Тільки природничі науки здатні розв'язувати завдання, пов'язані з вивченням тих чи інших конкретних властивостей реального світу. Саме на таких позиціях стоїть діалектико-матеріалістична філософія.
«Але філософія не збігається з природознавством і не підмінює його,— пише академік П. М. Федосеев.— Кожна з природничих наук має своїм предметом певну сферу природи, властиву їй форму руху, її специфічні зв'язки й закономірності. Матеріалістична філософія відкриває загальне в явищах, загальні закономірності і зв'язки, властиві різним Системам та структурам об'єктивного світу. Філософія не створює нові теорії стосовнозакономірностей її будови та еволюції. Знання цих закономірностей е дуже важливим для наукового прогнозування практичної діяльності сучасного людства.
В астрономічних дослідженнях наших днів широко застосовується «принцип порівняння». Якщо ми хочемо вивчити закономірності розвитку і будови якогось космічного об'єкта, в даному випадку Землі, то один з найбільш ефективних методів розв'язання цього завдання полягає в тому, щоб відшукати у Всесвіті подібні об'єкти і постаратися виявити їх подібність і відмінність щодо об'єкта, який нас цікавить. Встановивши причини цієї схожості і цих відмінностей, ми значно просунемося у розв'язанні поставленого завдання.
Подібність вказує на спільність факторів, які впливають на еволюцію досліджуваних об'єктів; відмінності допомагають знаходити ті причини, які зумовили різні шляхи їх розвитку.
Ми не раз зазначали, що при вивченні навіть найбільш абстрактних наукових проблем кінцевою метою досліджень є застосування нових знань на практиці. Така спрямованість обумовлена соціальною природою науки як однієї з форм людської діяльності. Не становить винятку й астрономія. Вивчаючи космічні явища, астрономи думають перш за все про Землю. Особливо це стосується досліджень інших планет Сонячної системи, що дають змогу краще пізнати наш власний космічний дім.