Проект ДНАОП разом з пояснювальною запискою та описом проекту надсилається на відзив організаціям, передбаченим технічним завданням, включаючи відповідний центральний профспілковий орган.
Зазначені організації складають і надсилають відзив на адресу базової організації (організації-розробника) в місячний термін з дня одержання або опублікування проекту ДНАОП. Якщо відзив у зазначений термін не надіслано, вважається, що зацікавлена організація не має зауважень і пропозицій до проекту.
Робоча група на підставі зауважень і пропозицій, що містяться у відзивах, доопрацьовує проект ДНАОП, уточнює пояснювальну записку і опис проекту нормативного акта, готує зведення відзивів.
Доопрацьований проект ДНАОП разом з пояснювальною запискою до нього та зведенням відзивів надсилається базовою організацією (організацією-розробником) на узгодження.
Узгоджуючі органи повинні розглянути проект ДНАОП і підготувати висновок у термін, що не перевищує одного місяця від дня одержання проекту. Лист про узгодження або узгоджений проект ДНАОП підписується керівником або заступником керівника організації.
За наявності суттєвих розбіжностей щодо проекту ДНАОП базова організація (організація-розробник) провадить їх розгляд та усунення.
Остаточна редакція проекту ДНАОП після врахування зауважень і пропозицій узгоджуючих органів обговорюється на засіданні науково-технічної (наукової) ради чи секції ради організації-розробника, яка приймає протокольне рішення про подання його на затвердження органу державного нагляду за охороною праці.
Одночасно базовою організацією (організацією-розробником) виконуються роботи щодо запису тексту нормативного акта, викладеного державною мовою, на магнітну дискету (придатну для обробки на IBM-сумісних комп'ютерах), а також щодо аутентичного його перекладу російською мовою.
Проект ДНАОП із супровідним листом, підписаним керівником базової організації (організації-розробника), подається на затвердження у трьох примірниках, виконаних державною мовою (оригінал та дві копії), і кожен з яких супроводжується аутентичним перекладом російською мовою.
Для розгляду остаточної редакції проекту ДНАОП рішенням відповідного органу державного нагляду затверджується редакційна комісія. Фахівці від міністерства, базової (головної) організації або організації-розробника включаються до складу редакційної комісії за поданням цих організацій.
За необхідності голова редакційної комісії може прийняти рішення про призначення експертизи проекту ДНАОП і надіслати його до відповідної компетентної організації. У випадках, коли це доцільно, експерти від незалежних компетентних організацій можуть бути включені до складу редакційної комісії. Експертиза проекту виконується за рахунок коштів, виділених замовником на опрацювання ДНАОП.
Редакційна комісія розглядає проект ДНАОП у термін, що не перевищує півтора місяця, і приймає протокольне рішення про доцільність його затвердження або повернення на доопрацювання.
У разі проведення експертизи проекту ДНАОП зазначений термін може бути продовжено на строк проведення експертизи, але не більш як на один місяць. Якщо державний галузевий нормативний акт про охорону праці, опрацьований для потреб однієї галузі, необхідно поширити на підприємства, установи, організації інших (суміжних) галузей, редакційна комісія приймає з цього питання відповідне протокольне рішення. В ньому вказуються галузі (підприємства, виробництва), на які доцільно поширити дію даного нормативного акта.
Дані про затвердження та введення в дію державних нормативних актів про охорону праці щоквартально публікуються в покажчику ДНАОП, а також інших виданнях органів державного нагляду та в журналі "Охорона праці".
Органи державного нагляду за охороною праці тиражують і розповсюджують ДНАОП відповідно до встановленого ними порядку. Без дозволу цих органів державний нормативний акт про охорону праці не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і розповсюджений.
Висновки
Таким чином, можна зробити наступний висновок, що джерелами охорони праці в Україні виступають Конституція, Закони України, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів України, Накази Комітетів по нагляду за охороною праці України та угоди.
Також можна зазначити, що це положення визначає порядок опрацювання та прийняття нових, перегляду і скасування чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці Положення є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.
Список використаної літератури
1. Конституція України 254к/96-ВР від 1996.06.28 // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 30 (23.07.96), ст. 141
2. Закон України "Про охорону праці" № 2694-XII. від 1992.10.14 // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 49 (08.12.92), ст. 668.
3. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV. від 23.09.1999р. // Відомості Верховної Ради України, 1999, N 46-47 (26.11.99), ст. 403.
4. Закон ВР УРСР "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року (із змінами та доповненнями). – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 26 с.
5. Кодекс законів про працю України №149 від 10.12. 1971р. // Система інформаційно–правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН, WWW.Liga.net.
6. Постанова КМ України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону праці" № 64. від 1993.01.27 р. // Урядовий кур'єр, 1993, 02, 04.02.93 N 17 – 18
7. Бандурка О.М. та ін. Охорона праці в діяльності ОВС України: Підручник. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2003. – С.37-92.
8. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. Геврика Є.О. – Львів, 2000. – 280 с.
9. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. – 5-те видання, стереотип. – Л.: Львів. банк. ін-т, 2000. – 216 с.