індивідуальних споживачів
Залежно від терміну дії пропонуємо фактори поділяти на дві групи:
1) фактори, зміна яких є тривалою в часі;
2) фактори, які є короткотривалими, або діють протягом короткого періоду і змінюються.
До першої групи можемо віднести такі фактори, як національні традиції, зміна чисельності населення, статево-віковий склад населення. Зміна цих факторів відбувається дуже повільно і їх вплив на формування індивідуальних потреб за короткий проміжок часу майже не відчутний.
До другої групи відносимо рівень грошових доходів. Задоволення потреб - реальне споживання – швидко реагує на зміни грошових доходів населення. Так, збільшення розміру заробітної плати приводить до зміни обсягів і структури споживання: виникає можливість задовільняти ті потреби, необхідність у яких була малою чи рівень задоволення яких був низьким. Виникають нові потреби, а це спричиняє до збільшення обсягів і зміни структури споживання населення. При достатньому насиченні тієї чи іншої потреби в кількості розміри споживання окремих товарів із збільшенням грошових доходів стабілізуються. Однак зростання доходів населення веде до загального збільшення обсягів споживання. Так, грошові доходи громадян України склали [ 49, 375],[51, 9] : в 1993 р. – 62 850 млрд. крб, в 1994 р. – 535 014 млрд. крб, в 1995 р.- 2 649 787 млрд. крб., в 1996 р. - 4035 млн. грн., в 1997 р. 50 764 млн. грн. Таке збільшення доходів населення автоматично реагує на збільшення їх грошових витрат ([14],[7],[12]), які склали відповідно у 1993-1995 р. ([49, 376) в млрд. крб.: 48 184, 440 006, 2 229 619, з них на купівлю товарів та оплату послуг відповідно: 44 124, 402 456, 914 041. Отже, збільшення грошових доходів населення сприяє зростанню грошових витрат населення, у тому числі і витрат на купівлю товарів та оплату послуг. Що ж до темпів росту доходів і витрат, то робити пряме порівняння між ними недоцільно, адже вони залежать від багатьох факторів, абстраговуватись від впливу яких недоречно. До цієї групи можна віднести такі фактори, як рівень цін на товари і послуги, мода.
Залежно від напряму розрізняють фактори безпосередньої і опосередкованої дії. Фактори безпосередньої дії - ті, які безпосередньо впливають на індивідуальне споживання - всі фактори соціально-економічного напряму: рівень доходів сімей, обсяг товарних ресурсів, величина національного доходу, рівень цін тощо. Інші фактори впливають на індивідуальне споживання опосередковано. До них належать етно-соціальні, демографічні і природно-кліматичні фактори. Ці фактори мають безпосередній вплив не на обсяги та структуру індивідуального споживання, а на систему суспільних потреб, яка, в свою чергу, впливає на обсяги і структуру споживання.
Враховуючи силу дії факторів на індивідуальне споживання, пропонуємо поділити всі фактори на вирішальні і невирішальні. До підгрупи вирішальних відносимо ті фактори, сила впливу яких на індивідуальне споживання є надто потужною, тобто ті фактори, які реально дають змогу вирішити питання споживання того чи іншого товару. До другої підгрупи зараховуємо всі інші фактори, які впливають на рішення про споживання, проте діють недостатньо і не мають вагомого впливу на вирішення питання про споживання того чи іншого блага.
До першої підгрупи віднесемо сукупний дохід сім’ї, ціну на той чи інший товар, тобто фактори, які однозначно вирішують питання про здійснення покупки.
Другу підгрупу складатимуть усі інші фактори: психологічні, економіко-географічні, полі-тичні тощо.
Дослідження факторів впливу на процес споживання і формування індивідуальних потреб не може бути повним без вивчення їх специфічного впливу на цей процес в локальних умовах регіонів. Економічна кон’юнктура регіонів нагадує і доповнює економіку країни в цілому, тому розвиток індивідуального споживання багато в чому зазнає впливу всіх факторів, які діють на рівні держави [8]. Економічна кон’юнктура регіону володіє низкою специфічних ознак, які характеризують особливості протікання економічно-соціальних процесів у рамках окремої території. Ці особливості впливають на розвиток індивідуального споживання і формування потреб та є причиною регіональних відмінностей протікання цих процесів.
Порівнюючи роздрібний товарообіг на одиницю населення в областях України за 1995-1997 рр.[49, 51], спостерігаємо різницю у споживанні на одиницю населення через роздрібну мережу між Східним і Західним регіонами України. Роздрібний товарообіг у Східних областях України становить: (у гривнях) у Дніпропетровській області 218, 326, 382; в Донецькій - 246, 343, 349; в Запорізькій - 320, 429, 449, що значно перевищує рівень товарообігу в Західних областях України: у Волинській - 184, 290, 289, в Тернопільській - 143, 191, 210, у Рівненській 202, 252, 289, у Львівській - 221, 291, 343. Статистичні дані з роздрібного товарообігу на одиницю населення представлено в табл.1.1. Така різниця у споживанні на одиницю населення через роздрібну мережу визначається насамперед рівнем доходів на одиницю населення, який, у свою чергу, залежить від розвитку інфраструктури виробництва, співвідношення між обсягами виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, розвитку пріоритетних і специфічних виробництв, розвитку інфраструктури товаророздрібної мережі і транспортно-шляхового господарства тощо [9].
Таблиця 1
Роздрібний товарообіг по областях і Україні в цілому на одиницю населення в грн.
Усі розглянуті вище фактори, які визначають і обмежують процес формування потреб індивідуальних споживачів, відносимо до групи внутрішніх факторів, що впливають на рівні країни.
Однак економіка окремої держави розвивається не ізольовано від економіки світового господарства: вона впливає на економіку інших країн, і, безперечно, разом з тим відчуває на собі їх вплив. Тому необхідно враховувати міжнародний розподіл праці. Загальний експорт України склав [49, 51, табл.1.2. ] (в млн. доларів США) за 1994 р.- 10 272,1, за 1995 р. – 13 128, 1996 р. – 14 331, 1997 р. – 14 231,9 тоді як загальний імпорт - 45,3, 15 484, 17 623,9 і 17 128 відповідно, у тому числі: експорт холодильників у шт. відповідно по 1993-1995 роках 42 241, 17 615, 2 643, а імпорт – 4 644, 9 443, 2 844, експорт телевізорів у шт. – 72 028, 17 546, 332, тоді як їх імпорт 14 737, 28 234, 38 894, експорт пральних машин склав відповідно у шт. 50, 16, 1, а їх імпорт – 4 932, 61 810. Ці цифри свідчать про залежність між індивідуальним споживанням, та балансом експорту - імпорту окремо взятої країни.
Таблиця 2
Зовнішня торгівля України в 1994-1995 р.р. (у млн. дол. США )
Обґрунтовуючи розроблену послідовно-логічну схему формування потреб і диференціацію всіх факторів впливу на їх формування і реальне споживання, відзначаємо:
· єдино правильним і доцільним для визначення потреб індивідуальних споживачів у будь-яких товарах є метод, який передбачає визначення потреб через дослідження наявних у сім’ї благ, тобто реальне споживання; виникнення на цій основі певних стереотипів споживацької поведінки; визначення реальних потреб споживачів у певних товарах;
· процес формування реальних потреб відбувається у сім’ї, причому самі сім’ї внутрішньо неоднорідні і характеризуються віднесенням до певного типу - демократичного чи диктаторського;
· в науковій літературі зустрічаємо різні підходи і способи до класифікації факторів та умов впливу на формування потреб та індивідуальне споживання, однак це не змінює суті проблеми;
· виділяємо умови, які обмежують формування потреб і споживання (дохід), і умови, які визначають цей процес, і які, у свою чергу, також можна відповідно прокласифікувати;
· вивчення і дослідження впливу на процес формування потреб у визначених благах є основою для визначення відповідних потреб самого споживання.
Література
1. Агабабьян Э. Потребности населения в развитом социалистическом обществе // Вопро-сы экономики.- 1974.- № 5.
2. Баранова Л.Я. Личные потребности. - М., 1984.
3. Бельчук В.И. Закономерности личного потребления в развитом социалистическом обществе /Моск. ин-т нар. хозяйства им. Г.В.Плеханова. М., 1974.
4. Брентано Л. Опыт теории потребностей.- Казань., 1921.
5. Бурачас А.И. Моделирование личных расходов в развитых капиталистических стра- нах. - М.: Наука,1975.
6. Вальтух К.К Целевая функция потребления: анализ и практическое использование. - Новосибирск: Наука. Сибирск.отд., 1980.
7. Всесоюзная научно-практическая конференция по проблемам радикальной экономической реформы: Материалы для обсуждения на секциях. - М.: Экономика, 1989.
8. Геллер Г., Ходош Ю. Методы определения потребности в калориях и пищевых веществах в среднем на душу населения.- М., 1969.
9. Герасимчук Г.В. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник для вузів.-К: Вища шк., 1994.-327с.
10. Гордон Л.А., Волк В.Л., Генкин С.Е., Клопов Э.В., Соколова С.Н. Типология сложных социальных явлений // Вопросы философии. - 1969.- № 7.
11. Давидович В.Я., Лахман И.Л., Назаров Р.С., Френкель М.Г. Методы прогонозирования спроса. - М.: Экономика, 1972.
12. Дмитриевский Ю.Д. Территориальный аспект экономики развивающихся стран: методические и типологические подходы / Под ред. Г.Б.Лаврова.- Л.: Наука, 1983.- 167 с.
13. Евстигнеева Л.П. Формирование потребностей в развитом социалистическом обществе. - М.: Мысль,1974.
14. Иванчук Н.В. Потребности социалистической личности. – М.,1986.
15. Кириченко Н.Я. Рациональный потребительский бюджет населения СССР. - М.: Знание, 1974.
16. Корженевский И.И. Основные закономерности развития спроса в СССР. - М.: Экономика, 1965.
17. Крутиков Ф.А. Изучение рынка товаров народного потребления (проблемы, решения). - М.: Экономика, 1972.
18. Куделин Э.Г. Диалектика производства и потребностей. - М., 1977.
19. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. - Санк-Петербург: Наука, 1996.
20. Левин А.И. Научно-технический прогресс и личное потребление. - М.: Мысль, 1979.
21. Левин Б.М., Левин М.Б. Мнимые потребности. - М., 1986.
22. Левин Б.М. Социально-экономические потребности: закономерности формирования и развития. - М., 1974.
23. Логунов В.Н. Закономерности развития личных потребностей в социалистическом обществе. - Воронеж., 1975; /Новая советская литература по общественным наукам. Экономика. – ИНИОН АН СССР.- 1976.- № 6.
24. Логунов В.Н. Общественная динамика потребностей и потребления.- Изд.-во Воронежского ун-та, 1971.
25. Локшин Р.А. Спрос, производство, торговля.– М.: Экономика, 1975.
26. Маркс К., Энгельс Ф. Соч.- Т.25, ч.II.
27. Маркс К., Энгельс Ф. Соч.- Т.23.
28. Межвузовская конференция по методам изучения потребностей населения в товарах народного потребления : Тез. докл. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1968.
29. Методологические вопросы исследования спроса и предложения: Тез. докл. Всесоюзн. научн. конференции.-М.: Академия наук СССР, 1979.
30. Мисько О.Н. Особенности изучения рынка товаров народного потребления. Вопросы экономики. - 1987. - № 7.
31. Михайлов Н.Н. Социализм и разумные потребности личности.- М.,1982.
32. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг.- К., 1994.- 190 с.
33. Об опыте применения метода моментных обследований к изучению потребительских бюджетов.- М.,1964.
34. Олдак П.Г. Взаимосвязь производства и потребления: критерии и оценки. - М.,1966.
35. Пастухов И.С. Экономические интересы, разделение и потребление при социализме.- Воронеж., 1987.
36. Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введение в бизнес. - Л.: Северо-Запад, 1991.- 229 с.
37. Петроченкова Н.В. Качественные сдвиги в структуре личного потребления при социализме. - М.,1988.
38. Потребности, доходы, потребление: Методология анализа и прогнозирования народного благосостояния / Н.М.Римашевская, Л.И.Лахман, А.И.Левин и др. - М.: Наука, 1979.
39. Потребности и спрос в развитом социалистическом обществе: Науч. трн. Моск. ин-та нар. хоз-ва имени Г.В.Плеханова.- М.,1979.
40. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг. – К.: Вища шк., 1994.
41. Ракитских В.П. Определение спроса на технически-сложные товары в потребительской кооперации.- М.: Экономика,1979.
42. Римашевская Н., Шаталин С. Структура личного и общественного потребления в социалистических странах // Вопросы экономики.- 1975.- № 12.
43. Рувинская Л.М. Накопленое в потреблении богатстства и спрос: Методика анализа и прогноза. - Новосибирск: Наука. Сибирск. отд., 1991.
44. Рувинская Л.М. Моделирование динамики потребительских комплексов. Новосибирск: Наука, Сибирск. отд., 1981.
45. Румянцев В. Проблемы демоскопического исследования спроса на товары длительного пользования // Межвузовская конференция по методам изучения потребности населения в товарах народного потребления: Тез. докл. - М.,1968. - С.121-124.
46. Саркисян Г.С., Кузнецова Н.П. Потребности и доход семьи. - М.: Экономика, 1967.
47. Современные процессы формирования и розвития спроса: Сб. научн. труд ВНИИКСа. – Вып. 2. Под. ред. Б.А.Соловьёва. М.: ВНИИЭТсистем, 1978.
48. Соловьёв Б.А. Конечный результат - удовлетворение потребностей населения.\ Советская торговля.- 1981.- № 3.
49. Статистичний щорічник України за 1995 рік: Міністерство статистики України. Відп. за вип. В.В. Самченко. - К.: Техніка,1996.-576 с.
50. Типология потребления / Под. ред. С.А.Айвазяна, Н.М. Римашевской.- М.: Наука, 1978.
51. Україна у цифрах у 1997 році. Короткий статистичний довідник. Державний комітет статистики України. - К: Наук. думка, 1998.- 183 с.
52. Чернявский У.Г. Потребности, спрос, товарооборот в социалистическом обществе. - М.,1971.
53. Шутов И.Н. Личное потребление при социализме. - М.,1972.
54. Hamburger M.J. Interest Rates and Demand for Consumer Durables. // The American Economic Review.-1967.-Vol.49, N 5.-P.531-553..
55. Maslow H. A Theory of Human Motivation // The Psychological Review.-1943.- Vol.50.- P.370-396.
56. Paroush J. The older of Acquisition of Consumer Durables // Econometrica.-1965.-Vol. 33, N1. - P. 225-235.