В останні роки значно активізували свою діяльність на теренах України транснаціональні угруповання наркоділків. Територію нашої країни вони використовують для транзитного переміщення так званих важких наркотиків до країн Західної Європи, посилюється тенденція збуту окремих партій наркотиків вже в Україні.
Протидіючи міжнародному наркобізнесу СБУ плідно співпрацює із МВС України, спецслужбами інших держав. Управління Служби безпеки України у Харківській області нещодавно перекрило потужний міжнародний канал транзитного та контрабандного постачання героїну з Південної Азії через територію Росії до України. Організатором угруповання був громадянин Нігерії, який тимчасово мешкав у Москві, функції наркокур'єрів виконували мешканці Харкова й Гомеля —і ці особи встановлені. Угруповання створило розгалужену мережу розповсюдження наркотиків, постачаючи нові партії з Таїланду та Малайзії, підтримувало зв'язки з наркоділками, що діють на території Росії. Злочинну діяльність угруповання було припинено Службою безпеки України у тісній взаємодії із спецслужбами Росії, США та Таїланду. Всіх затриманих було притягнуто до кримінальної відповідальності.
Серйозної уваги заслуговують питання боротьби з корупцією на всіх рівнях владно-управлінських структур. Прагнення державних чиновників до збагачення за рахунок своїх посадових повноважень та наявність у них реальних важелів впливу на процес реформування економіки, перехід до ринкових стосунків і створюють грунт для масштабних зловживань. Кримінальні оборудки корумпованих службовців здійснюються з використанням їхніх зв'язків з тіньовими структурами та організованою злочинністю, бандитським криміналітетом.
Нерідко посадові особи приймають дозвільні рішення, видають ліцензії тощо комерційним структурам, які підконтрольні злочинним угрупованням і є економічним підґрунтям їхнього існування.
В Одеській області спільно з УБОЗ УМВС України припинено протиправну діяльність кримінально-терористичної ланки міжнародного злочинного угруповання «Ангела», що діяло на території Одеської, Дніпропетровської областей і Молдови та спеціалізувалось на виконанні вбивств на замовлення і викраденні людей з метою отримання викупу. Під час проведення спецопераціі заарештовано 11 активних учасників банди, у яких вилучено 8 автомати, 2 снайперські гвинтівки, гранатомет, 45 гранат та іншу зброю. Стосовно членів угруповання порушено кримінальну справу за ознаками ст. 69 КК України. Уже на час розслідування цієї справи у взаємодії з ФСБ РФ затримано і екстраговано в Україну особлива небезпечного злочинця, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні понад 10 вбивств.
У поточному році підрозділами Служби безпеки України відвернуто 92 спроби здійснення терористичних актів. Спільно з органами внутрішніх справ вилучено з незаконного обігу 167 одиниць вогнепальної зброї. 69 гранат, понад 40 тисяч набоїв, більше 200 кг вибухових речовин. За нашою інформацією органами міліції порушено 67 кримінальних справ за фактами незаконного зберігання зброї, 49 зловмисників уже притягнуто до кримінальної відповідальності.
Як у будь-якої спецслужби світу, основними функціями Служби безпеки України залишаються розвідка та контррозвідка. Контр-розвідувальна робота, спрямована на захист національних інтересів громадян від будь-яких спрямувань розвідувального характеру ззовні, здійснюється сьогодні виключно щодо реальних загроз.
У 2000 році оперативно-службову діяльність Департаменту контррозвідки СБУ було зосереджено на підготовці та здійсненні цілеспрямованих і політичне вивірених заходів щодо протидії розвідувальним спрямуванням резиденту (!) спецслужб іноземних держав, діяльність яких в Україні найбільш відчутна. Здійснено ряд профілактичних заходів щодо окремих дипломатів-розвідників у тому числі шляхом демаршів керівникам дипломатичних місій. Викрито і припинено діяльність 8 агентів іноземних спецслужб.
Служба безпеки України має свій окремий орган зв’язку з громадськість. Громадськість через ЗМІ постійно й широко інформується щодо конкретних результатів роботи української спецслужби не лише в правовому полі, а й в соціально-економічних площинах країни.
Всім відома стаття 7-ма Закону “Про Службу безпеки України”: «Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України”.
Громадська думка вже набула в Україні дійсно соціального звучання й впливу це особливо помітно в останні роки. Не можна сказати, що до цих пір громадська думка була відсутня. Немає й не може бути такого суспільства, де б й взагалі не було такої громадської думки. Але її роль і значення в різних суспільних системах неоднозначні. Сьогодні майже всі заборони на вираження своєї позиції. отримання інформації знято, але старі нав'язані стереотипи залишили свій глибокий слід у масовій свідомості. Це повною мірою стосується поглядів на нову національну спецслужбу.
Все ж віддаючи належне впливу громадської думки на всі сторони суспільного життя, не можна не враховувати, що вона не є сталою. Громадська думка постійно перебуває в динаміці в розвитку й піддається змінам. Основну роль в цьому і відіграють засоби масової інформації.
Як вже відзначалося, що підтримувати контакти з засобами масової інформації доручено прес-центру Служби безпеки України, який фактично є підрозділом «паблік рілейшнз». Дійсно, якщо відкинути деякі суто внутрішні проблеми Служби безпеки України, у вирішенні яких бере участь і прес-центр, то саме цей підрозділ задіяний у тому, щоб створювати й підтримувати доброзичливі відносини між Службою безпеки України і громадськістю.
Основне завдання – домогтися, щоб кожен член нашого суспільства, незалежно від його поглядів, емоційного ставлення до органів державної безпеки, розумів мету й завдання Служби безпеки України усвідомлював, що такий державний інститут потрібен, що співробітник держбезпеки є громадянином своєї країни, і його хвилюють ті ж проблеми, що й інших членів суспільства, що розмови про якусь винятковість, особливість чи кастовість співробітника спецслужби є не що інше, як вигадка.
Працівники Служби безпеки України впевнені: все, що вони роблять, – все це задля справедливості. Вони, ж чітко усвідомлюють, відносини з засобами масової інформації і громадськістю повинні бути етичними, і не повинні бути негативними. Той хто слідкує за публікаціями, помітив, що Служба безпеки України рідко відповідає на злі, негативні, недоброзичливі публікації деяких журналістів. Спростування чи виправдовування не переконують тих, хто звинувачує. Сама Служба безпеки України намагається встановити добрі контакти навіть з тими, хто ставиться до самої Служби безпеки України, м’яко кажучи, недоброзичливо, намагається за допомогою конкретних переконливих фактів змусити повірити самій Службі безпеки України.
Але взаєморозуміння вимагає двостороннього спілкування. Служба безпеки України дотримується кількох основних правил, завдяки яким можна ефективно спілкуватися з представниками мас-медіа інформація завжди повинна бути повною й правдивою, ні в якому разі не можна перебільшувати, набивати собі ціну повідомлення повинні бути простими й зрозумілими, і хоч в який би спосіб довелося спілкуватися з людьми чи то особисто, чи то через засоби масової інформації (ЗМІ) — робити це спілкування треба цікавим ні в якому разі не можна допускати нудьги, скукоти і буденності; спілкування й з'ясовування громадської думки життєво необхідні й повинні бути безперервними.
Служба безпеки завжди аналізує результати своєї роботи і намагається проаналізувати як вплинула та чи інша інформація на громадську думку. Соціологічною службою прес-центру Служби безпеки україни було проведено кілька досліджень преси, експертне опитування керівників засобів масової інформації діяльність Служби безпеки України і всі пов’язані з цим проблеми
Зрозуміло, що до результату досліджень сама Служба безпеки України підходить критично і не треба забувати про багатолітній попередній стереотип, що склався у свідомості людей стосовно органів державної безпеки. І хоч якою б була діяльність нинішньої спецслужби, вона ще довго буде вимушена нести тягар минулих гріхів тоталітарного режиму. Але результати подібних соціологічних досліджень Служба безпеки України безумовно – враховує.
Історичний досвід свідчить, що ініціатива формування авторитету аналогічних органів йшла від верховних владних структур для яких спецслужби були однією з найважливіших підпор в управлінні державою. Але коли цей авторитет загрожував затінити лідера чи керівний клан починався зворотний процес. Яскравий приклад — сталінський період Німеччина ЗО — 40 х років.
При цьому треба враховувати, що законності (чи її видимості) дій спецслужб, (а значить і початку формування їх авторитету серед населення} сприяли держав та ідеологія, та потужна пропаганда, які також визначали роль і місце спецслужби в державних процесах.
Виходячи з не зовсім чітко визначеної такої ідеології в Україні, деякої непогодженості у діях гілок владних структур, а також незаперечності факту, що претендент на високий авторитет повинен заявити про себе сам тому Служба безпеки України взялася створювати сама собі імідж. Перш за все, звичайно роботою, а потім — пропагандою того, що вона робить пропагандою через засоби масової інформації.
Ось тут і вибудовується основна взаємовідносин між Службою безпеки України в особі прес-центру і редакціями газет, телебачення, радіо, з окремими редакторами, журналістами. Майже все те, що робить зараз Служба безпеки України, – відкрито. З будь-яких питань, які Служба безпеки України висвітлює в пресі, можна дістати додаткову інформацію, співробітники прес-центру допомагають тому чи іншому редакторові чи журналісту особисто перевірити достовірність кожного з названих фактів.