Країні А – на пшениці, країні Б – на каві.
У таблиці приведені дані про виробництво двох товарів:
| Країна | Показник | Обсяг (т) |
| А | Пшениця максимальний | 150 |
| Пшениця до спеціалізації | 90 | |
| Пшениця на експорт | 50 | |
| Б | Кава максимальний | 100 |
| Кава до спеціалізації | 20 | |
| Кава на експорт | 75 |
2. Скласти таблицю і побудувати криві виробничих можливостей країн А и Б, якщо країна А при використанні усіх своїх ресурсів може зробити 150 млн. тонн пшениці, а країна Б – 100 млн. тонн кави.
Складемо таблицю 3 і мал. 10
3. Указати на кривих виробничих можливостей крапки, що відповідають обсягам виробництва пшениці 90 млн. тонн у країні А и кави 20 млн. тонн у країні Б до спеціалізації.
На мал. 10 це крапки А и Б відповідно.
| Країна | Товар | Обсяг виробництва до спеціалізації | Обсяг виробництва після спеціалізації | Обсяг експорту (-) і імпорту (+) | Обсяг після торгівлі | Виграш від спеціалізації і торгівлі |
| А | Пшениця | 90 | 150 | -50 | 100 | 10 |
| Кава | 60 | 0 | 75 | 75 | 15 | |
| Б | Пшениця | 40 | 0 | 50 | 50 | 10 |
| Кава | 20 | 100 | -75 | 25 | 5 |
Мал. 10
4. Визначити загальний виграш обох країн разом від вільної торгівлі між ними після спеціалізації виробництва кожної з них на відповідному продукті.
З таблиці 3 видно, що загальний виграш складе 20 т. пшениці (150 – (90 + 40)) і 20 т. кава (100 – (60 + 20)).
5. Яким буде виграш кожної із країн від зовнішньої вільної торгівлі, якщо умови торгівлі між ними зазначеними товарами складають 1 тонна пшениці = 1,5 тонни кави, і коли країна А експортує в країну Б 50 тонн пшениці, а країна Б експортує в країну А 75 тонн кави.
З таблиці 3 видно, що виграш країни А складе 10 т. пшениці (100 – 90) і 15 т. кави (75 – 60), а виграш країни Б складе 10 т. пшениці (50 – 40) і 5 т. кави (25 – 20).
6. Побудувати криву торгових можливостей для кожної країни, коли між ними установиться вільна торгівля, відклавши на кривих виробничих можливостей крапки, що враховують виграш кожної з країн від зовнішньої торгівлі (мал. 11).
Мал. 11
Економічний ріст характеризується виробничою функцією в = .
| Шифр | ДО1 | d | S |
| 49 | 13,0 | 0,1 | 0,39 |
1. Заповнити наступну таблицю для перших чотирьох років розвитку економіки
| Рік (n) | k | Y | i = sy | c | d | dдо | Dдо |
| 1 | 13,000 | 3,606 | 1,406 | 2,199 | 0,1 | 1,300 | 0,106 |
| 2 | 13,106 | 3,620 | 1,412 | 2,208 | 0,1 | 1,311 | 0,101 |
| 3 | 13,207 | 3,634 | 1,417 | 2,217 | 0,1 | 1,321 | 0,097 |
| 4 | 13,304 | 3,647 | 1,423 | 2,225 | 0,1 | 1,330 | 0,092 |
| - | - | - | - | - | - | - | - |
| ¥ | 15,210 | 3,900 | 1,521 | 2,379 | 0,1 | 1,521 | 0,000 |
у який:
к – капіталоозброєність праці (кn+1 = кп + Dкn);
у – обсяг виробництва ВВП у розрахунку на одна зайнятого (продуктивність праці): у = ;
s – норма заощаджень;
і – інвестиції;
с – рівень споживання ( у – і);
d - коефіцієнт вибуття капіталу (норма амортизації);
dк – амортизація;
Dк – зміна капіталоозброєності (і - (к).
2. Визначити темпи економічного росту щорічного і за весь період:
2 рік - +0,015 (3,620 – 3,606) чи 0,41 % (0,015 / 3,606 * 100)
3 рік - +0,014 (3,634 – 3,620) чи 0,39 % (0,014 / 3,620 * 100)
4 рік - +0,013 (3,647 – 3,634) чи 0,37 % (0,013 / 3,634 * 100)
За весь період - +0,042 (3,647 – 3,606) чи 1,16 % (0,042 / 3,606 * 100)
3. Знайти обсяг капіталоозброєності праці для стійкого рівня економічного розвитку.
Оскільки в стійкому стані Dк = 0, а Dк = sy - dк, у нашому прикладі
у = , одержуємо:
к = ( s / d )2 = (0,39/0,1)2 = 3,92 = 15,21
Мал. 12
4. Визначити обсяг капіталоозброєності праці, при якому виконується «золоте правило» нагромадження Солоу, тобто досягається максимальний рівень споживання.
Для цього повинне виконуватися наступне рівність: МРК = d,
де МРК – гранична продуктивність капіталу.
Знаючи, що для виробничої функції Кобба – Дугласа МРК = a у / k, а також те, що в нашому прикладі a = ½, d= 0,1, у = , заповнимо таблицю 5.
Порівняння стійких станів
| s | к* | у* | dк* | с* | МРК | МРК - d |
| 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | - | - |
| 0,1 | 1,0 | 1,0 | 0,1 | 0,9 | 0,500 | 0,400 |
| 0,2 | 4,0 | 2,0 | 0,4 | 1,6 | 0,250 | 0,150 |
| 0,3 | 9,0 | 3,0 | 0,9 | 2,1 | 0,167 | 0,067 |
| 0,4 | 16,0 | 4,0 | 1,6 | 2,4 | 0,125 | 0,025 |
| 0,5 | 25,0 | 5,0 | 2,5 | 2,5 | 0,100 | 0,000 |
| 0,6 | 36,0 | 6,0 | 3,6 | 2,4 | 0,083 | -0,017 |
| 0,7 | 49,0 | 7,0 | 4,9 | 2,1 | 0,071 | -0,029 |
| 0,8 | 64,0 | 8,0 | 6,4 | 1,6 | 0,062 | -0,038 |
| 0,9 | 81,0 | 9,0 | 8,1 | 0,9 | 0,056 | -0,044 |
| 1,0 | 100,0 | 10,0 | 10,0 | 0,0 | 0,050 | -0,050 |
Як видно з таблиці 5 обсяг капіталоозброєності праці к*, при якому досягається найвищий рівень споживання з* і виконується умова МРК = ( складає 25 одиниць капіталу на людину.
5. Визначити норму заощадження, що відповідає цьому правилу для устояного розвитку і рівень споживання.
Ми бачимо в таблиці 5, що норма заощадження для устояного розвитку дорівнює 0,5. При цьому рівень споживання складає 25 од. продукції на людину, що є максимально можливим. Це видно також як максимальна відстань с** між кривими виробництва f(k*) і вибуття dк* на мал. 13.
Мал. 13
Список використаної літератури
1. Бугай В.В., Ливинцев И.Н. Міжнародні економічні відносини. – М., 1999
2. Бурковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К., 1996 р.
3. Вісник МГУ, № 9, 2001 р.
4. Вісник податкової служби, 1999 р., № 18, с. 33 - 40
5. Діловий вісник, 2001 р. № 5, с. 14 – 16, № 3, с. 20 – 25
6. Дорибуш Р. Фишер С. Макроекономіка. Пер. З англ.. – М. Изд. МГУ:Инфра-М, - 1997
7. Економіка України, 2001 р. № 4, с. 83, № 7, с. 66 – 69
8. Закон і бізнес, 1999 р., № 50
9. Зеркало недели, 2001 р. № 3, с. 10
10. Зовнішня торгівля, 1999 р. № 3 – 4, с. 197 – 200
11. Інформаційний бюлетень Держкомстату України, 1999 р. № 10 – 12, с. 61 – 71
12. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми та політика. Пер. з англ. 11-го видання. – К.: Хагар-Демос, - 1993
13. Менкью Н. Грегорі. Макроекономіка. – М.: Изд. МГУ, - 1994
14. Офіційний вісник, 1999 р., № 46, с. 1
15. Соболев В.М. Макроекономіка. Навчальний посібник для студентів економічних ВУЗів. Харків: НВФ “Студцентр”, 1997
16. Україна бізнес, 2000 р., № 3, с. 10