—Та хто? Струмок дні стер.
—З того часу і стали називати струмок, який дні стер,
— Дністер.
Тепер це вже не струмок, а велика річка. А початок бере вона аж у Карпатах з-під могутнього дуба, де вода б'є догори водограєм.
Ріки — це не тільки окраса землі, це душа врожаю, живі артерії планети, їх треба оберігати від забруднення. Якщо побачите, що хтось висипає сміття, зупиніть його. Найбрудніша річка в Європі — Рейн (виносить за рік 120 тонн заліза, 85 тонн ртуті, 1000 тонн миш'яку — отруйних речовин). Тому, щоб не забруднювати воду річок, на заводах і фабриках ставлять очисні споруди.
Ріки — це не тільки багатство країни, а й домівка для багатьох тварин та рослин. А хіба можна жити без домівки? Звичайно, ні. Живуть тут бабки, клопи — водомірки, жуки-водолюби, бобри, ондатри, качки, жаби та ін. З деякими ми сьогодні познайомимось. (Демонстрація ілюстрацій).
КЛОПИ-ВОДОМІРКИ
Під час літніх прогулянок до водойм можна зустріти клопів-водомірок. Наче ковзаняр по льоду, швидко мчить водомірка. Назвали її так тому, що, ковзаючи по воді, вона начебто вимірює її. Чому ж водомірка не тоне у воді? Тому, що тіло її легеньке, ноги широко розставлені, густо вкриті волосками, щоб не намокли у воді. Поміж волосками зберігається повітря. Живиться водомірка дрібними комахами, що падають у воду.
ЖУК-ПЛАВУНЕЦЬ
Живе плавунець у ставках, тихих заводях річок. Верхні крила темно-коричневого кольору, з жовтою смужкою по краях. Тіло жука овальне, сплющене, що допомагає плавати у воді. Задні ноги вкриті волосками (щетинками), і, відгрібаючи ними, як веслами, жук, наче підводний човен, швидко пересувається у воді. Час від часу він піднімається на поверхню, щоб набрати повітря. Жук — плавунець-хижак. Він нападає на комах, рачків, пуголовків і мальків риб.
Понад берегом ріки
Табунцем пливуть мальки.
Де не взявся плавунець,
Мить — і врозтіч табунець:
Стережись того жука,
Він полює на малька!
Жуки-плавунці є окрасою природи, але коли їх багато в ставках, де розводять рибу, вони завдають шкоди, поїдаючи мальків риб.
ЩУКА
Вагою 65 кг і довжиною 1,5 метра, ця хижачка віддає перевагу стоячим водам, багатим рослинністю. Щуку рибалки прозвали «річковим вовком». Нападає вона як на великих, так і на маленьких рибинок, а коли дуже голодна, то може напасти і на гадюк, ссавців, каченят та гусенят. Ще одну назву має ця риба — річковий санітар. Адже в першу чергу вона нападає на хворих риб, і тим самим очищає водойми, не дає розповсюджуватися хворобам.
СУДАК
Пильно охороняє свою ікру і забезпечує приплив чистої води до гнізда. Дуже часто цим користується плотва, що відкладає свою ікру в те саме гніздо. Це досить дивно, бо плотва — основна їжа хижого судака.
КАРАСЬ
Карась не вимогливий до умов життя. Може жити навіть у стоячій воді, їсть все підряд. Колись на Сході карасів тримали у вазах для прикраси будинку.
ОКУНЬ
Окунь також хижа річкова риба. Є дані, що окунь, який жив у неволі, навчився за свистком стрибати через обруч, підвішений над водою.
ЦІКАВИНКИ ПРО МЕШКАНЦІВ ВОДОЙМ
За плідністю — рекордсмен місяць-риба, що відкладає 300 млн ікринок за один раз.
Найглибоководніша риба — морський язик, яка може жити на глибині 10 тисяч метрів.
„ «Найрозумнішою» рибою можна вважати дзьоборила. Його можна навчити грати в м'яча.
Жаби-поросятка, що живуть у новій Гвінеї, відкладають ікру просто на землю, а потім... висиджують! Це роблять вони для того, щоб ікра не висохла.
Найбільша в світі жаба голіадор, що живе в Африці, важить більше 5 кг, а в довжину досягає 40 см. А найменша жаба короткоголов, довжина якої не перевищує 1,5 см.
Риба при небезпеці вистрибує з води, розправляє плавники, як крила, і летить над хвилями від 100 до 400 метрів.
Тіляпія має не рот, а ясла, дитсадок. Поки з ікринок не з'являться мальки, риба нічого не їсть. Після того, як мальки з'являються, риба починає їсти; при першій небезпеці мальки ховаються назад до рота.
Прекрасний рослинний світ річок. Маленькі листочки ряски нагадують розсипаний горох, а от листки стрілолисту — справжні стріли! Ось летить «сніг» над рікою з качалок рогозу. Зачаровують своєю красою жовті глечики та латаття біле.
ЛАТАТТЯ БІЛЕ
Зацвіла лілея, Сонячна така! Тішуся я нею, Тішиться ріка.
Біло-білосніжно Світиться вона, Довга її ніжка Досягає дна.
Скільки білій квітці Променів дано.
Що від неї світиться Все піщане дно.
(П.Киритчинський)
У грецькій міфології німори — це молоді божества природи, її живодайних, цілющих і плодючих сил. Легенда розповідає про нерозділене кохання Німори і Геркулеса, через яке молода дівчина кинулась у воду і перетворилась в красиву квітку — лілею, або біле латаття.
Народні назви: водяна маківка, водяний лопушник, водяна лілея, балбатка, болотяна лілія, глечики білі, збаночки, капелюшки, листопруг, лотик, лопаття, момич, одалень, опріліух.
Латаття біле — водяна багаторічна рослина з горизонтальним повзучим товстим кореневищем. Листки плаваючі, овальні. Квітки білі, великі.
Лілея — найкрасивіша квітка блакитного прісноводдя України. В наших лілей пелюстки завжди білі, з ледвепомітним рожевим, блакитним, жовтуватим відтінком. В Австралії та Китаї вони жовті, в Африці — блакитні, в Америці — червоні. З давніх-давен ця рослина була предметом поклоніння усіх народів світу.
У Стародавній Греції ця чарівна квітка вважалася символом краси та красномовності.
Римляни цінували цю квітку, як богиню води.
Єгиптяни теж поклонялися їй і вважали, що вона мі таємничий зв'язок з небесними світилами, бо розкривається вранці о 6 годині, а закривається о 18 годині вечора.
Північноафриканські індіанці стверджували, що водяна лілея утворюється з іскор, які впали з полярної тавечірньої зірок у той час, коли вони зіткнулися.
Наші пращури також обожнювали квітку латаття. Вважалося, що вона мала дивовижну здатність оберігати подорожуючих, її корінці носили на шиї.
До рослини, яка була оберегом, ставилися дуже чемно і бережливо: лагідно з нею говорили, квіток ніколи даремно не зривали, в хату не заносили, бо це загрожувало худобі.
Сьогодні лілея благає захисту в людей... від людей!
Лілея прийшла до нас з сивої давнини і дійшла до сьогодення кришталево чистою, овіяною легендами і казками, оспіваною поезією і піснями, і тому ми, земляни, зобов'язані прикласти всі зусилля, щоб ця рослина, неперевершена красуня — лілея, була завжди з нами, на радість нам і нашим нащадкам.
Перший крок до порятунку рослини — це занесення її до Червоної Книги і оберігання Законом.
VI.Закріплення вивченого матеріалу.
До нас сьогодні на урок завітала золота рибка з цікавими завданнями.
Робота з картками-тестами (картки по варіантах).
Розв'язання цікавих задач.
Перевіримо, які наші хлопчики-рибалки. Спробуйте акваріума виловити рибку із задачею (задачі пов'язані темою уроку).
Гра-плутанка «Хитрий котик» (на плакаті котик, яки ловить рибу. Потрібно відгадати, яка рибка піймалася н, гачок).
VII.Домашнє завдання.
Золота рибка кожному з вас принесла по рибинці. Кому на парту потрапить червона рибинка, то він виконає домашнє завдання під № 1; кому потрапить синя рибка — домашнє завдання під № 2; жовта рибка — завдання під № 3.
Завдання № 1.Вивчити тексти «Джерело», «Річка» Підготувати розповідь про рослину або тварину річки, за несену до Червоної Книги
Завдання № 2.Читати тексти «Джерело», «Річка». Опрацювати стор. 189 — 190 тлумачного словника.