Смекни!
smekni.com

соціального страхування Швеції outline Система соціального страхування Швеції 13 Освіта у Швеції (стр. 3 из 7)

Фінанси

Визначальна роль у формуванні основ діяльності фінансової системи Швеції, її законодавчої бази належить риксдагу. Практична робота по підготовці рішень риксдагу і здійсненню парламентського контролю в даній галузі ведеться його фінансовою комісією.

Фінансова комісія розробляє основні напрямки державної економічної і фінансової політики, бюджетного регулювання і регулювання державної заборгованості, системи страхування підприємницької діяльності, роботи Державного банку, комунальної економічної політики, державного ревізійного контролю, статистики, управління державною власністю. У сферу відповідальності міністерства фінансів входять питання планування фінансової політики, формування державного бюджету і контролю за його виконанням, регулювання діяльності грошово-кредитного і страхового ринків, податкова і митна політика, питання ігорного бізнесу, міжнародне економічне співробітництво. У веденні Мінфіну знаходиться діяльність 12 державних акціонерних компаній (серед них – «Фінансування житлового будівництва», Шведська грошова лотерея, «Винні і спиртні вироби», Управління реєстрації цінних паперів) і близько 50 державних відомств (серед них – управління по обслуговуванню державного боргу, митниця, статуправління, фінансова інспекція, ревізійне і податкове управління, кон'юнктурний інститут, лотерейна інспекція, управління державної власності і суспільних пенсійних фондів).

Центральне місце у фінансовій системі Швеції займає Державний банк – найстарший у світі центральний банк (утворений у 1668 р.). Держбанк має монополію емісії національної валюти (друкування банкнот і виробництво монет здійснюється державним підприємством «Тумба Брук»), керує золотим і валютним резервом країни, є головною оперативною ланкою платіжної системи, відповідає за формування кредитно-грошової політики. Перебуває в підпорядкуванні риксдагу. Керується Радою уповноважених (8 чоловік), 7 з них обираються риксдагом терміном на 4 роки), яка обирає голову Державного банку терміном на 5 років. Головним інструментом контролю за функціонуванням платіжної системи країни є об'єднуюча усі банки Швеції електронна система Державного банку. Разом з Державною фінансовою інспекцією Державний банк несе відповідальність за підтримку стабільності й ефективності фінансової системи. При цьому Державному банку належать функції більш загального характеру, як, наприклад, аналіз того, як вплине на стабільність і безпеку фінансової системи країни видача банківської ліцензії, у той час як безпосередній контроль за діяльністю фінансових інститутів входить у компетенцію Державної фінансової інспекції.

Основні сфери здійснюваного Державною фінансовою інспекцією контролю – грошово-кредитний і страховий ринки. Під наглядом інспекції знаходиться 2,5 тис. фінансових інститутів і фізичних осіб (банки, фондові компанії, фінансові групи, частиною яких є банки й інвестиційні компанії, Стокгольмська фондова біржа, Управління реєстрації цінних паперів, брокерсько-клірингова корпорація «ОМ Группен», страхові компанії і маклери).

Важливою ланкою фінансової системи є Управління по обслуговуванню державного боргу. Його основні функції – надання державних позик, обслуговування державного боргу, надання (поряд з Державним управлінням гарантування експортних кредитів) державних гарантій. Управління є також «внутрішнім банком» державних установ і власником «державної каси». Суспільні пенсійні фонди формуються за рахунок пенсійних відрахувань роботодавців. Активи, що знаходяться в управлінні 6 фондів, складають більш 600 млрд. крон.

600 компаній працюють на страховому ринку. Значна їхня частина – невеликі фірми, що працюють у сфері страхування від матеріального збитку. Тільки діяльність 85 компаній поширюється на територію усієї Швеції. Близько 30 компаній і 100 страхових суспільств діють на ринку страхування життя, при цьому 5 найбільших компаній контролюють близько 75% ринку даного виду послуг. Послуги надаються безпосередньо самими страховими компаніями, але останнім часом помітно зростає число незалежних маклерів. В даний час на шведському ринку працює 280 страхових маклерських фірм.

Кредитний ринок Швеції представлений 196 фінансовими інститутами, 20 з них є акціонерними банками, 87 – ощадними банками, 73 – кредитними фірмами, 17 – філіями закордонних банків і кредитних інститутів.

Серед акціонерних банків є як т.зв. банки повного спектра послуг, так і спеціалізовані. Робота першої групи заснована на покриваючу всю територію Швеції діяльності широкої мережі філій, що представляють усі властиві банкам види послуг. Спеціалізовані акціонерні банки, як правило, мають лише одну головну контору, послуги звичайно здійснюються по телефону (т.зв. банки по телефону), через Інтернет, поштову систему жирорахунків. Ощадні банки здійснюють свою діяльність на географічно обмеженій території, найчастіше в межах однієї або декількох комун. Діяльність головним чином орієнтована на кредитування приватного житлового будівництва. Найбільшими банками Швеції є «Свенска Хандельсбанкен» (на кінець 1997 р., до злиття з Державним іпотечним банком, оборотний капітал склав 7,8 трлн. крон), «Ференингс Спарбанкен» (6,5 трлн. крон), «Нурдбанкен» (6 трлн. крон, до злиття з фінським «Мерита»), «Скандинависка Еншильда Банкен» (3,1 трлн. крон, до злиття з найбільшою страховою компанією країни «Трюгг-Ханса»).

Серед кредитних фірм домінуюче положення по обсягах кредитування займають іпотечні інститути. Більшість з них структурно входять у який-небудь фінансовий концерн, материнською компанією якого є банк. Найбільшим іпотечним інститутом Швеції й одним з основних емітентів облігацій недержавних фінансових інститутів є Державний іпотечний банк – 400 тис. клієнтів.

540 фінансових інститутів (біржі, брокерські, клірингові, фондові, інвестиційні компанії, їхні закордонні філії) діють на ринку цінних паперів. Найбільші з них – брокерсько-клірингова корпорація «ОМ Группен», Стокгольмська фондова біржа, що належить йому, «Банкжиро», Управління реєстрації цінних паперів, «Постжиро». Ринок цінних паперів – найбільш підвладна коливанням і інтернаціоналізації частина фінансової системи Швеції. Багато хто з інститутів даного сегмента фінансового ринку є складовою частиною великих концернів, до складу яких входять банки або страхові компанії.

В даний час у Швеції діє близько 90 інвестиційних компаній і 395 інвестиційних фондів, що знаходяться в управлінні 65 фондових і 8 інвестиційних компаній.

Одним з основних інструментів платіжної системи Швеції є система поштових жирорахунків. Щорічно через неї здійснюється близько 400 млн. фінансових операцій, або 1,1 млн. операцій – щодня. Щорічний обсяг платежів складає 5 трлн. крон. Клієнтами «Постжиро АБ» є близько 700 тис. приватних осіб і фактично усі шведські компанії й установи. Практично усі шведські компанії й організації є також клієнтами «Банкжиро АБ». Щорічний обсяг фінансових операцій, здійснюваних через систему банківських жирорахунків, складає 2,6 трлн. крон (щодня – 1,2 млн. операцій обсягом у 10,5 млрд. крон). Одним з головних акторів на ринку цінних паперів, у задачу якого входить ведення регістра власників акцій вхідних у його систему компаній і організацій, є АТ «Управління реєстрації цінних паперів». Інша важлива сфера діяльності АТ – взаємний залік платежів по цінних паперах. У його систему входять близько 60 найбільших фінансових інститутів країни (усі шведські банки, філії іноземних банків і фондових компаній). У лютому 1998 р. активи фінансових інститутів Швеції складали близько 4 трлн. крон, при цьому 58% активів приходилося на банки, 31% – іпотечні інститути, 3% – фінансові компанії, 2% – інвестиційні компанії, 6% – на інші фінансові інститути. 2,1 трлн. крон знаходилося в позиці, наданій небанківському сектору, 41% позикових засобів приходилося на банки, 48% – іпотечні, 11% – на інші фінансові інститути. Сукупний депозит небанківського сектора складав 900 млрд. крон, 95% внесків приходилося на банки, 1% – іпотечні інститути, 4% – інші фінансові інститути. 66% цінних паперів було емітовано іпотечними інститутами, 20% – банками.

Структура Мінфіну. У міністерстві фінансів Швеції працює 330 службовців. У керівництво Мінфіну входить міністр із питань оподатковування. Обидва міністри мають по одному заступнику. Структурно міністерство підрозділяється на 7 функціональних департаментів і один секретаріат.
Керівництво Політичного департаменту здійснюється безпосередньо міністром фінансів і міністром з питань оподатковування. Відповідає за питання довгострокового планування економічної і фінансової політики. Особливістю департаменту є те, що всі його співробітники (близько 20 чол.) призначаються по політичному принципу (приналежності до правлячої партії/коаліції). Самий великий підрозділ міністерства – Податковий департамент (близько 60 службовців). У департаменті працюють 8 відділів: оподатковування підприємств, ПДВ, оподатковування капіталу, міжнародний, оподатковування фізичних осіб, акцизний, митний.

Особливе місце в структурі міністерства фінансів займає Правовий секретаріат. Він відповідає за розробку законопроектів, що відносяться до функціональних сфер діяльності бюджетного, економічного, міжнародного департаментів, департаменту управління і є їх та адміністративного департаменту юридичним консультантом.

Експортна орієнтація економіки Швеції

Головною рисою економічної політики керівництва є активне проведення заходів для пріоритетного розвитку виробництва в експортних галузях. Це здійснюється шляхом розширення спектра промислових постачальників і контактів регіону, зближення і Західної (ЗШ), і Південної Швеції(ПдШ) з регіонами інших країн Євросоюзу. Регіон ПдЗШ складає основу економіки і торгівлі Швеції. На нього приходиться більше половини (270 тис.) усіх промислових підприємств, близько 40% (300 тис. чол.) від усіх зайнятих у промисловості країни. У ПдЗШ знаходиться більш 60% (1100) усіх швидко розвиваючихся компаній Швеції (тобто тих, котрі подвоїли свій оборот за останні чотири роки), з них більшість – у ПдШ. На території регіону виробляється біля половини національної продукції машинобудування (автомобілебудування – 70% від усієї продукції країни), більш 60% виробництва текстильної і фармацевтичної галузей і більш 70% продовольства. ЗШ дає велику частину продукції нафтохімічної промисловості. Тут – один з найбільших у Європі центрів космічних технологій, сучасної електроніки і компьютерно-обчислюваної техніки, що “придушує” частину пакувальної, будівельної і меблевої промисловості країни. У загальному обороті шведських компаній ЗШ належить 23% (близько 600 млрд. крон у 1997 р.), і тільки одному об'єднаному південно-шведському льону (області) Сконе ще 13% (350 млрд. крон). Рівень інфляції в регіоні складає більш 2% (що збігається з рівнем по країні). Відкрите безробіття досягає в середньому 8% (що вище, ніж у середньому по Швеції – 7,4%). Найвищий рівень – у льоні Сконе (9%), найнижчий - у Блекинге і Йенчепинге (6%).