Смекни!
smekni.com

Організація охорони праці на виробництві (стр. 8 из 8)

¨ матеріали (протоколи, акти обстеження, журнали реєстрації тощо) діючої у структурному підрозділі системи контролю за станом умов та безпеки праці;

¨ наявність та ведення журналу обліку нарядїв-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки (за наявності таких робіт);

¨ наявність на робочих місцях інструкцій, плакатів та попереджувальних написів з охорони праці, знаків безпеки, технологічних карт з основними вимогами безпеки під час виконання тієї чи іншої операції;

¨ наявність переліку об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, графіка їх періодичного огляду та його виконання;

наявність засобів колективного захисту:

· огороджувальних пристроїв;

· запобіжних пристроїв для запобігання аваріям та руйнуванню окремих частин обладнання;

· гальмівних пристроїв для швидкої зупинки обладнання та окремих його елементів;

· сигналізуючих пристроїв (світлокольорної та звукової сигналізації, покажчиків рівня, тиску, температури);

· пристроїв дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, пов'язаними з виробництвом та використанням вибухових, токсичних, легкозаймистих речовин і радіоактивних матеріалів;

· пристроїв дистанційного управління запірною та регулюючою апаратурою, що розміщена у важкодоступних, вогненебезпечних та інших зонах, тривале перебування обслуговуючого персоналу у яких недопустиме;

· стан умов та безпеки праці. Зокрема:

· наявність та стан первинних засобів пожежогасіння;

· наявність та роботу загальнообмінної припливно-витяжної та місцевої вентиляцій;

· дотримання термінів навчання працівників з охорони праці;

· знання працюючими вимог інструкцій з охорони праці та їх дотримання;

· виконання заходів з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою), приписами органів державного нагляду та служби охорони праці, наказів керівника підприємства тощо;

· виконання доведеного плану планово-запобіжних ремонтів (ПЗР) обладнання, механізмів, машин, вентиляційних установок;

· забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та правильність їх використання;

· наявність та укомплектованість аптечок першої долікарської допомоги;

· організацію робочих місць та відповідність вимогам норм і правил охорони праці, дотримання габаритів безпеки;

· дотримання регламентів технологічних процесів;

· стон санітарно-побутових приміщень і пристроїв, проходів, проїздів, місць евакуації людей тощо.

У зв'язку зі значною кількістю різних технологічних процесів вимоги безпеки регламентуються також значною кількістю правил, тому викласти ці вимоги безпеки в одній статті неможливо. Зупинимось для прикладу на вимогах безпеки для окремих видів виробництв та обладнання підвищеної небезпеки. Наприклад:

¨ під час перевірки розподільних пристроїв, шаф, зборок необхідно звертати увагу на наявність замків, знаків безпеки (попереджувальних, забороняючих тощо);

¨каліброваних плавких вставок, електричних схем на внутрішньому боці дверей, заземлення;

під час перевірки газозварювального обладнання необхідно перевірити:

· наявність водяного затвору під час живлення зварювального посту ацетиленом від мережі або від генератора (підключення до генератора більш ніж одного пальника або різака забороняється);

· рівень води, який повинен бути на рівні контрольного крана і повинен перевірятися за включеної подачі газу не рідше двох разів за зміну;

· наявність спеціальних ключів для приєднання редуктора до кисневого балона та для відкриття і закриття вентиля ацетиленового балона;

· дотримання вимог безпеки під час зберігання, розміщення ацетиленових та кисневих балонів на робочих місцях (балони повинні зберігатися вертикально в башмаках, міцно закріпленими і не ближче 5 м від місця зварювання);

· чи обладнані постійні робочі місця місцевою витяжною вентиляцією, зварювальним столом, посудиною з водою для охолодження пальника, стільцем, висоту якого можна регулювати, гаком для безпечного підвішування пальника (різака);

під час перевірки електрозварювального обладнання необхідно перевірити:

¨ наявність заземлення корпусів зварювальних трансформаторів, генераторів, автоматів та машин контактного зварювання, зварювальних столів і плит, зворотних проводів;

¨ наявність рубильника для підключення електрозварювальних апаратів до електромережі;

¨ регуляторів зварювального струму, покажчиків струму (амперметра) та напруги (вольтметра) у зварювальному ланцюгу;

¨ обмежувача холостого ходу зварювального трансформатора;

¨ звернути увагу на висоту зварювальної кабіни, яка повинна бути не нижче 1,8 м, а між полом та стінкою повинна бути щілина для підсосу припливного повітря. Кабіна повинна бути пофарбована світлою матовою фарбою (бажано масляною). Зварювальний стіл повинен бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією, стільцем з діелектричного матеріалу, сидіння якого регулюється по висоті;

під час перевірки посудин, що працюють під тиском, необхідно звернути увагу на:

· чи зареєстрована посудина в органах технічного нагляду та чи своєчасно проведено технічний огляд;

· наявність на посудині таблички або клейма з реєстраційним номером, допустимим значенням робочого тиску, датою наступного зовнішнього та внутрішнього опосвідчення, гідравлічного випробування;

· справність запобіжних клапанів, манометрів, запірної арматури;

під час перевірки вантажопідіймальних машин та механізмів необхідно звернути увагу на:

¨ своєчасність реєстрації, технічних оглядів;

¨ наявність та ведення експлуатаційної документації (журналів обліку вантажопідіймальних машин І механізмів, вахтових, періодичних оглядів кранів, обліку та огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари);

¨ наявність сигнальних (попереджувальних, заборонних) кольорів та знаків безпеки на небезпечних частинах, що виступають;

¨ наявність кнопкового пульта управління з підлоги з ізоляційного матеріалу;

¨ справність приладів та пристроїв безпеки;

¨ наявність забороняючих, попереджуючих, приписуючих написів: на крані — реєстраційного номера, вантажопідйомності, дати наступного випробування; на блоці знімного вантажозахоплювального пристрою —інвентарного номера пристрою, вантажопідйомності, дати проведеного випробування; на тарі— інвентарного номера тари, її призначення, власної ваги та найбільшої ваги вантажу, для транспортування якого вона призначена;

¨ справність приладів та пристроїв безпеки;

під час перевірки фарбувального цеху необхідно перевірити:

· стан дільниць, обладнаних фарбувальними камерами з витяжною вентиляцією;

· наявність заземлення фарборозпилювача;

· наявність у місцевих вентиляційних системах фільтрів на витяжній системі для очищення вентиляційних викидів, що містять шкідливі речовини;

· наявність графіка огляду фарбувального обладнання, апаратури та вентиляційних пристроїв;

· наявність та технічний стан засобів механізації для переливання фарби з тари (загальна маса з тарою — понад 10 кг);

· технічний стан тари, у якій знаходяться фарбувальні матеріали (вона повинна бути справною, щільно закритою, небиткою,

Треба мати на увазі, що під час фарбування у фарбувальних камерах маляр повинен знаходитись поза камерою, біля відкритого прорізу таким чином, щоб факел лакофарбувального матеріалу був спрямований у бік повітровідсмоктувального отвору. У випадках, коли маляр під час фарбувальних робіт повинен перебувати усередині камери і переміщуватись по всій камері, відсмоктування повітря повинно здійснюватись знизу за верхнього подавання припливного повітря.

Під час перевірки виробничих підрозділів у кожному конкретному випадку необхідно керуватись нормативно-правовими актами, що діють у відповідній галузі.

Під час оформлення результатів перевірки і складання припису інженер з охорони праці повинен викласти виявлені порушення з посиланням на конкретний пункт порушених правил. Тільки в такому разі його вимоги не будуть викликати негативної реакції керівництва структурного підрозділу.


Література

1.Большов М. М. і ін. Охорона праці в сільському господарстві. Довідник. М., «Колос», 1980.

2. Солуянов П. В. і ін. Охорона праці. М., «Колос», 1977. ;

3. Зорькин П. Г. Організація охорони праці в сільському хозяйстве. М,., «Колос», 1976.

4.. Калошин А.І. Охорона праці. М., «Колос», 1981.