· загальна - транспорт, віброплатформи, перекриття технологічних приміщень
Вібраційна хвороба (формується через 3-8 років)
· від локальної вібрації - порушення периферичного кровообігу, зміна тонусу капілярів, порушення загальної гемодинаміки (побілінння пальців під холодною водою і на морозі), болі у верхніх кінцівках (сильніше - у спокої, ночами), розлад чутливості (вібраційної, больової, температурної), зміни в суглобах верхніх кінцівок
· від загальної вібрації - головний біль, запаморочення, підвищена пітливість, опущення внутрішніх органів, порушення секреції шлунку, зміни в хребті; у жінок - розлад менструального циклу.
Профілактичні заходи:
· технічні (зменшення інтенсивності вібрації безпосередньо в джерелі - конструктивні удосконалення; засобів зовнішнього віброзахисту - з пружньодеформуючих матеріалів, які розташовуються між джерелом вібрації і працюючим)
· режимні - при перевищенні норми рівня вібрації на 3 дБ і менше сумарний час роботи протягом зміни повинен бути не більше 3 годин, кожне подальше збільшення на 3 дБ скорочує сумарний час роботи в 2 рази (на 12 дБ - до 20 хвилин)
Ультразвук
- механічні коливання пружного середовища з частотою, що перевищує верхній поріг чутності. На відміну від звичайного звуку практично не розповсюджується в повітрі.
Використовування:
· в промисловості - обробка поверхонь, очищення середовищ, дефектоскопія
· сільське господарство - обробка насіння, боротьба з комахами
· медицина - візуалізація, фізіотерапія
Дія: переважно локальна – зміни в судинах, м'язах і суглобах в області контакту, а також – дистонія, головний біль, запаморочення.
Профілактичні заходи:
· технічні (максимальне віддалення діапазону, що використовується, від порогу чутності, використовування поглинаючих покриттів)
· режимні (автоматичне виключення генераторів залежно від технологічних етапів, перерви – через кожні 1,5 годину на 15 хвилин)
· ЗІЗ (протишуми, гумові рукавички з бавовняною прокладкою)
Інфразвук
- акустичні коливання з частотою нижче 20 Гц.
Механізм виникнення у виробничих умовах – той же, що і у шуму: турбулентності, резонанс, пульсація, поворотно-поступальний рух. Звичайно супроводиться чутним шумом. Генерується агрегатами з великою поверхнею. Джерела - транспорт (автомобілі, кораблі), плавильні цехи, компресорні станції, вентилятори.
Розповсюджується на велику відстань, здатний викликати вібрацію крупних об'єктів за допомогою резонансу. Звукоізоляція, звукопоглинання і видалення від джерела малоефективні.
Дія: дистонія, запаморочення, головні болі, зниження слуху, відчуття страху.
Профілактичні заходи: перевага малогабаритним машинам великої жорсткості, збільшення числа оборотів, робочих ходів.
Виробничий пил
- зважені в повітрі поволі осідаючі тверді частинки
За походженням – неорганічний, органічний, змішаний.
За способом створення – аерозоль дезинтеграції і конденсації (згонка твердих речовин - плавлення, електрозварювання)
Дисперсність пилу:
· видима – більше 10 мкм
· мікроскопічна – 0,25 – 10 мкм
· ультрамікроскопічна – менше 0,25 мкм.
Пил має електричний заряд, може переносити мікроорганізми, кліщів.
Може бути радіоактивним. Викликає пневмоконіоз, хронічний пиловий бронхіт, професійну бронхіальну астму.
Пневмоконіоз:
· силікоз – пневмоконіоз від вдихання кварцового пилу
· силікатоз – від вдихання силікатів
· металоконіози – від вдихання пилу металів
· легеня фермера – від вдихання органічного пилу
· пневмоконіози від вдихання змішаного пилу (у зварювальників).
Хронічний пиловий бронхіт – захворювання від тривалого вдихання крупнодисперсного пилу.
Виробничі інтоксикації
Свинець: застосовується для виготовлення апаратури, фарб, акумуляторів, отримання сплавів, в поліграфії. Поступає через ШКТ і шкіру. Діє на кров і нервову систему. Гігієнічні заходи – особиста гігієна, вентиляція, ЗІЗ.
Ртуть: приладобудування, радіоелектроніка, здобуття металів, отрутохімікати. Поступає через легені. Діє на кров, нирки, печінку, нервову систему. Гігієнічні заходи – герметизація процесів, спецодяг. У разі розливу – аварійні заходи, працюючі виводяться із зони.
Марганець: виробництві електродів, електричних батарей, добавка до сталі і чавуну. В організм поступає через легені. Нагромаджується в організмі, вибірково вражає нервову систему (марганцевий паркінсонізм). Заходи – механізація процесів, респіратори, вентиляція при зварці.
Дратівливі гази (хлор, окисел сірки, сірководень, аміак). Володіють різким запахом, дратують слизисті (очі, верхні дихальні шляхи). Обеззараження, виробництво добрив, хімічна промисловість. Заходи – герметизація процесів, штучна вентиляція; при ліквідації аварій використовуються противогази і киснево-ізолюючі прилади.
Органічні розчинники: ацетон, бензин, бензол, сірковуглець. Надають наркотичну дію на ЦНС, дратують слизисті оболонки; при тривалому попаданні викликають шкірні захворювання, вражають систему крові, печінку. Заходи - спецодяг, ЗІЗ, використовування кремів на жировій основі після роботи.
Анілін – виробництво фарб, пластмас, гуми, ліків. Пари поступають через легені, рідкий анілін всмоктується через непошкоджену шкіру. Викликає зміни в крові, швидко нагромаджується в печінці і нирках. Профілактика – ЗІЗ, герметизація, вентиляція, очищення вентиляційних викидів.
Нітротолуол: вибухові роботи. Поступає через ШКТ, шкіру, легені. Одномоментне отруєння – порушення функції шлунково-кишкового тракту, тривала дія – ураження печінки. Заходи – ЗІЗ, вентиляція.
Пестициди, заходи профілактики несприятливої дії: ЗІЗ, дозоване використовування, допускати до роботи спеціалізовані навчені групи.
Професійні інфекції
- інфекційні захворювання, виникнення яких пов'язано з виробничою діяльністю. Професійні групи ризику: тваринники, заготівники кормів, ветеринари, працівники м'ясокомбінатів, молокозаводів, підприємств по обробці шкіри і хутра.
Зараження – через ШКТ, пошкоджені шкіру або слизисті, через легені, через переносників (кліщі, кровоссальні комахи). Має сезонний характер.
Профілактика: механізація процесів, утилізація відходів тваринного походження, ЗІЗ, особиста гігієна.
Список літератури
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
3. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
4. Загальна гігієна та основи екології. Підручник. – К., 2003.
5. Румянцев Г.И. , Воронцов М.П. Общая гигиена, М., 1990.
6. Севастьянов М.И., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. — М., 1990.
7. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах снеблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. — 1998.