Смекни!
smekni.com

Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності (стр. 2 из 2)

Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників.

На замітку: Працівниками санепідеморганізації Одеської області в 2008 р. провірені більше 3 тис. підприємств різних форм власності. На 78 підприємствах виявлено підвищення гранично допустимих концентрації шкідливих хімічних речовин.43 тис. із 175 в області працюють на роботах з шкідливими речовинами. [4]

Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при поєднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.

Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна організація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у вихідні дні.

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чутливість організму, тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів зовнішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає, з одного боку - алергічні його реакції, а з другого - загальнобіологічну відповідь на дію тих чи інших чинників.

Ослаблюють організм хвороби, нераціональне харчування, зловживання спиртними напоями, порушення режиму праці та відпочинку. Наприклад, не можна допускати до роботи з пестицидами осіб з органічними захворюваннями центральної нервової системи, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки.

Наслідки дії спиртних напоїв на організм людини загальновідомі - це тяжкі хронічні захворювання, втрата працездатності, передчасна старість і народження неповноцінних дітей.

Нині точно встановлено, що будь-які дози алкоголю згубні для нервової системи та інших життєво важливих органів людини, але особливо вони небезпечні для осіб, які працюють в умовах дії несприятливих чинників. Вплив шуму, вібрації, пестицидів, мінеральних добрив на організм людини у разі вживання алкоголю різко посилюється, часто призводить до безповоротних змін у стані здоров'я. Так само, як і алкоголь, на внутрішні органи, особливо на печінку, діють хімічні речовини, спричиняючи хронічні захворювання (гепатит, холецистит, ангіохоліт). Під впливом алкоголю прискорюються всмоктування шкідливих хімічних речовин у травному каналі. В цьому випадку дія однієї речовини різко посилюється за рахунок дії іншої (потенційний ефект). Ось чому у людей, які часто вживають спиртне, професійні хвороби розвиваються швидше і перебіг їх тяжчий, а в разі гострого отруєння може навіть настати смерть.

Слід окремо розглянути питання про вплив алкоголю на водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів (йдеться не лише про шкідливість алкоголю для здоров я, але і працездатності.) Людина у нетверезому стані за кермом стає надзвичайно небезпечною для навколишніх. Відомо, що обов'язковою вимогою до водіїв є здатність концентрувати та швидко переключати увагу, швидкість реакції, нормальна координація і точність рухів. Під впливом алкоголю всі ці якості різко знижуються, а при систематичному вживанні спиртних напоїв взагалі втрачаються. Невипадково більшість нещасних випадків стається з причини нетверезого стану водіїв.

Треба знати, що при систематичному пияцтві людина деякий час вже спроможна виконувати звичні професійні обов'язки, але не здатна сприймати нове, погано запам'ятовує, втрачає інтерес до роботи.

Отже, узагальнюючи усе вище сказане, можна сказати що причини професійних захворювань травм можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).

Виробничо-технічні причиниподіляють на такі:

організаційні;

технічні;

санітарно-гігієнічні.

До організаційних причин відносяться:

низька виробнича дисципліна;

неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів;

відсутність інструкцій на робочому місці;

порушення режиму праці та відпочинку працюючих;

незабезпеченість необхідною технологічною документацією;

недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.

До технічних причин відносяться:

відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;

незадовільний технічний стан машин, механізмів та технологічного обладнання;

порушення технологічного процесу;

низький рівень механізації та автоматизації різних виробничих

процесів;

неправильний вибір технологічних режимів;

неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і

механізмів.

До санітарна-гігієнічних причин відносяться:

невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у

повітрі;

незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових

приміщень;

незадовільне природне та штучне освітлення тощо.

До психофізіологічних причинвідносяться:

незадовільний психологічний клімат у колективі;

антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

незадоволеність працею;

алкогольне сп'яніння.

Література

1) Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці. Підручник. - К., 2001.

2) Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.

3) http://www./

4) Охрана труда №8, 2009, ст41 [1]

5) Охрана труда №1, 2009, ст43 [2]

6) Охрана труда "Шум и вибрация - это серьёзно" №5, 2009, ст38-39 [3]

7) Охрана труда №2, 2009, ст35 [4]