Смекни!
smekni.com

Організація хірургічної допомоги в україні (стр. 2 из 2)

Величезну роль у розвитку невід­кладної хірургічної допомоги та в досяг­ненні значних успіхів у цій галузі відігра­ють міські, обласні, республіканські станції "Швидкої допомоги" (ці станції склались унаслідок об'єднання станцій "Швидкої та невідкладної служби") та утворення в них спеціалізованих бригад з тих чи тих галузей невідкладної хірургії (шокових, тромбоемболічних, опікових тощо).

Завдяки цьому медична допомога по­терпілим подається швидко та кваліфі­ковано уже з місця виникнення травми чи захворювання.

Поряд із державною територіальною системою медичної, зокрема хірургіч­ної, допомоги населенню України, підпорядкованою Міністерству охорониздоров’я, в країні існує досить велика мережа відомчих лікарень, підпорядко­ваних різним іншим міністерствам та організаціям: Міністерству соціального забезпечення (Республіканський гос­піталь для інвалідів Великої вітчизня­ної та інших воєн та місцеві госпіталі для інвалідів воєн, госпіталі для дея­ких інших категорій пенсіонерів), Міністерству залізничного та водного транспорту, Міністерству вугільної про­мисловості, Міністерству внутрішніх справ та СБУ, Управлінню лікування та оздоровлення при Кабінеті Міністрів України та багатьом іншим. У цих гос­піталях, лікарнях та медсанчастинах ве­ликих підприємств є хірургічні від­ділення, які подають працівникам цих підприємств та служб широку кваліфі­ковану та спеціалізовану хірургічну до­помогу за рахунок бюджетних коштів цих підприємств та установ. Відомчі лікувальні установи мають як стаціона­ри, так і поліклінічні відділення та хірургічні кабінети в них, а також свої машини "швидкої допомоги".

Завдяки розвитку нових технологій, появі телевідеоапаратури та комп'ю­терів, зокрема лапароскопічних апа­ратів, у останні роки з'явились нові, нетрадиційні форми оперативних хірур­гічних втручань, які здійснюються ен-доскопічно (лапароскопічне видалення деяких органів черевної порожнини при їх хронічних ураженнях — жовчного міху­ра, червоподібного відростка, маткових труб, сегментів кишок тощо, пластич­не закриття черевних гриж та ін.) чи ен-доваскулярно (балонне та лазерне роз­ширення отвору звужених судин коро­нарних артерій та артерій ніг тощо).

Ці види спеціалізованої хірургічної допомоги поки що надаються в науко­во-дослідних інститутах хірургічного профілю та деяких клініках медичних університетів.

Хірургічна допомога, будучи висо­коефективною, поряд із цим є дуже складною і дорогою. Досягнення її ви­сокого рівня в жодній державі світу, навіть найбільш економічно розви­нутій, не може бути забезпечене лише

державним фінансуванням. Значне відставання деяких розділів хірургії в колишньому СРСР (зокрема, транс -плантологіїталапароскопічної), зали­шене в спадок колишнім союзним рес­публікам — теперішнім незалежним державам, у тому числі й Україні, зу­мовлене головним чином дефіцитом коштів через єдине — лише державне і тому недостатнє — джерело фінансу­вання медицини взагалі, у тому числі й хірургії.

Тому зараз у суверенній Україні зі зміною її політичного устрою та рефор­муванням економічних відносин поряд із головним — державним — джерелом фінансування медицини розроблюються та втілюються в життя відповідно до по­станови Кабінету Міністрів країни інші форми фінансування медичної допомо­ги. Насамперед дозволяється медичним установам надавати багато платних хі­рургічних послуг за бажанням та добро­вільною згодою хворих. Це стосується та­кож таких нових за технологією опера­цій, як ендоскопічні (лапароскопічні) втручання на органах черевної порож­нини. Адже для придбання апарату­ри для їх виконання та спеціальної підго­товки хірургів з числа тих, хто уже во­лодіє технікою виконання операцій на цих органах традиційним — відкритим — способом, потрібні великі кошти.

Зараз в Україні відбуваються еко­номічні реформи у зв'язку з законодав­чим (конституційним) закріпленням різних форм власності (державної, при­ватної та колективної). Це торкнеться також і організації системи медичної, зокрема хірургічної, допомоги грома­дянам України. Хоч ще не вироблено остаточної концепції щодо системи організації медичної допомоги, проте значні зміни в цій організації вже на­мічаються і у майбутньому, мабуть, поряд із державною, бюджетною ме­дичною допомогою важливе місце на­лежатиме страховій медицині з оплатою послуг з фонду підприємств, страхових компаній, акціонерних товариств, фондів соціального забезпечення та власних коштів пацієнтів тощо.