Якщо слід юза суцільний або з розривами, зумовленими відривом коліс від дороги (чергуються короткі розриви), то його треба вимірювати повністю, від початку до кінця (без урахування розривів). У разі виявлення сліду юза з розривом в результаті припинення гальмування вимірюється кожна ділянка гальмування, розрив вимірюється окремо.
Прямолінійні сліди фіксують у двох точках від краю дороги (узбіччя): на початку і наприкінці, дугоподібні - як мінімум у трьох точках: на початку, кінці та середині (в найбільш віддаленій точці від краю дороги).
При огляді слідів юза потрібно встановити, якому транспортному засобу вони належать, яке їх розташування по відношенню до інших транспортних засобів і слідами, зафіксованим на місці пригоди.
Сліди бажано зафіксувати за допомогою оглядової фотозйомки, включивши в кадр нерухомий орієнтир.
Сліди заносу незаторможеного транспортного засобу є криволінійні сліди ковзання, на поверхні яких спостерігаються розташовані під кутом траси, утворені виступами малюнка протектора.
Ознакою слідів заносу є вихід слідів задніх коліс за межі колії передніх. Початок і закінчення слідів визначається так само, як і в слідах юза.
При наявності слідів ковзання з занесенням необхідно виміряти довжину сліду кожного колеса з урахуванням кривизни. На схемі і фотознімках слідів потрібно відзначити початок і закінчення кожного обода коліс (заднього лівого, правого заднього, лівого переднього, правого переднього). На схемі відображається конфігурація слідів в масштабі, для чого можна використовувати шаблон або макет автомобіля в масштабі, замість коліс використовується грифель або крейди.
Необхідно зафіксувати відстань між парними слідами (передніх і задніх) коліс в декількох точках. Якщо в слідах вбачаються траси, розташовані під кутом, слід визначити кут нахилу трас і зафіксувати їх за допомогою масштабної фотозйомки. Кожен слід бажано розділити на окремі ділянки і зафіксувати послідовно кожну ділянку по відношенню до краю дороги. Сліди можна фотографувати за допомогою панорамної і орієнтуючої фотозйомки. [16, c. 32]
При фіксації слідів транспортних засобів велике значення мають вимірювання, за допомогоюяких фіксуються точні дані про об'єкти матеріальної обстановки місця події, їх взаєморозташування. Вимірювання слідів транспортних засобів дає можливість отримати початкові дані для визначення типу, виду і моделі транспортного засобу. Недбало проведені вимірювання можуть привести до помилки у встановленні транспортного засобу. Наприклад, якщо в сліді відображення якоїсь особливості повторюється, то треба визначити зовнішній діаметр шини за формулою:
Д=L/3.14
де Д- зовнішній діаметр шини, L - довжина кола шини, яка дорівнює відстані, виміряній між двома відображеннями однієї і тієї ж особливості, яка повторюється.
Зайве говорити, що при допущеній помилці у вимірюванні цієї відстані діаметр шини також буде визначений неправильно, а отже можливе і неправильне визначення типу транспортного засобу. При вимірюванні необхідно прагнути максимальної точності, дотримуючись правил вимірювання конкретних параметрів [18, c. 79]. Так, вимірювання рекомендується проводити під прямим кутом до поздовжньої і поперечної осі проїжджої частини, виконувати їх до однієї базової лінії (наприклад, до краю доріжки), фіксувати точки, між якими проводяться вимірювання. За можливості вимірювання доцільно повторювати на різних ділянках. Матеріальну обстановку, зафіксовану в протоколі огляду місця події, поряд із фотографуванням, допомагає з'ясувати складання схеми, яка є додатком до протоколу (ст. 191 КПК України). Схема в протоколі огляду місця події може містити такі реквізити: найменування; місце вчинення ДТП; дата і час події; дані особи, яка склало схему, її підпис; прізвища і підписи фахівців, понятих; умовні позначення, масштаб.
На схемі графічно фіксуються:
- ділянка доріжки;
- орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів і слідів;
- транспортні засоби, які брали участь в події, координати їх розташування щодо елементів проїжджої частини, орієнтирів;
- труп, його розташування і прив'язка;
- сліди коліс транспортних засобів, їх розташування щодо елементів доріжки, розмірні характеристики;
- інші сліди і предмети, які відносяться до події, - розташування частин, які відділилися від транспортного засобу (уламки кузова, часточки фарби і т. ін.), розміри, форма слідів крові, площа розсіяння осколків, обсипання ґрунтуі ін.;
- характеристика, доріжки, дорожні знаки і т. ін. Для складання схеми найзручніше використати бланки, виготовлені з міліметрівки.
Окрім загальної схеми, при виявленні слідів шин доцільно складати схему малюнка протектора з необхідними розмірними характеристиками. При виявленні слідів виступаючих частин транспортного засобу необхідно також складати схему з вказівкою всіх розмірних характеристик, які мають значення. Всі складені схеми повинні бути підписані слідчим, фахівцями, понятими і іншими учасниками огляду. Проблему вилучення слідів транспортних засобів доцільно розглянути в схематичному плані, умовно поділивши всі сліди на дві групи - сліди коліс і виступаючих частин і частини і інші об'єкти, які відділилися від транспортного засобу. Вилучення слідів другої групи нескладне. Для цього необхідно лише упакувати виявлені об'єкти з дотриманням заходів застереження. А вилучення слідів першої групи має деякі особливості. Так, при виявленні об'ємних слідів шин виготовляються гіпсові зліпки. Іноді виникає необхідність отримання об'ємних копій з великих за довжиною слідів. Для цього слід ділиться на ділянки по 40-50 см перекладаються тонкими перетинками з скла, пластмаси і т. ін. при цьому неприпустимо, щоб поділ ділянок відбувався в місцезнаходженні відображення особливостей шини. До отримання зліпків зі сліду їх треба пронумерувати, вказати напрям руху транспортного засобу. Документовані дані розміщуються на ярликах, прикріплених до зліпків.
Поверхневі сліди вилучаються на слідокопіюючі матеріали. Сліди протектора, залишені на предметах, розташованих на шляху руху колеса, необхідно вилучати після фотографування по можливості разом з предметом-носієм [4, c. 105]. Слід також звернути увагу на вилучення одягу потерпілого. Навіть якщо в процесі огляду на одягу не виявлено ніяких слідів, його треба направити до лабораторії на дослідження. На всіх вилучених речових доказах необхідно робити відповідні пояснюючі написи з підписами слідчого і понятих.
Висновок
Підводячи підсумки викладеного у роботі матеріалу, можна зробити наступні висновки. Під слідами транспортних засобів маються на увазі сліди контактної взаємодії як ходових частин, так і неходових частин транспортних засобів, сліди на предметах, що відділилися від транспортного засобу, а також різні матеріально-фіксовані зміни на дорозі, пов'язані з рухом транспорту. Особливості роботи з вказаними слідами полягають у наступному. Сліди, знайдені на місці події, фіксуються в протоколі дорожньо-транспортної події. При їхньому описі вказується характер дорожнього покриття, вид сліду, ширина колії і взаємне розташування слідів, малюнок протектора, наявність, форма і розміри дефектів шин, що відобразилися, а також розташування слідів, неходової частини і їхні ознаки. Протокол дорожньо-транспортної події обов'язково доповнюється планом-схемою, на якому вказується розташування знайдених слідів. Фотографування слідів транспортних засобів є складовою частиною фотографування місця події або транспортного засобу. На вузлових знімках необхідно відобразити ознаки, що дозволяють судити про маневр і інші особливості руху. На детальних фотознімках фіксуються окремі сліди, що відображають загальні та окремі ідентифікаційні ознаки.
При детальній зйомці слідів коліс необхідно вибирати такі ділянки, де найбільш повно і чітко відобразилася бігова частина при повному обороті колеса.
В цілях уникнення перспективних спотворень зйомку слід здійснювати методом лінійної панорами. Для вилучення в цілях експертного дослідження вибираються ділянки слідів коліс, де найбільш повно і чітко відобразилися окремі ідентифікаційні ознаки. Поверхневі сліди фіксуються методом фотографування, з об'ємних слідів після їхнього фотографування виготовляються гіпсові зліпки.
Своє значення має також наведена в даній роботі класифікація слідів транспортних засобів. Значення цієї, як і класифікацій взагалі в будь-якій галузі знань полягає в тому, що вона формуючи певний порядок, конкретизуючи загальне, таким чином дає можливість слідчому, спеціалісту чи експерту з’ясувати питання що потрібно робити в певній ситуації і зрештою як потрібно діяти, які сліди слід виявляти першими, на що потрібно звертати увагу, щоб виявити ті чи інші сліди, зважаю на класифікацію слідів і знаючи які можуть сліди. Вказана в даній роботі класифікація наводить конкретний перелік слідів, що можуть бути залишені транспортними засобами, що допомагає слідчому виробити певний порядок виявлення, фіксації і вилучення цих слідів.
Зрештою висвітлена в даній роботі тема в наш час набуває дедалі більшої актуальності. Це пов’язано з великим збільшенням кількості транспортних засобів і у зв’язку з цим збільшення випадків негативних наслідків їх експлуатації, які потрібно розслідувати. Тому напрацювані наукові знання в цій галузі, які частково викладені і в цій роботі, поєднані з практичним вмінням та досвідом допоможуть працівникам до обов’язків яких входить розслідування випадків дорожньо-транспортних пригод, з’ясувати істину у справі.
Список використаної літератури
1. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. М., 1988.- 236 с.
2. Белкин Р.С. Курс криминалистики. М ., 2001.- 984 с.