Варіант № 19
Теоретичні питання:
1. Поняття процесуальних строків, їх види та значення
2. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
3. Задача
При поверненні з відрядження Тітов дізнався, що його вітчима засуджено за розкрадання майна. Для забезпечення позову слідчий прокуратури провів опис майна, у тому числі й того, що належало Тітову як у м. Києві, так і в м. Коростені.
У якому суді має бути розглянута справа за позовом про виключення майна з опису - за місцем знаходження прокуратури, за місцем знаходження товариства садоводів, якому нанесені були засудженим збитки, за місцем відбуття покарання вітчима, за місцем знаходження майна чи за місцем останнього проживання відповідача?
План
1. Поняття процесуальних строків, їх види та значення
1.1. Поняття процесуальних строків та їх ознаки
1.2. Види процесуальних строків
1.3. Значення процесуальних строків
1.4. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження цивільних процесуальних строків
2. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
2.1. Поняття недоліків рішення суду
2.2. Виправлення описки чи явної арифметичної помилки
2.3. Ухвалення додаткового рішення
2.4. Роз'яснення рішення суду
3. Задача
1. Поняття процесуальних строків, їх види та значення
1.1 Поняття процесуальних строків та їх ознаки
У сучасному цивільному процесуальному праві відсутні фундаментальні дослідження законодавчих основ інституту процесуальних строків. Найдетальніше інститут термінів розглянутий в науці цивільного права. Тому ряд висновків про значення і суть строків в цивільному праві ми можемо використовувати і для характеристики строків в цивільному процесуальному праві.
Здійснюючи свою діяльність, людина активно використовує час. Люди можуть приурочити здійснення тієї чи іншої діяльності до визначеного моменту в часі або до визначеного відрізку часу, вони можуть установлювати визначені строки для здійснення тих або інших дій.
У зв’язку з цим необхідно розрізняти час і строк. Строк є лише момент у часі або визначений період часу. Співвідношення між часом та строком – є співвідношення загального та окремого. Разом з тим співвідношення часу та строку є також у звісній мірі співвідношення об’єктивного і суб’єктивного.
Строки, які пов’язані з здійсненням цивільних прав і обов’язків встановлюються людьми. Вони передбачені або безпосередньо нормами цивільного права, або самими учасниками цивільних правовідносин, або органами, які розглядають цивільно – правові спори. В законі, в договорі або в рішенні компетентного органу може бути точно встановлені початок і закінчення певного строку. Самі строки можуть бути більшими або меншими в залежності від різних обставин. А з цього випливає, що строк як юридичний факт у своєму виникненні носить вольовий характер.
Встановлені законом строки є особливого роду процесуальні юридичні факти, які забезпечують єдність і процесуальний розвиток процесу по конкретній цивільній справі. Професор В.В. Ярков відносить процесуальні строки до „своєрідних юридичних фактів”, які визначають основні етапи виникнення, розвитку й припинення цивільних процесуальних правовідносин.
Цивільне процесуальне законодавство не містить офіційного поняття інституту процесуальних строків, тому у посібниках з цивільного права пропонують наступну дефініцію:
Процесуальні строки — це період часу, встановлений законом або судом, впродовж якого може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія судом, сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З огляду на це визначення можна виділити такі ознаки цивільного процесуального строку:
• це певний темпоральний період у часі;
• це період, регламентований в законі або встановлений судом;
• впродовж цього періоду суб’єкти цивільного процесу мають право або зобов’язані здійснити певні процесуальні дії. Відповідно до ст. 68 ЦПК цивільний процесуальний строк обчислюється роками, місяцями і днями, а також може визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак в окремих випадках такий строк вимірюється годинами.
Призначення процесуальних строків полягає в тому, що вони створюють оптимальний часовий режим для відправлення правосуддя: з одного боку прискорюють провадження по справі, а з іншого – протидіють поспіху в реалізації процесуальних прав та обов’язків. Ціллю правосуддя є своєчасність, а не швидкість розгляду та розв’язання справи.
1.2. Види процесуальних строків
Важливим питанням є видова класифікація цивільних процесуальних строків. Залежно від критеріїв, покладених в її основу можна виділити такі різновиди.
З огляду на те, яким чином легітимований строк, виділяють: строки, встановлені законом, та строки, встановлені судом. При цьому пріоритет мають ті, що встановлені законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не визначений законом, він може бути встановлений судом.
Згідно ст. 67 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, — встановлюються судом.
Законні строки – це ті строки, вказівка на які міститься в нормах ЦПК і які не можуть бути змінені по волі суб’єктів цивільного судочинства. До них відносяться: строк проведення попереднього судового засідання (ст.129 ЦПК); строки розгляду справи (ст. 157 ЦПК); строк подання заяви про перегляд заочного рішення(ч.2 ст. 228 ЦПК); строки апеляційного оскарження(ст.294 ЦПК); строк на касаційне оскарження(ст. 325 ЦПК); строк подання заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами(ст. 362 ЦПК) тощо.
Судовий строк – строк, встановлений на розсуд суду. До даного виду відносяться строки:
а) не встановлені законом;
б) які визначаються виходячи з конкретних обставин справи;
в) які визначаються судом або суддею.
Встановлюючи строк, впродовж якого повинна бути здійснена визначена процесуальна дія, суд повинен виходити з конкретних обставин діла. Цей строк повинен бути достатнім для здійснення процесуальної дії і зараз з тим не занадто довгим, щоб не створювати умов для затримки кінцевого розв’язання спору, який надійшов до суду. До судових строків відносяться, наприклад, строк для виправлення недоліків позовної заяви (ч.1 ст. 121 ЦПК); строк надання доказів (ст. 131 ЦПК); строк відкладання розгляду справи (ст.191 ЦПК).
В залежності від суб’єкта, якому адресовані конкретні процесуальні строки, їх можна поділити на три групи:
1) процесуальні строки для здійснення дій суддею (судом) завжди встановлюються законом і охоплюють весь комплекс процесуальних дій, що здійснюються на різних стадіях судочинства.
2) процесуальні строки для здійснення дій учасниками процесу зазвичай встановлюються законом, але в ряді випадків можуть встановлюватися судом (суддею) або державним виконувачем.
3) процесуальні строки для здійснення дій іншими особами, які зобов’язані виконати припис суду. Такі строки також можуть бути законними або судовими.
Процесуальні строки можна класифікувати за характером здійснюваних процесуальних дій: строки порушеного позовного провадження; строки розгляду справи по суті; строки перегляду судових актів, строки в виконавчому провадженні.
Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки, виділяють: абсолютно визначені (ті, що мають чітку визначеність шляхом встановлення їх тривалості, наприклад, З, 5, 7, 10 днів тощо), відносно визначені (ті, що мають відносну визначеність і можуть пов’язуватись з іншими подіями, наприклад, із позовною давністю (ст. 381 ЦПК), чи завершенням вчинення тієї чи іншої процесуальної дії) та невизначені (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, наприклад, так званий розумний строк (ч. 4 ст. 9 ЦПК).
За ознакою тривалості можна визначити:
строк не пізніше наступного дня від вчинення певної процесуальної дії передбачено для:
• оформлення протоколу (ч. З ст. 200 ЦПК);
• надіслання апеляційним судом копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК);
• повідомлення судом відповідного відділу державної виконавчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК).
24-х годинний строк встановлений для таких випадків:
• психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку, якщо відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (ч. 4 ст.280 ЦПК);
• розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом госпіталізації особи до психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК);
• подання заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу(ст. 284 ЦПК).
дводенний строк встановлюється для:
• розгляду судом заяви про забезпечення позову, що надійшла до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК);
• розгляду судом заяви, що подана особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення (ч. 2 ст. 154 ЦПК).
триденний строк передбачений для:
- видачі судового наказу по суті заявлених вимог у разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу (ст. 102 ЦПК);
- набрання судовим наказом законної сили у випадку, коли в цей період не надійшла заява від боржника (ст. 105 ЦПК);
- надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її постановлення (ст. 106 ЦПК);
- розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом психіатричного огляду (ч. 1 ст. 281 ЦПК);
- розгляду судом справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК);
- надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного суду (ст. 296 ЦПК);