Системний блок являє собою основний вузол, у якому зібрані найбільш важливі компоненти. Основною компонентою є материнська плата. На ній розміщені:
· процесор;
· шини – набір провідників для передачі даних та сигналів управління;
· оперативна пам’ять – набір мікросхем, призначених для зберігання даних під час їх безпосереднього опрацювання;
· постійна пам’ять – мікросхема, призначення для постійного зберігання інформації, у тому числі і при вимкненому живленні.
Накопичувачі гнучких дисків є пристроєм зовнішньої пам’яті. Накопичувач призначений для читання та запису інформації на гнучкий диск. Дані на диск записуються в спеціальні області, які називаються доріжками. Вони розташовані з обох боків дискети. Доріжки в свою чергу розбиті на ділянки, які називаються секторами. Таким чином, мінімальною одиницею даних для дискети є сектор. Для дискети діаметром 3,5 дюйма стандартним є розміщення 80 доріжок з одного боку дискети і розташування 18 секторів на доріжці. Ємність одного сектора складає 512 байт (0,5 кілобайта). Тому стандартна ємність диску складає 1,44 Мб.
Жорсткий диск (вінчестер) також входить в системний блок. Його відносять до пристроїв зовнішньої пам’яті. Особливістю вінчестера є те, що пристрій пам’яті та носій інформації розташовані в одному корпусі. Хоча вінчестер розташований всередині системного блока, його можна переносити на інший ПК без втрати інформації. Вінчестери також розбиті на доріжки та сектори, але їх кількість може бути різною для різних пристроїв. Крім того, вінчестер складається з декількох металевих дисків, а отже має не дві, а більше сторін. Сукупність доріжок всіх сторін називають циліндром. Вінчестери мають досить велику ємність пам’яті( як правило, декілька десятків гігабайт) та досить високу швидкість переміщення даних.
Накопичувач компакт-дисків (CD-ROM) призначений для читання даних з компакт- дисків. Принцип дії такого пристрою полягає у зчитуванні даних за допомогою лазерного променя, який відображається від поверхні диска. Сам диск являє собою горбату поверхню, тому від певних ділянок промін відображається, а певними поглинається. Такі диски мають досить високу щільність запису інформації, а отже, досить високу ємність (близько 700 Мб). Більшість CD-ROM можуть лише читати інформацію. Для запису даних потрібен спеціальний пристрій і спеціальне програмне забезпечення.
Відеоадаптер (відеокарта) – схема, що управляє виводом зображення на екран. Разом з монітором він утворює відеопідсистему ПК. Відеоадаптер виконує функції відеоконтролера (сполучає монітор з системним блоком), відеопроцесора (управляє виводом зображення) та відеопам’яті (управляє деякими характеристиками зображення ). Найбільш вживаними на даний час є відео адаптери SVGA, які дозволяють відображати до 16,5 млн. кольорів. Роздільна здатність екрану є одним з найбільш вагомих параметрів. Для кожного розміру монітора є своя оптимальна роздільна здатність. Ці параметри наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Роздільна здатність монітора.
| Розміри монітора | Оптимальна роздільна здатність. |
| 14 дюймів | 648 х 480 |
| 15 дюймів | 800 х 600 |
| 17 дюймів | 1024 х 768 |
| 19 дюймів | 1280 х 1024 |
Відеоадаптер може також виконувати функції відеоприскорювача. Сутність полягає в тому, що при побудові зображення частина обчислень може проводить самим відео адаптером без використання процесора.
Звукова карта призначена для виконання перетворень, пов’язаних з обробкою та відтворенням звука, мови, музики. Спеціальне рознімання дозволяє записувати дані через мікрофон та виводити звук на зовнішній підсилювач. CD-ROM, звукова карта та акустична система складають обладнання мульти-медіа.
Серед інших пристроїв основними є принтери та комунікаційне обладнання.
Принтер призначений для створення твердих копій документів. Як правило, дані виводяться на паперовий носій. Основними видами принтерів є матричні, лазерні та струменеві.
Матричні принтери є найпростішими. дані виводяться на папір у вигляді матриці точок, яка утворюється ударом циліндричних стрижнів по фарбуючій стрічці. друкуюча голівка, переміщуючись повздовж паперу, формує таким чином зображення. Такі принтери характеризуються низькою надійністю, низькою якістю друку, низькою швидкістю друку та високим шумом.
Струменеві принтери формують зображення краплями фарби. Фарба потрапляє на папір через сопла під тиском, який утворюється в друкуючій голівці за рахунок пароутворення. Характеристиками таких принтерів є незначна кількість рухомих частин під час друку, посередня якість та швидкість друку, невисоку вартість.
Лазерні принтери формують зображення, як і матричні, за допомогою точок. На світлочутливий барабан за допомогою лазерного променя подається заряд. Далі барабан прокручується через контейнер, заповнений фарбуючим тоне ром. До тих ділянок, які містять заряд, тонер прилипає. Потім відбувається контакт барабана з папером, внаслідок чого формується зображення. Зайві залишки тонера знімаються з барабана спеціальним пристроєм. Для закріплення тонера папір проходить крізь нагріваючий пристрій. Лазерні принтери характеризуються високою швидкістю друку (до 10 сторінок на хвилину), високою якістю, безшумністю.
До пристроїв комунікації відносять обладнання мережі, яке складається з адаптера мережі та ліній зв’язку. Адаптер здійснює перетворення сигналів, які передаються лініями зв’язку. Обмін інформацією між комп’ютерами можна здійснити і за допомогою модему.
Модем відносять до пристроїв, призначених для обміну інформацією між різними комп’ютерами за допомогою ліній зв’язку. В їх ролі можуть виступати оптоволоконні, кабельні, радіочастотні лінії. Найбільше поширення набули модеми, які використовують звичайні телефонні лінії зв’язку.
Сукупність пристроїв, призначених для автоматизації опрацювання даних, називають обчислювальною технікою. Конкретний набір програмно-апаратних пристроїв, призначених для виконання певного класу завдань, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм обчислювальної системи, як правило, є комп’ютер.
В сучасному розумінні, комп’ютер – це універсальний електронний пристрій, призначений для автоматизації накопичення, збереження, опрацювання, передачі та відтворення даних.
Склад обчислювальної системи називається конфігурацією. Апаратні та програмні засоби обчислювальної системи розглядаються окремо. Тому розрізняють апаратну на програмну конфігурацію.
Структурно комп’ютер складається з чотирьох основних пристроїв відповідно до тих завдань, які він вирішує при опрацюванні даних.
Пристрої вводу призначені для вводу (накопичення) інформації та управління роботою комп’ютера користувачем.
Пристрої виводу призначені для виводу інформації з метою візуального спостереження за роботою комп’ютера та створення твердих копій документів.
Запам’ятовуючі пристрої призначені для збереження інформації, як тривалого, так і тимчасового, на час їх опрацювання комп’ютером. Пам’ять поділяють на внутрішню та зовнішню.
Головним пристроєм комп’ютера є центральний процесор. Він і виконує основні операції по опрацюванню даних та управління роботою інших пристроїв.
По способу розташування пристроїв відносно процесора їх поділяють на внутрішні та зовнішні (периферійні).
Програмне забезпечення являє собою сукупність програм, призначених для розв’язання завдань на комп’ютері. Програма – це впорядкований набір команд. Програмне забезпечення можна поділити на три класи : системне, прикладне та інструментальне.
Системне програмне забезпечення здійснює управління роботою обчислювальної системи. Як правило, системні програми забезпечують взаємодію інших програм з апаратними складовими, організацію інтерфейсу користувача.
Прикладне програмне забезпечення призначене для розв’язання прикладних завдань фахової діяльності людини (тобто, прикладене до практики).
Інструментальне програмне забезпечення призначене для розробки всіх видів інформаційно-програмного забезпечення. При цьому під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність попередньо підготовлених даних, необхідних для роботи програмного забезпечення.