Смекни!
smekni.com

господарських зв язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб єктами (стр. 3 из 16)

3. Криві байдужості ніколи не перетинаються. За своїм визначенням кожна крива байдужості відповідає певному рівню задоволення споживача. Припустимо, що криві байдужості перетинаються. Тоді принаймні дві криві мають спільну точку, яка показує однаковий рівень задоволення, що й суперечить власне визначенню.

4. Чим вище по відношенню до початку координат знаходиться крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона характеризує. Це легко довести, якщо провести пряму в першу чверть від початку координат. Ми побачимо, що точки її перетину з кожною наступною кривою відповідають більшій кількості як товару А, так і товару В і, відповідно, більшому значенню сукупної корисності.

3. Рівновага. Для того, щоб показати рівновагу в умовах автаркії, об’єднаймо криві байдужості та трансформації. Економіка буде знаходитись в рівновазі, якщо крива трансформації і крива байдужості мають одну спільну точку.

Точка Е – точка рівноваги – показує найвищий рівень корисності, який можна досягти при наявних структурі та кількості ресурсів в країні. В точці Е виробництво характеризується таким розподілом ресурсів між галузями, які випускають товари X та Y, який забезпечує максимальний рівень корисності з точки зору споживача.

MRT (гранична норма трансформації)=MRS (гранична норма заміщення)

В умовах автаркії можливості виробників і можливості споживачів ідентичні: скільки виробляємо, стільки і споживаємо. Крім того, в умовах автаркії пряма MRT є лінією відносних цін і називається автаркічною ціною. Один і той же нахил кривих визначає альтернативну вартість товару. А так як ми маємо ринок досконалої конкуренції, то ціна товару дорівнює витратам.

, де

MCx, MCy - граничні витрати.

Px, Py – ціна.

В класичній теорії міжнародної торгівлі лінія цін співпадає з кривою трансформації виробничих можливостей, так як класична теорія використовує поняття “постійні витрати виробництва”.

Модель порівняльних переваг Д. Рікардо

Давід Рікардо писав, що країни отримують виграш від міжнародної торгівлі у тому випадку, коли вона не має абсолютних переваг.

Теорія порівняльних переваг: Країна отримує прибуток від зовнішньої торгівлі, експортуючи товари, в виробництві яких ця країна має свою найбільшу відносну перевагу, а імпортує ті товари, у виробництві яких вона має найменшу відносну перевагу.

Основні припущення теорії порівняльних переваг:

1) У виробничому процесі використовується один ресурс – праця; кожна країна має фіксовану кількість ресурсів і всі ресурси ідентичні.

2) Фактори виробництва вільно рухаються між галузями (ціни на ресурси однакові).

3) Відсутність руху факторів виробництва між країнами. Внаслідок цього їхня ціна, очевидно, буде різною в різних країнах, а це є основою для розвитку міжнародної торгівлі.

4) Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості (відносна вартість продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення).

5) Кожна країна використовує різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.

6) Виробництво товарів характеризується постійними видатками незалежно від обсягу виробництва товару, на кожну одиницю товару витрачається одна й та ж кількість праці.

7) Має місце повна зайнятість.

8) Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції.

9) Відсутність торгівельних бар'єрів між країнами.

10) Транспортні видатки (як внутрішні, так і зовнішні) дорівнюють нулю.

11) Світове господарство представлене двома країнами, які обмінюються двома товарами.

Приклад

Росія та Україна виробляють сукно та пшеницю.

Україна Росія
Пшениця 2 години праці 1, 5 години праці
Сукно 4 години праці 1 година праці

Україна: 1 бушель пшениці = ½ ярда сукна; 1 ярд сукна = 2 бушелі пшениці.

Росія: 1 бушель пшениці = 1,5 ярда сукна; 1 ярд сукна = 0, 66 бушелі пшениці.

Україні вигідно експортувати пшеницю до Росії. Росії вигідніше експортувати сукно. Припустимо, що світові ціни на сукно та пшеницю встановлені у такому співвідношенні: 1 бушель пшениці = 1 ярд сукна. Тоді, Україні вигідно спеціалізуватися на пшениці, а Росії – на сукні.

Висновок. Коли виробництво характеризується різними затратами праці – це означає, що внутрішні альтернативні вартості або внутрішнє співвідношення цін до початку міжнародної торгівлі також різні.

A B
X alx blx
Y aly bly

Теорема порівняльних переваг:

- країна А має порівняльну перевагу у виробництві товару х.

Спеціалізація виробництва на основі принципу порівняльних переваг.

Sa – повна спеціалізація країни А на виробництві товару Х

Sb – повна спеціалізація країни В на виробництві товару Y

Рівновага в умовах вільної торгівлі

Головною умовою для розвитку міжнародної торгівлі будуть різні відносні внутрішні ціни на товари в обох країнах.

- умови, щоб країна А експортувала товар Х.

- умова, щоб країна В експортувала товар У.

Перший графік

SA – точка повної спеціалізації

DA – економічна рівновага в країні А в умовах автаркії

Якщо відносна світова ціна на товар х більша ніж відносна внутрішня ціна на товар х в країні А, то ця країна буде зацікавлена в зміцненні структури виробництва.

SACA –лінія світових цін.

OSA – кількість виробництва товару х.

ОК – споживання.

КСА – рівень споживання товару у в країні А.

KSA – експорт товару х.

SAKCA – торговий трикутник країни А (показує обсяги експорту і імпорту країни). У випадку міжнародної торгівлі змінюється структура виробництва країни А і збільшується споживання.

Другий графік

SB - максимальний рівень виробництва товару у в умовах вільної торгівлі

DB – споживання в умовах автаркії

OSB – рівень виробництва товару у в країні В (рівень виробництва товару х дорівнює нулю).

СВ – рівень споживання.

OR – рівень споживання товару у.

ON – рівень споживання товару х.

RSB - експорт товару у.

RCB – імпорт товару х.

SBRCB – торгівельний трикутник країни В.

Давід Рікардо писав, що співвідношення цін на світовому ринку повинно задовольняти наступну умову: рівноважні умови міжнародної торгівлі мають забезпечити збалансованість торгівельних потоків між країнами. Вартість обсягу експорту країни А дорівнюють вартості обсягу імпорту країни В і навпаки.

Правило Вальрасса:

Імпорт – експорт + чисті платежі дивіденди = чисті активи країн.

Чисті активи країн = активи нерезидентів – активи закордоном.

Графік. Відносні світові ціни після вступу у міжнародну торгівлю.

Q1 – обсяг виробництва товару 1 країною І

Q2 – обсяг виробництва товару 2 країною І

Q’1 – обсяг виробництва товару 1 країною ІІ

Q’2 – обсяг виробництва товару 2 країною ІІ

Міль: відносна ціна на світовому ринку на товар буде знаходитись між відносними внутрішніми цінами на цей товар у країнах.

Припустимо, що перша країна має відносну перевагу у виготовленні першого товару:

і RD – відносний попит на товар, а RS – відносна його пропозиція. Відносна пропозиція першого товару залежить від відносних цін та відносної світової ціни. Теоретично можливо декілька варіантів.