В Україні не дістали розвитку плантаційне лісовирощування та цільове користування лісом для плитного та целюлозно-паперового виробництв.
Динаміка і тенденції промислового виробництва лісового комплексу, досліджені за два періоди (1965 – 1990 рр. і 1991 – 1997 рр.), показують, що за перший період якісні показники є істотно кращими: фондоозброєність праці підвищилася більш як у 3,5 раза, що забезпечило зростання її продуктивності, зниження матеріаломісткості продукції (хоча темпи зростання продуктивності праці помітно відставали від темпів зростання фондоозброєності). За аналізований період частка галузей глибокої хіміко-механічної переробки деревини зросла у загальному обсягу товарної продукції з 81 до 87%, у вартості основних виробничих фондів – з 76,7 до 86,7 %, а за чисельністю працюючих – з 63,6 до 80,4 %.
На особливу увагу в цьому аналізі заслуговують обсяги лісового господарства і лісозаготівель, які мають тенденцію до зниження. Це пояснюється стабілізацією обсягів садіння лісу, лісозаготівель та інших робіт, що дає підстави в цілому трактувати цей стан як грубу стратегічну помилку. Іншим незадовільним показником є незначні обсяги виробництва засобів виробництва для лісових галузей, що призвело до недостатнього технологічного рівня виконання робіт і до зниження якості продукції та ефективності.
За 1991 – 1997 рр. через кризу в економіці та спад обсягів виробництва у галузях не вдалося виконати завдання Державної програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів на період до 2015 р. щодо будівництва нових підприємств целюлозно-паперового та плитного виробництв. Обсяги виробництва продукції (у вартісному та натуральному вираженні) наведено у таблиці. З даних таблиці видно, що виробництво продукції (в натуральному вираженні) з 1990 по 1997 р. має тенденцію до зниження, в тому числі пиломатеріалів – на 45%, деревностружкових плит – на 83, деревноволокнистих плит – на 61, клеєної фанери – на 82, целюлози – на 74, деревної маси – на 84, паперу – на 76, картону – на 67, меблів – на 78, паркету – на 75%. У 1997 р. спад обсягів виробництва уповільнився, а в IV кварталі порівняно з попереднім по більшості видів продукції відбулося зростання. Досягнута тенденція утримувалася протягом 1998 р. і в цілому очікувався приріст обсягів виробництва порівняно з 1997 р. на 1-4%. За прогнозами, у перспективному періоді (1999–2005 рр.) тенденції стабілізації будуть розвинуті, а середньорічні темпи приросту становитимуть близько 7 %.
До основних пріоритетів розвитку галузей належать:
— підвищення рівня використання продуктивності лісових земель;
· досягнення оптимальної структури виробництва деревних ресурсів;
· розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей;
· підвищення продуктивності функціонуючих деревостанІв;
· реконструкція діючих і будівництво нових підприємств, заводів за рахунок усіх можливих джерел фінансування;
— підвищення конкурентоспроможності вітчизняних видів продукції.
Реалізація завдань структурної перебудови економіки лісових галузей можлива за умови формування моделі господарювання, яка б відображала такі нові сучасні напрями:
· орієнтацію галузевої структури виробництва на розвиток прогресивних видів продукції;
· відтворення лісових ресурсів на багатоцільовій, розширеній основі;
· переорієнтацію капітальних вкладень і структури джерел інвестування на впровадження госпрозрахунку і формування джерел власних ресурсів для лісогосподарського виробництва;
· розширення лісосировинної бази, в основному, шляхом інтенсифікації лісогосподарського виробництва;
· докорінну зміну структури споживання сировини шляхом залучення до виробництва макулатури, соломи, вторинних волокнистих матеріалів, деревних відходів, а також докорінну зміну структури випуску продукції на деревній основі.
· Основні завдання програми: закріплення економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності продукції галузей.
· Реалізація основних пріоритетів розвитку лісових галузей можлива при орієнтації на такі принципи господарювання:
· підвищення рівня задоволення попиту на деревину і продукцію на деревній основі за рахунок власного виробництва (опора на власні ресурси);
· розвиток виробництва прогресивних видів продукції (замінників цільової деревини);
· розширене відтворення лісосировинних ресурсів;
· інтенсифікацію користування лісосировинними ресурсами;
· повну та ефективну переробку сировини;
· пом'якшення негативних зрушень у виробництві сировини, кінцевої продукції та їх споживанні;
· докорінне реформування господарського (економічного) механізму лісового комплексу для забезпечення госпрозрахунковості його господарської діяльності;
· посилення регулюючої ролі держави у реалізації структурних змін.
· Для економічної оцінки рівня та якості структурних перетворень пропонується використати, крім загальноприйнятих критеріїв (ефективності та оптимальності), ряд специфічних – таких, як:
· оптимальність лісистості території;
· оптимальність забезпечення регенерації лісом компонентів навколишнього середовища;
· рівень задоволення попиту 'на лісоматеріали за рахунок власного виробництва;
· частка обсягу деревини (у готовій продукції) в загальному обсягу її переробки;
· випуск прогресивних видів продукції із знеособленого 1 м3 заготовленої деревини;
· структура споживання сировини;
· структура випуску продукції.
Реалізацію пріоритетів розвитку лісових галузей і досягнення запропонованих критеріїв можна забезпечити за рахунок таких факторів: користування деревними ресурсами лісу повинне переорієнтуватися на інтенсивну основу; промислова переробка деревних ресурсів має здійснюватися на принципах повноти та ефективності. У прогнозному періоді очікується закріпити і розвинути набуті тенденції стабілізації економіки, що дозволить перейти до етапу нарощування обсягів виробництва.
Наведені економічні терміни і поняття спираються як на світовий досвід, так і на власну економічну специфіку, історичні, національні та культурні традиції, кон'юнктуру ринку і діяння його законі'в, існуючу структуру виробництва, потенціальні можливості. Варто зазначити, що науково визначені та обгрунтовані концептуальні основи трансформування лісового комплексу і напрями підвищення ефективності його функціонування повинні охоплювати основні цілі структурної політики держаїви, етапи і пріоритети перебудови лісових галузей з урахуванням достатності джерел фінансування з боку як держави, так І окремих господарюючих суб'єктів.
Очікувані показники економічного зростання базуються на аналізі виробничо-ресурсного потенціалу лісових галузей, оцінці можливостей та стану реалізації заходів щодо здійснення структурної перебудови і впровадження сучасних технологій та устаткування, динаміці розвитку конкурентоспроможних виробництв і видів продукції. Звичайно, досягнення зазначених прогнозних обсягів стане можливим за умови вирішення проблем фінансової стабілізації, відновлення інвестиційного процесу, реформування економічного механізму лісового комплексу. Прогнозні очікування значною мірою пов'язуються з реалізацією заходів державної Програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів .на період до 2015 р., в якій передбачено структурні зміни у споживанні сировини та випуску продукції за рахунок пріоритетного розвитку целюлозно-паперового і плитного виробництв.
Важливим заходом структурної переорієнтації є розширення сітки спільних підприємств з випуску товарів народного споживання підвищеного попиту, головний напрям діяльності яких — поглиблена переробка деревини з орієнтацією на створення конкурентоспроможних видів продукції.
Введення у дію потужностей з виробництва нового конструкційного матеріалу — деревних плит середньої щільності (типу МДФ) — в Макіївці Донецької області дозволить збільшити випуск меблів на якісно новому рівні за європейськими стандартами, виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій, які матимуть необмежений попит на внутрішньому і зовнішньому ринках.
У целюлозно-паперовій промисловості досягнення прогнозних показників орієнтоване на розширення ринку збуту продукції на основі заходів щодо оновлення асортименту на базі прогресивних технологій (хоча вже сьогодні окремі види галузевої продукції відповідають міжнародному рівню якості — електроізоляційний картон, фільтрувальні папір і картон, синтетичний і конденсаторний папір). Також слід відзначити, що частка експортних поставок целюлозно-паперової продукції до країн далекого зарубіжжя збільшилася з 4 % у 1990 р. до 36—38 % у 1996—1997рр.
Обсяг виробництва продукціі | ||||
| Види продукціі | Роки | |||
| 1990 (звіт) | 1996 (звіт) | 1997 (звіт) | 1998 (прогноз) | |
| Обсяг продукціі промисловості (% до попереднього періоду) | 82,0 | 84,9 | 112,6 | |
| з нього: | ||||
| пиломатеріали (без колгоспів) (тис. м3) | 3792 | 1815,0 | 2100 | 2195 |
| деревиностружкові плити (тис. м3) | 1171 | 239,8 | 202,3 | 205 |
| деревиноволокнисті плити (млн. м3) | 35,6 | 13,8 | 14 | 14,3 |
| клеєна фанера (тис. м3) | 162,2 | 31,5 | 28,8 | 35 |
| целюлоза (тис. т) | 104 | 34 | 26,3 | 27 |
| деревна маса (тис. т) | 54,7 | 17,6 | 8,5 | 20 |
| папір (тис. т) | 369,2 | 95,1 | 86,6 | 100 |
| картон (тис. т) | 542,8 | 197,9 | 177 | 186 |
| меблі (млн. грн.) | 1201,9 | 290 | 260 | 267 |
| паркет (млн. м2) | 6531 | 1793,5 | 16052 | 1292 |