємо перекласти теж число 567, але вже в шістнадцяткову систему. Підхід приблизно такий же. Визначимо максимальний розряд. Так як. 16^2=256 < 567, а 16^3=4096 > 567, то максимальний розряд 2+1=3. Визначимо число, що буде стояти в третьому розряді. Шукається максимальний множник у межах від 1 до 15, щоб поточний степінь шістнадцятьох помноженого на цей множник був менше або рівнявся вихідному числу (а надалі - залишку). У нашому прикладі цей множник 2, тому що 256*2=512 < 567, а 256*3=768 > 567. Значить старший розряд нашого результату буде дорівнює 2, і результат прийме вид 2хх, де замість х можуть стояти будь-які цифри або букви з нижче перерахованих: 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,A,B,C,D,E,F. Обчисляємо залишок: 567-2*16^2=55. Визначимо що буде стояти в другому розряді. Тому що 3*16^1=48 < 55, а 4*16^1=64 > 55, то в другому розряді буде стояти цифра 3. Залишок=55-3*16^1=7. Визначаємо перший розряд: тому що 16^0=1 то цифра першого розряду дорівнює залишку, тобто 7. У такий спосіб ми одержали число 237, але вже в шістнадцятковій системі числення.
Операція перекладу з десяткової системи виглядає набагато простіше. Роздивимося її на прикладі перекладу із шстнадцяткової системи в десяткову.
Припустимо нам потрібно перекласти число 4A3F у десятеричну систему. Беремо старший (4-ий) розряд і будуємо 16 в степені 4-1=3, одержуємо 16^3=4096. Отриманий результат множимо на значення четвертого розряду, тобто 4. Утворюється 4096*4=16384. Цей результат ми заносимо в суму. Переходимо до такого розряду: 16^2=256. 256 потрібно умножити на значення третього розряду тобто A. Як відомо в шістнадцяткові системі числення букви від A до F символізують числа від 10 до 15 ( A=10, B=11, C=12, D=13, E=14, F=15).
Помноживши 256 на 10 одержимо 2560 і цей результат добавляємо до суми, у якій в нас поки було 16384. У сумі в нас утворилося 18944. Переходимо до другого розряду: 3*16^1=48, додавши це в суму одержимо 18992. І останній розряд: 15*16^0=15. Кінцева сума дорівнює 19007. Ми одержали результат у десятеричній системі числення.
Методологічний підхід.
Розглядаючи переклад із десяткової системи числення в двійкову і шістнадцяткову, можна знайти багато спільного. У обох випадках ми шукаємо максимальний степінь, потім в обох випадках порівнюємо залишок із числом зведеним у степінь розряду. Єдина різниця полягає в тому, що при перекладі в двійкову систему основою степені служить двійка, а при перекладі в шістнадцяткову систему підставою служить число шістнадцять. Виникає питання: а не можна чи об'єднати обидва цих переклади в одну процедуру, у якій у якості параметрів передавати основу степені?
При більш докладному розгляді перекладу в двійкову систему можна зауважити, що порівнюючи залишок із ступенем двійки ми відзначаємо тільки як би два стани: є або немає, тобто 1 або 0, а при перекладі в шістнадцяткову систему ми розглядаємо не просто степінь числа шістнадцятьох, а добуток цього ступеня на розмір майбутнього розряду. Виникає питання: а не одне чи це і теж. Адже перемноживши число на одиницю ми його не змінюємо, а отже немає різниці тим часом, порівнювати степінь із залишком або з залишком помноженим на одиницю.
У такий спосіб з'ясувалося, що переклад із десятеричної системи числення в двійкову і у шістнадцятирічну можна здійснювати одною процедурою, у якій у якості параметра передавати основу степеня, тобто основу кінцевої системи числення.
Щоб не ускладнювати програму і не робити множину операторів умовного переходу в залежності від того, до якої системи числення належить вихідне число, запровадження цього числа здійснюється єдиним блоком, і вихідне число в результаті виконання цього блока записується у вигляді стрічкової змінної і передається на опрацювання наступному блоку. Другий блок опрацьовує рядок символів, що надійшов у нього, таким чином, що на виході цього блока утворюється числове значення в десятеричній системі числення вихідного числа. І третій заключний блок перетворить це числове значення в рядок символів, що буде містити результат у системі числення, що була потрібна.
У результаті такого підходу до рішення задачі алгоритм значно спрощується, тому що в ньому немає розгалужень.
3.2 Теоретична основа переведення одиниць вимірювання.
Переважна більшість одиниць вимірювання знаходяться в лінійній залежності між собою. Тому вибравши за базову якусь одиницю і записавши коефіцієнт переводу можна легко знаходити потрібні величини.
Тут також зроблено все просто (однією процедурою) : в даній системі одиниць знаходиться базова, а потім похідні від неї.
3.3 Переведення часу.
Для знаходження часу в будь-якому куточку планети достатньо знати його та свій часовий пояс, а точніше зсув по Гринвічу, потім просумувати результати.
Це завдання виявилось найлегшим в реалізації. Дані про часові пояси взяті із реєстру Windows і перекладені на українську мову, хоч за бажанням користувача можна відновити автентичну інформацію викликавши відповідне контекстне меню.
Висновки
Виконуючи дану курсову роботу я краще навчився працювати в середовищі BorlandDelphi 7, а також добре засвоїв цю мову програмування на практиці.
З вступу стало зрозуміло, що найбільш часто зустрічаються системи числення, двійкова , шістнадцяткова і десятерична. Але зустрічається і восьмирична система числення, хоч це буває рідко але варто зупинитися на цьому. Отже, наша задача здійснити переклад із однієї системи числення в будь яку іншу, перевести значення з однієї системи числення в іншу і перевести час в будь-який із існуючих часових поясів, тобто взаємно зв'язати всі ці три завдання. Результат виконання цієї задачі ми можемо переглянути запустивши на виконання програму.
Список використаної літератури.
1. Том Сван “Освоение Borland Delphi”. 1,2 том. “Діалектика” Київ 1996.
2. Намир К. Шаммас “Основы ObjectPascal и объектно ориентированого програмирования”. “Діалектика” Київ 1996.
3. Тимотти С. Монк, Стивен Поттс «Borland Delphi в примерах» . Мінськ 1996г.
4. Фейсон Т. « Объектно-ориентированное программирование на Borland Delphi». Київ, «Діалектика»,1996.
5. Григоренко Я.М., Панкратова Н. Д. “Обчислювальні методи в задачах прикладної математики”: Навч. посібник.-К.:Либідь,1995.-280с.