Стихійні лиха в гідросфері (стр. 1 из 4)

повінь смерч рятувальний операція

Повені – це тимчасове обширне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річках, озерах чи на морі. Повені є наслідком сніготанення,сильних злив,вітрових нагонів води зі сторони моря в устя річок,а також під час руйнування дамб, плотин та інших гідротехнічних споруд чи захаращенню русел льодом (весною)або шугою (осінню).

До особливого типу відносяться повені що виникають внаслідок затоплення прибережних територій озер, морів та океанів при вітровому нагоні,сильних штормах,цунамі чи опусканні поверхні суші

Нагонні повені на Україні виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Нагонні повені дуже небезпечні в першу чергу своєю раптовістю,інтенсивністю,висотою хвилі, високим підйомом води.

Повені це найбільш розповсюджені стихійні лиха. На їх долю випадає біля 40% всіх стихійних лих природного походження.

В тій чи іншій мірі повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро,Дністер,Прип'ять,Західний Буї,Тіса та ін. Повені бувають також на невеликих річках та в районах,де взагалі немає визначених русел. В цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів

З точки зору матеріальних збитків особливо небезпечними бувають повені на річках дощового чи льодовикового живлення або ж на річках одночасно и к дощового так і льодовикового живлення.В межах України в тій чи іншій мірі значні дощові та снігові повені бувають на річках практично щорічно,але вони не спричиняють великихзбитків там де запобіжні роботи виконуються завчасно. До непередбачених наслідків призвела весняна повінь 1996 р. в деяких районах Рівненської області. Згідно із загальними підсумками на Рівненщині було затоплено територію площею 2000 км2 ; у тому числі 18.5 тисячі га посівів,під топлено 77 населених пунктів,біля 2000 дворів та 25 підприємств. У зону затоплення потрапило 70 км автомобільних доріг,з них 6.7 км зруйновано. Були затоплені великі ділянки автомобільного шляху першої категорії Київ – Чоп. Було пошкоджено 25 автомобільних доріг, 23 км ліній електрозв'язку, 18.6 км водопроводів. Виведено з ладу 15 артезіанських свердловин Гощанського водозабору.

Стихія завдала збитків там де менше всього її очікували. У південних районах,Здолбунівському,Радивилівському,Демянівському та інших районах стихія призвела до непередбачуваних наслідків. Зі складу у Південному парку станції Здолбунів до озера біля села Старомильськ потрапили нафтопродукти.

У ході проведення невідкладних робіт було підсипано та посилено 50 км дамб,прокладено біля 28 км водопровідних каналів,підсипано 28 км доріг. Із зон затоплення населення було тимчасово відселено, а сільськогосподарських тварин перегнано до безпечних місць. Для виконання всіх необхідних робіт під час повені щодоби залучалося понад 1000 чоловіків та 250 – 300 одиниць техніки.

Масштаби розповсюдження річкових повеней в основному визначаються:

інтенсивністю та тривалістю танення снігових покровів;

рельєфом,розміром та формою річкового басейну та пойми.

Повені на річках умовно поділяють на 4 типи:

однопікові, характерні для річок з максимальним стоком від танення снігів на рівнинах;

багатопікові, спостерігаються в гірських річках з максимальним стоком від танення гірських снігів та льодовиків

багатопікові на річках,що протікають в районах де виникають часті та сильні дощі, які формують максимальні витрати та об'єми стоку;

багатопікові,характеризуються весняними повенями від танення енну та вільних дощів в восени.

Повені залежно лід терміну дії поділяються на короткі рокові (під декільком годин до 1–2 неділь)та тривалі (понад 2 неділі).

До негативних наслідків річкових повені відноситься реальна небезпеки для липи та здоров'я людей. Під час повені затоплюються шаром води різної товщини великі території, руйнуються споруди, псується обладнання та комунікації, гинуть тварини, а також посіви та матеріальні цінності, що опинилися під водою внаслідок тривалого стояння максимального рівня повеневих вод.

Небезпека повені визначається:

швидкісне підняття на місцевості рівня води;

кількістю та видом матеріалу, що зливається в русло та переміщується водою з великою швидкістю;

видом, кількістю та характером перешкод, що виникають на шляху руху повеневої води;

Сила річкової повені залежить від геологічної та гідрогеологічної будови басейну, з якою вода потрапляє в затоплюваний район, переважаючої рельєф водозабору, кліматичних та гідрометеорологічних характеристик району і т. ін.

Підвищенню інтенсивності повені сприяють також затяжні проливні дощі, швидке танення снігів та льоду, слабка інфільтрація води в; ґрунти, ріки переходи від гірських русел річок до рівнинних, заторні, та інші явища.

За висотою підйому рівня води в річках, розміром та величиною топленої площі, а також за величиною нанесених збитків повені поділяються на 4 категорії: малі, високі, великі та катастрофічні.

Малі повені спостерігаються на рівнинних річках та повторюються приблизноодин раз в 3–10 років. Такі повені майже не порушують життєдіяльність районів, що близько розташовані біля річки.

Високі повені супроводжуються значним затопленням великих ділянок й річкових долин і іноді суттєво порушують господарські та побутові чинники життєдіяльності населення. Такі повені спостерігаються один раз в 20–25 років.

Великі повені охоплюють цілі річкові басейни, паралізують господарську діяльність, різко порушують господарські та побутові умови життєдіяльності (вселення, наносять великі матеріальні га моральні збитки державі. Такі повені повторюються приблизно один раз в 50–100 років.

Катастрофічні повені викликають затоплення великих територій в Межах однієї чи навіть декількох річкових систем. Такі повені трапляються т частіше одного разу в 100–200 років і формуються, як правило, в басейнах, де переважають взаємні підпори річок при одночасному га досить інтенсивному сіяному повноводді. Вони призводять до тривалого порушення господарської га підприємницької діяльності, загибелі людей та матеріальних цінностей.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів по зниженню збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин, в умовах зливових опадів в верхів'ях малих річокдо декількох діб та більше в низов'ях великих річок.

Головні чинники які впливають на величину збитків від повеней це:

максимальний рівень води;

тривалість стояння паводкових вод;

швидкість наростання витрат води;

частота повторення повені;

термін проходження паводків.

Регуляційні заходи здійснюють безпосередньо на водозаборі:це будівництво греблі, водосховищ, дамб, а також реконструкція русла та поверхні бору.

Атмосферні процесипрогрівання сприяє загальнопланетарному переносу повітряних мас, циркуляції повітря між екваторіальними та полярними широтами, між океанами та материками.

Рухомі області низького тиску – баричні мінімуми називають циклонами, а області високого тиску – баричні максимуми антициклонами.

Однорідність повітряних мас, взаємодія баричних максимумів мінімумів визначають характер руху повітря. Циклональний тип погоді, обумовлює висхідний напрямок повітряних мас, антициклональний й низхідний.

Різні по термодинамічний параметра, повітряні маси, взаємодіють між собою, а підпорядковуються кінетичній енергії планети яка обертається, набувають форму велетенських атмосферних вихорів циклонів тa антициклонів.

Циклон – це потужний, діаметром до 3000 км атмосферний вихор пониженим тиском центрі. Рух повітряних мас закономірний напрямок навколо центру циклона проти руху годинникової стрілки, Циклональна погода – вітряна та дощова.

Антициклон – потужний спіралевидний атмосферний діаметром в декілька тисяч кілометрів, що обертається в північній півкулі по ходу годинникової стрілки.

Фронтальна зона – це не тільки розподіл різних за термодинамічними властивостями повітряних мас, це «зона боротьби» холодного та теплого повітря. Холодне повітря підрізає знизу тепле, що вимушене підніматися: у падку теплого фронту поступово, а при холодному фронті – поривами шквалами).

Атмосферна циркуляція, яка породжується дією термодинамічної для Землі є причиною активізації ряду небезпечних стихійних явищ, злив, повені, інтенсивних снігопадів, завірюх і т.ін.

Так в Карпатах при проходженні циклонів на протязі доби фіксується рекордна кількість опадів 200 – 400 мм, що перевищує в 2 – 3 місячні норми та призводить до значного затоплення територій, розвитку ерозії ґрунтів, утворенню ярів.

Урагани є однією з самих потужних стихій які по своїй дії можуть прирівнюватися до землетрусів. Руйнівна сила цієї стихії полягає швидкості вітру з турбулентним, переміщенням повітряних мас.

Урагани це тропічні чи нетропічні циклони, в центрі яких надзвичайно низький тиск, а вітер має величезну швидкість та руйнівну силу. Нерідко урагани на суші називають бурями, а на морі – штормами, тайфунами.

Яка між ними різниця? Суть усіх цих явищ одна. Ураган, тайфун, тропічна буря – це велетенські вихори нашої планети, тропічні циклони. І їм островах Тихого океану і в західній його частині, а також по азіатському узбережжю ці вихори називають тайфунами, на східному боці Тихого океану, в Атлантичному океані, у США, Мексиці, на Великих і Мали, Антільських островах – ураганами, на Філіппінах багіо, в Австралії – віллі. І все це означає «сильний вітер».

Для визначення сили вітру користуються дванадцятибальною шкалою Бофорта. По ній можна оцінити будь-який впер, залежно від його швидкості і того, як він впливає на довколишні предмети, рослини тощо І Шкала ця проста, зручна, і нею широко користуються в усьому сни

Сила вітру під час урагану колосальна. Відомо чимало випадків, коли вітер скидав з рейок цілі поїзди, зриває металеві мости, перетягував з місця на місце будинки, наче іграшки, підхоплював і ніс у повітрі автомобілі і т.ін.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.