Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового
призначення.
Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,
не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.
Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.
Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,
5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування
мисливськими рушницями, виготовлення та випробування
вибухових пакетів.
Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.
Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.
Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.
5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.
Правильні дії під час виявлення ВНП.
Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.
5.6 Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та
здоров'я під час літніх канікул.
Не забувайте про правила безпеки під час канікул.
Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.
Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.
Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.
6.1 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,
річці, ставку.
Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.
Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.
6.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги
потерпілому.
Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:
— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;
— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;
— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;
— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».
У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:
— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;
— викликати блювання через подразнення язика;
— покласти під шию валик з одежі;
— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;
— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;
— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.
Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.
6.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на
воді взимку.
Правила поведінки на кризі:
— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;
— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;
— вантаж перевозьте на санях;
— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;
— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.
Надання допомоги потерпілому на воді взимку:
— будьте якомога далі від ополонки;
— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;
— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;
— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;
— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;
— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;
— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.
6.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.
Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:
— діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
— не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
— не можна запливати за обмежувальні знаки;
— слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;
— якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;
— не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
— не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;
— не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;
— не подавайте навмисних сигналів про допомогу;
— не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.
6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися
Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.
Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:
— купатися рекомендовано вранці і ввечері;
— не слід купатися наодинці;
— не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;
— не стрибайте головою униз, де невідома глибина.
Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!
7.1 Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та
здоров'я людини.
Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.
Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.
7.2 Правила користування побутовими електроприладами.
Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:
— залишати електроприлади ввімкненими без догляду;
— користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;
— вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;
— торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;
— використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.
7.3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного
проводу.
Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.
Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.
7.4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.
Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.
Правила безпечної поведінки в громадському транспорті
Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.