В Україні нині діє близько тисячі підприємств, що займаються рекламуванням. Це рекламно-поліграфічні, редакційно-виконавчі фірми, а також видавничо-поліграфічні комплекси.
Прикладом рекламно-поліграфічноїфірми може бути акціонерне товариство «Бліц-Інформ». Воно налічує понад 50 підрозділів, у яких зайнято близько 900 працівників. «Бліц-Інформ» випускає журнали «Наталі», «Капітал», газету «Бізнес» і має центр маркетингомвих досліджень. Центр виконує періодичні дослідження для себе і дослідження на замовлення. До періодичних досліджень належать: “Рейтинг”— щоквартальні дослідження засобів масової інформації та їхньої аудиторії аудиторії в Києві та в Україні; «Моніторинг» — щомісячний аналіз реклами в засобах масової інформації; «Тарифи» — щомісячна оновлювана інформація про тарифи й умови розміщення реклами в засобах масової інформації. Дослідження на замовлення охоплюють аналіз ринків, вивчення споживачів, аналіз рекламних звернень, вивчення конкурентів. Вони мають конфіденційний характер – результати повідомляють тільки замовнику. Девіз центру:”Перемагіє той, хто володіє інформацією».
Рекламні агенції в Україні найчастіше мають п'ять основних функціональних підрозділів: творчий відділ, відділ виконання замовлень, виробничий відділ, відділ маркетингу і фінансово-господарський відділ.
Творчий відділ об'єднує текстовиків, художників, спеціалістів-графіків, режисерів, дизайнерів та інших творчих працівників, які займаються генеруванням ідей рекламних звернень.
Відділ виконання замовлень займається виготовленням макетів рекламних звернень і може об'єднувати такі підрозділи, як друкарня, майстерні тощо.
Особливу роль відіграє відділ маркетингу, який займається маркетинговими дослідженнями, організує збір інформації про фірму-рекламодавця і рекламоносії, закуповує місце або ефірний час для розміщення рекламного звернення, контролює ефективність рекламних кампаній, розробляє графіки використання засобів масової інформації.
Інформацію про носіїв реклами в Україні можна отримати із довідника рекламоносіїв.
Довідник, зокрема, дає таку інформацію.
Про газети і журнали:
- Назва;
- Статус (тематика);
- Періодичність іззазначенням строків подання реклами;
- Прізвище, ім'я та по батькові редактора;
- Телефон редактора;
- Адреса редакції;
- Формат, кількість сторінок, кількість сторінок для реклами;
- Результати передплати й продажу в роздріб;
- Мова видання, мова рекламного звернення;
- Територія розповсюдження;
- Розрахунковий рахунок і телефон бухгалтерії;
- Тарифи на рекламу, умови її подачі, знижки, надбавки, чи є талон безкоштовного повідомлення;
- Телефон (факс) рекламного відділу;
- Дані про особу, яка відповідає за рекламу;
- Оплата послуг рекламного агента або агенції;
- Засновник, видавець; чи є додатки до видання; верстка комп'ютерна чи друкарська; де друкується тираж.
Про телебачення і радіо:
- Назва станції;
- Статус (тематика);
- Державна чи комерційна;
- Ефірне мовлення чи кабельна мережа (для ефірного каналу потужність передавача);
- Редактор, президент (прізвище, ім'я, по батькові повністю);
- Телефон редактора, президента;
- Адреса редакції;
- Територія приймання передач;
- Час виходу в ефір;
- Мова рекламного звернення;
- Розрахунковий рахунок і телефон бухгалтерії;
- Тарифи на рекламу, умови її подачі, знижки, надбавки;
- Телефон (факс) рекламного відділу;
- Дані особи, яка відповідає за рекламу;
- Оплата послуг рекламного агента або агенції;
- Засновник.
Про рекламні агенції:
- Назва;
- Директор;
- Телефон директора;
- Адреса агенції;
- Перелік послуг;
- Тарифи на послуги, умови подачі матеріалів для замовлення;
- Розрахунковий рахунок, телефон бухгалтерії;
- Дані особи, яка відповідає за рекламу;
- Телефон (факс) цієї особи;
- Режим роботи.
Інший рекламно-інформаційний каталог «Світ реклами» складається з двох розділів: іміджевого та інформаційного. Останній подає перелік рекламних організацій як в алфавітному порядку, так і за напрямками діяльності.
В основному рекламні агенції діють самостійно й забезпечують своє виживання також самі. Це означає, передовсім, що ціна на їхні послуги має покривати витрати, зв'язані з рекламною діяльністю. Крім того, рекламні агенції повинні мати й відповідний зиск від своєї діяльності. Ось чому вони мусять вивчати, яку ціну готові платити споживачі рекламної продукції, як діятимуть конкуренти тощо.
Отже, для прийняття рішень рекламними агенціями щодо ціни на послуги базовими величинами є: по-перше, витрати рекламних агенцій на виконання тієї чи тієї рекламної послуги; по-друге, поведінка рекламодавців і, по-третє, поведінка конкурентів. За сучасного вільного ціноутворення ціна є продуктом переговорів. Тому вона має назву договірної. Вона може бути індивідуальною, тобто виходити з конкретних вимог конкретного споживача-рекламодавця, або прейскурантною, яка враховує надбавки і знижки. Прейскурантні ціни можуть бути мінімальними, максимальними і твердими. Встановлюючи мінімальні ціни, рекламна агенція захищає себе від наслідків цінової конкуренції. Максимальні ціни повинні протидіяти надзвичайному зростанню цін. Тверді ціни є основою стабільного виторгу за рекламні послуги. Якщо рекламна агенція веде політику ціноутворення за принципом «ціна - якість», ціна може бути змінена двояко: або варіацією винагороди за певну якість рекламних послуг, або варіацією якості за сталої ціни.
Коли ціноутворення виходить з витрат, рекламна агенція користується двома видами калькуляції: прогресивною калькуляцією, коли ціна розраховується на підставі виробничих витрат і повністю або частково перекриває ці витрати , та методом зворотної калькуляції, коли за вихідну точку розрахунку беруть середню ціну рекламної послуги на ринку послуг або в окремих провідник рекламних агенціях.
Коли ціноутворення орієнтоване на споживача, предметом аналізу рекламних агенцій є готовність споживача-рекламодавця платити відповідну ціну (верхня гранична ціна), реакція цих споживачів на зміни у ціні (пластичність цін), а відтак і можливість диференціювання цін.
При виході на ринок зі справді новими видами послуг рекламні агенції спочатку призначають високу ціну, яка потім постійно знижується з розвитком ринку і зменшенням витрат на одиницю рекламної послуги.
Коли ціноутворення зорієнтоване на конкурентів, рекламні агенції встановлюють ціни залежно від структури ринку, кількості конкурентів, однорідності послуг. Рекламні агенції виходять з однієї із трьох стратегій: пристосування до ринкової ціни, послідовне зниження цін, послідовне зростання цін. Політика низьких цін застосовується при введенні на ринок нових рекламних послуг з метою швидкого залучення значної кількості клієнтів. Послідовне зростанння цін відбувається у тому разі, коли невелика група відносно однакових рекламних агенцій з метою запобігання руйнівній ціновій конкуренції визначає когось лідером і покладає на нього завдання встановлення ціни більш-менш придатної для цієї групи без надання такому лідеру можливості додаткового зиску.
Рекламні агенції видають прайс-листи з переліком послуг і цін на них.