Смекни!
smekni.com

Обмеження корупції та тіньової економічної діяльності проблеми і перспективи (стр. 2 из 2)

незалежність судової влади.

Ведучи розмову щодо свободи слова і незалежності ЗМІ, йдеться не про ті ЗМІ, які за гроші безкарно “обливають брудом” кого завгодно і видають потоки компромату, а про дійсно незалежні засоби масової інформації, журналістські колективи, які зацікавлені, щоб Україна стала європейською цивілізованою державою.

Ще один аспект складної ситуації в тому, що органи по боротьбі з корупцією і “відмиванням брудних” грошей повинні одночасно вести постійну внутрішню боротьбу з очищенням своїх організацій від корупції та захищати своїх співробітників від різноманітних посягань, провокацій.

Відповідно до чинного законодавства у системі Державної податкової служби України створено спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією безпосередньо в органах податкової служби — як у центральному апараті, так і на рівні обласних державних податкових адміністрацій.

У 2000 році за матеріалами наших підрозділів за корупційні діяння було притягнуто 164 працівники податкової служби. У поточному році за матеріалами наших підрозділів судами притягнуто до відповідальності 79 посадових осіб податкової служби.

Боротьба з корупцією в органах податкової служби ведеться на підставі глибокого аналізу процесів, що відбуваються в економіці; найбільш уразливих для корупції напрямів діяльності податкової служби, посад і конкретних посадових осіб.

Хочемо зупинитися на проблемі стосовно того, що не всі виявлені факти корупції отримують оцінку в судах. Справа в тому, що термін притягнення до адміністративної відповідальності обмежений двома місяцями з моменту вчинення правопорушення.

Ми, звичайно, звільняємося від тих посадових осіб, які вчинили корупційні діяння, але через закінчення двомісячного терміну з моменту їх вчинення такі особи не можуть бути притягнуті до судової відповідальності. Звільняючи їх з органів податкової служби, ми не маємо прав заборонити їм влаштуватися на роботу в іншу державну установу.

Хочемо звернути увагу на найбільш актуальні проблеми боротьби щодо створення фінансових ресурсів, які живлять корупцію.

По-перше, необхідно енергійно на міжнародному рівні брати участь у вирішенні проблеми з офшорними державами, з офшорними зонами, тому що абсолютно безглуздою є боротьба з “відмиванням” грошей, якщо всі держави-учасники не зацікавлені в цій боротьбі, якщо вони не об’єдналися, якщо разом не працюють на руйнування схем і припинення практики “відмивання” грошей. Інакше будуть існувати анклави, абсолютно безпечні для корупціонерів та для тих, хто “відмиває брудні” гроші, куди будуть стікатися ці фінансові ресурси, а ми нічого не зможемо вдіяти.

Такі території відомі — це держави Науру, Панама, острови Мен, Мальдіви і т.ін. Поки світове співтовариство не виробить жорстких підходів щодо держав, які не бажають підкорятися і брати участь у боротьбі з “відмиванням” грошей, ефективність її буде величиною відносною.

По-друге, необхідно дуже серйозно підійти до створення системи матеріальної підтримки всієї нашої правоохоронної системи і контролюючих органів. Нові підходи мають бути врахованими у державному бюджеті, у рамках Державної програми по боротьбі з корупцією і “відмиванням брудних” грошей.

По-третє, іноземці часто ставлять традиційне запитання: “Як це можливо, що у Вас державний службовець, який живе на скромну зарплату, їздить на 3-х “Мерседесах” і проживає у замку?”

Ми знаємо, що ці престижні авто, замки записані на ветерана, інваліда, бабусю-пенсіонерку. Перед Законом ці службовці невразливі, адже в нашому законодавстві немає норм, що передбачають встановлення невідповідності доходів і витрат та визначити: підгрунтя є кримінальним або ні.

Тому для усунення такої ситуації необхідно в законодавчому порядку передбачити податковий контроль за витратами фізичних осіб і порядок визначення оподатковуваних доходів за оцінкою витрат. Для проведення такого контролю Державною податковою адміністрацією України підготовлено Проект указу Президента України “Про введення обліку і податкового контролю за витратами фізичних осіб”, що знаходиться на затвердженні.

Питання стосовно легалізації наявних у громадян накопичених грошових і матеріальних коштів також гостро стоїть. “Сумнівними” їх зробило непродумане податкове законодавство, безсистемні зміни правового поля, що не викликають довіри.

Сьогодні більш важливо зупинити руйнівні процеси в економіці України, ніж боротися з їх наслідками.

З метою обмеження корупції і “тіньової” економічної діяльності, впровадження цілісної системи дій, спрямованих на викорінення їх причин, врегулювання питання легалізації “тіньових” капіталів, їх інвестування в економіку України Державною податковою адміністрацією України підготовлено Проект указу Президента України “Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачені податки” і Проект однойменного закону України.

Податкова служба України працює у правовому полі. Необхідна відповідна законодавча база, тому ми ще раз привертаємо увагу до проблеми правової неврегульованості боротьби з корупцією та “тіньовою” економікою.