Діафрагмальний нерв (nervusphrenicus) за функцією — мішаний, це найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде донизу на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. Проходить крізь верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підключичною веною та підключичною артерією. У грудній порожнині Діафрагмальний нерв лежить між середостінною плеврою та середостінням, спереду кореня легень. Досягнувши діафрагми, нерв розгалужується в ній. Чутливі гілки діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м'язові частини діафрагми.
Плечове сплетення (plexusbrachialis) утворене черевними гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І грудного нерва (рис. 159). Топографічне розрізняють дві частини сплетення: надключичну та підключичну.
Надключична частина (parssupraclavicularis) розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середнього та нижнього). Від цієї частини сплетення відходять відносно короткі нерви до ділянки грудей та плечового пояса.
Спинний нерв лопатки (nervusdorsalisscapulae) іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки.
Довгий грудний нерв (nervusthoracicuslongus) іннервує передній зубчастий м'яз.
Підключичний нерв (nervussubclavius) йде до однойменного м'яза.
Надлопатковий нерв (nervussuprascapularis) іннервує надоєний та підосний м'язи.
Крім того, від надключичної частини плечового сплетення відходять гілки до підлопаткового м'яза та найширшого м'яза спини.
Підключична частина (parsinfraclavicularis) розміщена у пахвовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки: бічний, присередній та задній, які оточують пахвову артерію з трьох боків. Від кожного з цих пучків відходять довгі нерви верхньої кінцівки. Так, від присереднього пучка відходять присередній шкірний нерв передпліччя, ліктьовий нерв та присередній корінець серединного нерва; від бічного — м'язово-шкірний нерв та бічний корінець серединного нерва, від заднього пучка — пахвовий та променевий нерви.
Присередній та бічний грудні нерви (nervipectoralesmedialisetlateralis) іннервують великий та малий грудні м'язи.
Присередній шкірний нерв плеча (nervuscutaneusbrachiimedialis) найтонший з нервів цієї групи. Іннервує шкіру присередньої поверхні плеча.
Присередній шкірний нерв передпліччя (nervuscutaneusantebra-chiimedialis) супроводить плечову артерію у верхній третині плеча. На середині плеча проходить (разом з головною веною) крізь отвір фасції плеча і, розміщуючись у підшкірній жировій тканині йде донизу. Іннервує шкіру передньої та присередньої поверхонь передпліччя.
Серединний нерв (nervusmedianus) за функцією—мішаний. Утворюється двома корінцями: присереднімта бічним. Обидва корінці, з'єднуючись, охоплюють пахвову артерію. На плечі нерв гілок не
дає і йде у складі судинно-нервового пучка, розміщуючись у при-середній борозні двоголового м'яза. Пройшовши крізь товщу круглого м'яза-привертача, нерв лягає посередині передпліччя, під поверхневим м'язом — згиначем пальців. У нижній третині передньої поверхні передпліччя нерв лягає в середину борозну. На передпліччі від нерва відходить багато гілок до м'язів передньої групи передпліччя, за винятком ліктьового м'яза — згинача зап'ястка та частини глибокого м'яза — згинача пальців.
На долоню кисті серединний нерв проходить разом із сухожилками м'язів, під удержувачем згиначів, і тут розгалужується на три гілки, які іннервують шкіру І, II, III та бічну поверхню IV пальця і відповідну їм ділянку шкіри долоні кисті, а також м'язи підвищення великого пальця та два бічні червоподібні м'язи.
Променевий нерв (nervusradialis) за функцією — мішаний (рис. 160). Лежить позаду судинно-нервового пучка плеча, біля при-середньої поверхні плечової кістки, далі спіральне огинає цю кістку і розміщується у супроводі глибокої артерії плеча в каналі, утвореному плечовою кісткою та триголовим м'язом плеча. По всій довжині від нерва відходять гілки до шкіри плеча та передпліччя, а також до плечового суглоба та триголового м'яза плеча. Далі нерв переходить у бічну передню ліктьову борозну, віддає гілки до пле-чопроменевого м'яза та до капсули ліктьового суглоба і тут поділяється на дві гілки: поверхневу та глибоку. Поверхнева гілка вступає у променеву борозну передпліччя і, супроводячи променеву артерію, йде майже вздовж усієї борозни. У нижній частині передпліччя поверхнева гілка проходить під сухожилком плечопроменевого м'яза на тил кисті, де й іннервує шкіру бічної поверхні кисті та шкіру І, II і бічної поверхні III пальців, за винятком кінців пальців, де шкіру іннервують гілки серединного нерва. Глибока гілка променевого нерва проходить товщу м'яза-відвертача, іннервує його і, розміщуючись між поверхневим та глибоким шарами м'язів задньої ділянки передпліччя, іннервує всю задню групу м'язів передпліччя, а також віддає гілки до суглобів (променево-зап'ясткового, міжзап'ястково-п'ясткових).
Пахвовий нерв (nervusaxillaris) за функцією — мішаний, короткий, товстий. Утворившись, проходить крізь чотирикутний отвір, огинає хірургічну шийку плечової кістки і входить у внутрішню поверхню дельтоподібного м'яза. Іннервує цей м'яз, а також плечовий суглоб та шкіру передньобічної ділянки плеча.
Грудні нерви (nervithoracici). Черевні гілки II—XIгрудних нервів не утворюють сплетень, а кожна з них, ідучи латеральне та наперед, має назву міжреберного нерва (nervusintercostalis; рис. 161). Кожен з міжреберних нервів лежить разом з однойменними судинами у відповідному міжреберному проміжку, між зовнішнім та внутрішнім міжреберними м'язами. Сім пар верхніх міжреберних нервів своїми кінцями досягають грудини, а нижні проходять у товщі шарів передньобічної стінки живота.
Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжреберні м'язи та м'язи передньобічної стінки живота, а також пристінкову плевру та пристінкову очеревину.
Попереково-крижове сплетення (plexuslumbosacralis; рис. 162). Черевні гілки поперекових, крижових та куприкових нервів тісно зв'язані між собою і, з'єднуючись, утворюють попереково-крижове сплетення. У свою чергу, це сплетення поділяється на поперекове та крижове сплетення.
Поперекове сплетення (plexuslumbalis) утворене черевними гілками XIIгрудного, І, II, IIIта IVпоперекових нервів. Нерви,
утворені цим сплетенням, іннервують шкіру нижніх ділянок живота, стегна, гомілки та стопи, а також м'язи бічної та задньої стінок живота, передньої ділянки стегна та деякі привідні м'язи.
Клубово-підчеревний нерв (nervusiliohypogastricus) йде донизу та латеральне, проходить через пахвинний канал і, вийшовши через його поверхневе кільце, розгалужується на ряд гілок, які іннервують шкіру лобкової ділянки, широкі м'язи живота та прямий м'яз живота.
Клубово-пахвинний нерв (nervusilioinguinalis). Хід нерва подібний до ходу попереднього. Іннервує нижні ділянки м'язів живота та шкіру мошонки (у чоловіків) або великих соромітних губ (у жінок).
Статево-стегновий нерв (nervusgenitofemoralis), вийшовши з товщі великого поперекового м'яза, спускається по його передній поверхні і поділяється на дві гілки. Стегнова гілка, пройшовши за пахвинною зв'язкою, розгалужується й Іннервує шкіру стегна під згаданою зв'язкою. Статева гілка проходить через пахвинний канал і, досягнувши мошонки (соромітних губ), Іннервує шкіру їх, а також шкіру верхньої ділянки присередньої поверхні стегна та підвішуючий м'яз (яєчка).
Бічний шкірний нерв стегна (nervuscutaneusfemorislateralis) йде донизу, по передній поверхні клубового м'за, проходить за пахвинною зв'язкою і, розгалужуючись, Іннервує шкіру зовнішньої поверхні стегна.
Стегновий нерв (nervusfemoralis) — мішаний і найбільший нерв сплетення (рис. 163). Вийшовши з товщі великого поперекового
м'яза, нерв лежить між ним та клубовим м'язом. Далі переходить на стегно і зразу ж під пахвинною зв'язкою розпадається на шкірні та м'язові гілки. Шкірні гілки іннервують шкіру передньої поверхні стегна, присередньої поверхні гомілки та стопи, а м'язові гілки йдуть до м'язів передньої ділянки стегна.
Затульний нерв (nervusobturatorius) за функцією — мішаний. Виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза і по бічній стінці малого таза йде донизу. Переходить на стегно через затульний канал і поділяється на гілки, які іннервують шкіру присередньої поверхні стегна, м'язи присередньої групи стегна та кульшовий суглоб.
Крижове сплетення (plexussacralis) утворене черевними гілками Vпоперекового, всіх крижових та куприкового нервів. Нерви цього сплетення іннервують шкіру сідничної ділянки, задньої групи стегна, гомілки і стопи, а також м'язи сідничної ділянки, задньої . групи стегна та всі м'язи гомілки і стопи.
Верхній сідничний нерв (nervusgluteussuperior) за функцією — руховий (рис. 164). Виходить з порожнини таза через надгрушопо-дібний проміжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує середній і малий сідничні м'язи та м'яз — натягач широкої фасції.
Нижній сідничний нерв (nervusgluteusinferior) за функцією — руховий. Виходить з порожнини таза через підгрушоподібний проміжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує великий сідничний м'яз та капсулу кульшового суглоба.
Соромітний нерв (nervuspudendus) за функцією — мішаний. Виходить з порожнини таза разом з нижнім сідничним нервом, огинає сідничну ость і через малий сідничний отвір переходить у сід-ничнопрямокишкову ямку. У цьому місці нерв поділяється на гілки до шкіри промежинної ділянки та до м'язів цієї ж ділянки.
Сідничний нерв (nervusischiadicus) за функцією — мішаний, найтовщий з нервів тіла людини. Покидає таз через підгрушоподібний проміжок великого сідничного отвору і переходить у сідничну ділянку, де й віддає гілки до м'язів: внутрішнього затуль-ного, близнюкових та квадратного м'яза стегна. Нерв проходить між м'язами задньої групи стегна та іннервує їх. Не доходячи до підколінної ямки, сідничний нерв поділяється на дві кінцеві гілки: * загальний малогомілковий нерв (більш тонкий) та великогомілко- І вий нерв ( більш товстий). І