Люби рідну країну, що зветься Україна;
Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;
Будь сильним, справедливим, і скромним, і правдивим,
І рідну Батьківщину ти завжди захищай!
Кодекс лицарської звитяги для козачат
За волю, за віру, за честь України
Я буду невпинно стоять до загину;
Нехай небезпека чатує навколо,
та друзів своїх я не зраджу ніколи;
А недруги наші нехай пам'ятають:
У чеснім бою козаки не втікають;
Чи горе навколо, чи радість буяє —
Козак добрим людям завжди помагає.
У зарубіжних країнах найпоширенішою молодіжною організацією є скаути. Про методику їх виховної діяльності можна дістати певне уявлення, ознайомившись з «Основними ідеями та цілями скаутового руху в Англії». Наводимо окремі положення з цього документа:
«...Наша ціль — виробити характер. Школа не виконує цього завдання, хоча це і є найважливішим для життєвого успіху. Характер нашої молоді формується під впливом обставин життя, що є справою випадку, тому й наслідки цього невтішні. Скаутовий рух намагається створити відповідні потрібні обставини і скерувати амбіції юнака так, щоб пробудити в ньому бажання стати порядним чоловіком і громадянином...
Головна особливість скаутової системи виховання полягає в тому, що вона звернена безпосередньо до юнака, і це надзвичайно важливо. Завдяки цьому юнак починає самостійно вивчати те, що, як правило, йому пояснюють.
Проаналізуймо іспит з куховарення. Завдання інструктора полягає в тому, щоб пробудити в юнака бажання здобути цю відзнаку. Він має довідатись, що повинен робити,
щоб її отримати. Йому треба зайти до кухаря або звернутися до матері чи когось іншого, щоб дістати вказівки, як варити страви, і таким чином підготуватися до вмілості. Цього не вчать за певною усталеною методою. Він полишений собі і має сам знайти спосіб, як здобути практичні знання з куховарення. Інструктор обмежується лише тим, що іноді йому радить, як взятися до роботи, коли юнак потрапить у важке становище. Самостійна праця розвиває характер.
Юнаки полишені самі на себе, і в них з'являється почуття відповідальності за свій успіх і розвиток. Що ж до теоретичної науки, коли нам доводиться нею послуговуватись, то що менше говорити, то краще.
Не читайте молоді довгих лекцій, бо думки юнака починають блукати. Говоріть якомога простіше, намагаючись зробити свою розповідь цікавою. Починайте з якого-небудь оповідання або історії і тим самим вкажіть юнакам, що ви хочете їм сказати.
Які цілі ставить собі наша система? По-перше, вироблення особистого характеру, по-друге, ми намагаємося навчити юнака якоїсь ручної роботи і розвинути любов до праці. По-третє, ми хочемо навчити його допомагати іншим і щоб він перейнявся цим бажанням. По-четверте, розвинути відданість своїм керівникам, родичам та патріотизм.
Нація виявляє ознаки хвороби. Ми можемо назвати цю хворобу занепадом громадянського духу. Ми знаємо ліки від цієї недуги, а саме — виховання характеру у підростаючого покоління...»1.