Друга обставина, що виділяє аналітичну розвідку в самостійний вид діяльності, полягає в тому, що сьогодні уже створені, застосовуються і удосконалюються вельми ефективні методи опрацювання різноманітної інформації. Ряд таких методів, що дозволяють виявити латентні зв’язки між об’єктами і за виявленими зв’язками оцінювати роль і статус будь-якого члена злочинного співтовариства, уже перебувають на озброєнні інформаційно-аналітичних підрозділів правоохоронних органів. Аналітична розвідка, побудована на застосуванні останніх досягнень у розвитку інформаційних технологій, є одним з центральних напрямів діяльності Інтерполу по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю.
У цілому аналітична розвідка, а більш конкретно, застосування інформаційних технологій в аналітичній розвідці, забезпечуючи ОРД, одночасно виходить за рамки ОРД, є паростком нового перспективного напряму в діяльності правоохоронних органів.
Сьогодні існують окремі приклади створення об’єднаних інформаційно-аналітичних центрів в системі органів внутрішніх справ, відчутних результатів аналітичної розвідки, забезпечення спеціалізованих підрозділів кримінальної міліції стратегічною і тактичною інформацією про стан організованої злочинності.
У свою чергу, комп’ютерна розвідка полягає в пошуку й отриманні інформації з комп’ютерних систем і мереж. Здійснюється комп’ютерна розвідка за допомогою апаратно-програмних комп’ютерних засобів, шляхом застосування логічних операцій і прийомів. Необхідність комп’ютерної розвідки у правоохоронних органах обумовлена багатьма чинниками. Відзначимо тільки деякі з них:
по-перше, всі великі обсяги інформації, що може мати оперативний інтерес, переводиться на машинні носії. Практично вся інформація про фінансову діяльність підприємств і фірм уже міститься в електронному вигляді в комп’ютерних системах;
по-друге, комп’ютерні телекомунікації все частіше виявляються засобами зв’язку для злочинних формувань. Вони стають засобом неконтрольованого кримінального перекидання фінансових коштів, зокрема у закордонні банки й офшорні зони;
по-третє, глобальна комп’ютерна мережа Інтернет, що відбиває не тільки досягнення, але й практично всі відомі недоліки людського суспільства, стає носієм кримінальної інформації і загрозою її поширення.
Сьогодні одним із завдань правоохоронних органів стає відстежування кримінальних явищ у мережі Інтернет. Така робота ведеться за кордоном, зокрема у США (ФБР) і у Німеччині (ВКА), де створено спеціальні підрозділи комп’ютерної розвідки в мережі Інтернет.
Нарешті, комп’ютерна розвідка є одним із найбільше ефективних засобів профілактики, протидії і боротьби з найрізноманітнішими комп’ютерними злочинами, оскільки до завдань комп’ютерної розвідки входить і пошук зловмисників у комп’ютерних мережах.
Перспективність цього напряму діяльності правоохоронних органів обговорювалася на Міжнародній нараді експертів у Японії у вересні 1998 р., на якій розглядалося питання щодо правових основ і методики організації обшуку комп’ютерних систем без вилучення комп’ютерів за допомогою віддаленого доступу, тобто із застосуванням методів і засобів мережної комп’ютерної розвідки.
У правовому відношенні комп’ютерну розвідку можна розглядати як різновид таких оперативно-пошукових заходів, як зняття інформації з технічних каналів зв’язку, спостереження, дослідження предметів і документів, оперативний огляд.
Якщо йдеться про телекомунікаційний зв’язок між комп’ютерними системами, то це переривання зв’язку може означати активний вплив на комп’ютерну систему, зокрема, з метою виведення її з ладу. Це також входить до функцій комп’ютерної розвідки, що у разі потреби стає засобом інформаційного нападу.
Говорячи про надзвичайну необхідність організації комп’ютерної розвідки в мережі Інтернет, необхідно мати на увазі те, що інформація, розташована і циркулює в цій мережі, не потрапляє до зони правового регулювання. Практично не передбачено відповідальності за введення і поширення інформації. Інтернет абсолютно не підлягає цензурі. Більш того, розміщена інформація легко знеособлюється. Зокрема, інформація кримінального характеру може бути розташована на сайтах, що належать як юридичним, так і фізичним особам. Саме поняття приналежності сайта є розмитим. Інформаційний сайт може бути фізично розміщеним на комп’ютері, що знаходиться на іншому континенті, але при цьому забезпечено його доступ по всій території країни.
Інформація, отримана в результаті комп’ютерної розвідки, у деяких випадках потребує аналітичного опрацювання, тобто застосування апарата аналітичної розвідки. У той самий час застосування методів комп’ютерної розвідки істотно підвищує ефективність розвідки аналітичної, тому що відкриває можливість “добувати” інформацію з банків даних і комп’ютерних систем, що мають, зокрема, вихід в Інтернет. Зауважимо, що в мережі Інтернет на сьогодні можна знайти електронні версії практично всіх періодичних видань, що забезпечує більш легкий доступ і наступне автоматизоване опрацювання відкритої інформації, що отримується в електронному вигляді.
Ці обставини природно виділяють комп’ютерну розвідку у самостійний напрям діяльності правоохоронних органів, а у поєднанні із аналітичною розвідкою дозволяють вести розмову про комплекс розвідувальних заходів, заснованих на сучасних інформаційних технологіях [2; 3].
І, врешті-решт, можна додати до всього зазначеного, що найбільша результативність досягається в розслідуванні злочинів, якщо сам слідчий достатньо володіє необхідними спеціальними знаннями, досвідом та навичками. Це стосується особливо правопорушень у сфері інформаційних технологій, які останнім часом бурхливо розвиваються, що пояснюється тим, що сьогодні засоби обчислювальної техніки, телекомунікаційні пристрої, програмне забезпечення є складною системою, яка динамічно розвивається і потребує глибоких спеціальних знань [4].
1. Матасова С. Г., Михеева Э. А., Трофименко А. Г. Банкиры умирают первыми: Документальный детектив. – Нижний Новгород: Юпитер, 1996. – 630 с.
2. Овчинський С. С. Оперативно-розшукова інформація / Під ред. А.С. Овчинського і В. С. Овчинського. – М.: ИНФРА – М., 2000. – 367 с.
3. Ронин Р. Своя розвідка: способи вербування агентури, методи проникнення в психіку, форсований вплив на особистість, технічні засоби схованого спостереження і знімання інформації: Практ. посіб. – М.: Харвест, 2000. – 368 с.
4. Романюк Б. Залучення спеціалістів до розслідування злочинів у сфері інформаційних технологій // Міліція України. – 2002. – № 1. – С. 22–23.