Смекни!
smekni.com

Економічна освіта в США та альтернативні методи навчання (стр. 2 из 2)

В. Індекс споживчих цін (ІСЦ).

Г. Біржовий індекс.

2. Хто отримає найбільший

зиск від неочікуваноі 10-відсот-кової інфляції?

А. Сем, у якого $5 тисяч на банківському рахунку.

Б. Мері, у якої страховка на $5 тисяч.

В. Джон, який позичив Бонні $5 тисяч минулого року.

Г. Бонні, яка позичила у Джона 55 тисяч і повинна повернути їх цього року.

3. Хто отримає найбільший зиск від того, що американський долар міцнішає порівняно з японсь­кою ієною:

А. Японська компанія, яка реалізує продукцію в США.

Б. Американська компанія, яка купує будинок в Японії.

В. Американський турист, який вирушає у двотижневу по­їздку до Японії.

Г. Всі з вишеперелічених. Д. Жоден із вишеперелічених. 4.-9...

10. Нація А вирощує банани. Нація Б виробляє сир. Якщо вони обмінюють банани на сир, то:

А. Нація А у виграші, нація Б програє.

Б. Нація Б у виграші, нація А програє.

В. Обидві нації у виграші. Г. Обидві нації у програші.

Правильні відповіді:1-Б; 2-Г; 3-Г,..10-В.

Дефініційний аспект. Дискусії стосовно дефініцій економіки як науки, що тривають уже не пер­ше десятиріччя, відзеркалюються і в середовищі шкільних ви­кладачів цієї дисципліни. Як ві­домо, хрестоматійним визначен­ням економіки стала неокласична дефініція її як науки роз­поділяти обмежені ресурси згід­но з необмеженими потребами. Економіст Карл Поляний запе­речив це, бо в такий спосіб «людська економіка прирівнюєть­ся виключно до її ринкової фор­ми», і тим самим поза вивченням основ еко­номіки опиняються всі неринкові явиша, оскільки вони не вмішу­ються в прокрустове ложе такої дефініції. Дедалі більшої попу­лярності набуває інституціоналістський підхід, який визначає економіку як науку, що вивчає спілкування людей між собою в умовах соціального та біофізич­ного довкілля з метою забезпе­чення самих себе й суспільства матеріальною продукцією та по­слугами.

Характерним поєднанням цих підходів є викладацька діяльність автора вищезгаданої статті Маргарет Льюїс, яка навчає еконо­міці студентів коледжу Святого Бенедикта (штат Юта). Ось як, наприклад, її вихованці розроб­ляють одну з найактуальніших для американської економіки тем — поліпшення системи охорони здо­ров'я в США. Як правило, оз­найомлення з цією темою, згід­но з класичною методикою на­вчання, мало б початися із пре­зентації традиційної моделі зба­лансування попиту та пропозиції. Маргарет, однак, відразу апелює до соціальних аспектів цієї про­блеми, так добре знайомої її ви­хованцям та їхнім батькам. Ро­димі плями американської сис­теми охорони здоров'я — зроста­юча вартість медичного обслуго­вування та відсутність у міль­йонів громадян медичного стра­хування — дають перший привід проаналізувати ефективність сис­теми у поєднанні з розглядом її соціальних аспектів. Наступним кроком є аналіз діяльності інсти­туцій, які слугують підвалинами функціонування американської системи освіти — приватної індустрії медичного страхування, федерального уряду, Американсь­кої Медичної Асоціації, фондів «Медикейд» та «Медикеа» і ком­паній, що власне й забезпечують надання медичних послуг.

Дефініційний аспект цієї про­блеми змушує задуматись над визначенням індустрії охорони здоров'я як виду економічної дія­льності. Студенти дискутують: чи можна говорити про обмеженість ресурсів у цій сфері, якщо вже сьогодні потужності американської системи охорони здоров'я починають перевищувати попит на них? Рідше вони схиляються до думки про ефективне розмі­щення таких послуг. Право інди­віда на вибір, культивоване нео­класичною економічною теорією, також піддається сумніву, оскіль­ки такого вибору не можуть до­зволити собі сьогодні батьки тих 15 мільйонів юних американ­ців, які не спроможні купити сво­їм дітям медичну страховку.

Таким чином, аналіз індустрії охорони здоров'я виходить дале­ко за межі класичної економіч­ної дефініції обмежених ресур­сів, які визначають людський вибір, й зачіпає чимало супро­воджуючих економічних, полі­тичних, соціальних та техноло­гічних факторів.

У ході дискусії студенти від­повідають на чотири основні за­питання: І) Як визначається в системі вартість медичного обслу­говування? 2) Як фінансується система? 3) Які можуть бути сти­мули до контролю над зростан­ням вартості медичного обслуго­вування? 4) Чи всі члени амери­канського суспільства можуть розраховувати на медичне стра­хування? Якщо ні, то аналізові підлягають фактори, що цьому перешкоджають. Такий підхід дає змогу дослідити економічний ме­ханізм фунціонування індустрії охорони здоров'я не лише в еко­номічному, а й соціальному ас­пекті.