Адмiнiстративне правопорушення має такi ознаки, як i загальне поняття правопорушення:
1) суспiльна небезпека або шкода;
2) протиправнiсть дiяння;
3) виннiсть дiяння;
4) карнiсть за дiяння, якi передбаченi в Кодексi про адмiнiстративнi правопорушення та iнших законах;
5) iнодi потрiбно встановити причинний зв’язок мiж протиправним дiянням iнаслiдками.
Адміністративнi правопорушення наносять значну шкоду громадському порядку, системi управлiння, правам i законним iнтересам громадян, пiдприємствам i органiзацiям. Соцiальна небезпека i шкода може бути рiзна. Якщо правопорушення наносять велику шкоду або становлять соцiальну небезпеку, яка передбачена Кримiнальним кодексом, то такi правопорушення потрiбно квалiфiкувати як кримiнальнi злочини, якщо буде встановлено склад злочину. Інодi за незначнi злочини особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностii притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Критерiєм розмежування є вартiсть шкоди або тяжкiсть наслiдкiв дiяння.
Адмiнiстративне правопорушевня може бути вчинено умисно i необережно. Правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвiдомлювала протиправний характер своєї дiї чи бездiяльностi, передбачала шкiдливi наслiдки i бажала або свiдомо допускала настання їх. Адмiнiстративне правопорушення визнається вчиненим з необережностi, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть настання шкiдливих наслiдкiв своєї дiї чи бсздiяльностi, але легковажно розраховувала на їх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна була i могла їх передбачити.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наступати лише в тому випадку, якщо в Кодексi або iнших нормативних актах передбачено склад адмiнiстративного проступку i санкцiю за його порушення. Якщо в законодавствi немає складу адмiвiстративного правопорушення або санкцiї за нього, особу не можна притягнути до адмiнiстративної вiдповiдальностi.
1.5 Адмiнiстративна відповідальність
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - це такий вид юридичної вiдповiдальності яка настає за адмiнiстративнi правопорушення, передбачені Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення iiншими нормативними актами.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть має на метi охорону суспiльного ладу, порядку управлiння, прав i свобод громадяв, пiдприємств i органiзацiй i направлена на змiцнення законностii правопорядку в суспiльствi, виховання громадян у дусi поваги до прав, честii гiдностiiнших громадян, держави i суспiльства. Адмiнiстративна вiдповiдальвiсть направлена також на запобiгання (попередження) правопорушень зi сторони iнших осiб. Державнi органи i органи мiсцевого самоврядуванвя координують на своїй територiїроботу всiх державних органiв i громадських органiзацiй по запобiганню правопорушень.
Згiдно ст. 29 Конституцiї України, нiхто не може бути заарештований або триматися пiд вартою iнакше як за вмотивованим рiшенням суду i тiльки на пiдставах i в порядку, встановлених законом. Нiхто не може бути пiдданий заходу впливу в зв’язку з адмiнiстративним правопорушенням iнакше як на пiдставi i в порядку, встановлсних законодавством. Провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення здiйснюється на основi суворого дотримання законностi. Застосування заходiв адмiнiстративного впливу проводиться в межах компетенцiї вiдповiдних державних органiв i у точнiй вiдповiдностi з законодавством (ст. 7 Кодексу).
Особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, пiдлягає вiдповiдальностi на пiдставi законодавства, що дiє пiд час i за мiсцем вчинення правопорушення. Акти, якi скасовують або пом’якшують вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi правопорушення, мають зворотну силу (тобто поширюються i на правопорушення, вчиненi до видання цих актiв). Акти, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi правопорушення, зворотної сили не мають [3, 362].
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть - це мiра державного примусу, яка виражається в позбавленнi певних соцiальних благ правопорушника за адмiнiстративний проступок, який передбачений законодавством про адмiнiстративнi правопорушення. Вiдповiдальностi пiдлягають особи, якi досягли на момент вчинення адмiнiстративного правопорушення 16 рокiв i є осудними. Неосудна особа - особа, яка не могла усвiдомлювати свої дiї або керувати ними внаслiдок хронiчної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану,- не пiдлягає адмiнiстративнiй вiдповiдальностi.
Не пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi також особи, якi дiяли в станi крайньої необхiдностi i необхiдної оборони.
Такi дiїне є адмiнiстративними правопорушеннями. Крайня необхiднiсть - це такi дiї особи, якi хоч i передбаченi Кодексом про адмiнiстративнi правопорушення, але якi вчиненi в станi крайньої необхiдностi, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала правам iнших суб’єктiв i не могла бути усунена iншим шляхом, i якщо заподiяна шкода є менш звичною, нiж вiдвернена шкода. Необхiдна оборона - це дiї, якi вчиненi при захистi громадського порядку, власностi, прав i свобод громадян вiд протиправного посягання шляхом заподiяння шкоди посягаючому, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхiдної оборони (ст. ст. 18, 19 Кодексу).
Iноземнi громадяни i особи без громадянства, якi перебувають на територiї України, пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi на загальних пiдставах.Службовi особи пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi за адмiнiстративнi правопорушення, зв’язанi з недодержанням встановлених правил у сферi охорони порядку управлiння, державного i громадського порядку, природи, здоров’я населення та iнших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язкiв.
Згiдно iз ст. 21 Кодексу, особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, може бути звiльнена вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi з передачею матерiалiв на розгляд товариського суду, громадської органiзацiї або трудового колективу, якщо до неї доцiльно застосовувати заходи громадського впливу. При малозначностi вчиненого проступку особа може бути звiльнена вiд адмiнiстративної вiдповiдальності з застосуванням усього зауваження.
1.6 Порядок притягненнядо адмiнiстративної вiдповiдальностii види адiнiстративних стягнень
За адмiнiстративнi правопорушення можуть застосовуватись такi види адмiнiстративних стягнень:
1) офiцiйне попередження, яке фiксується установленим способом або виноситься в письмовiй формi;
2) штраф — грошове стягнення, яке накладається на порушникiв за адмiнiстративне правопорушення в розмірах i у випадках, встановлених КпАП i законами України;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об’єктом адмiнiстративного правопорушення;
4) конфiскацiя предмета, який належав власнику i став знарядцям вчинення або безпосереднiм об’єктом адмiністративного правопорушення - полягає в примусовій безоплатнiй передачi цього предмета у власнiсть держави;
5) позбавлення спецiального права, наданого даному громадяниновi (права керування транспортними засобами, права полювання);
6) виправнi роботи - застосовуються судом на строкДо 2 мiсяцiв за мiце постiйної роботи особи i з вiдрахуваннямдо 20% її заробiтку в доход держави;
7) адмiнiстративний арешт до 15 дiб у виняткових випадках за окремi види правопорушень.
Оплатне вилучення та конфiскацiя предметiв можуть застосовуватись як основнi, так i як додатковi адмiнiстративнi стягнення; iншi адмiнiстративнi стягнення можуть застосовуватись тiльки як основнi. За одне правопорушення може бути накладено основне або додаткове стягнення. В ст. 61 Конституцiї Украни закрiплено, що нiхто не може бути двiчi притягнений до юридичної вiдповiдальностi одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична вiдповiдальнiсть особи має iндивiдуальний характер. При, накладеннi стягнень повиннi враховуватися характер правопорушення, особа правопорушника, ступiнь його вини, обставини, що пом’якшують або обтяжують адміністративну вiдповiдальнiсть. При вчиненнi особою кiлькох правопорушень адмiнiстративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо або за одне, як за бiльш серйозний проступок [4].
Згiдно з ст. 3 Кодексу адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiше як через 2 мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні через 2 мiсяцi з дня його виявлення.
У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи i за наявностi адмiнiстративного проступку, стягнення може бути накладено не пiзнiше як через мiсяць з дня прийняття рiшення про відмову в порушеннi кримінальноїсправи або її закриття. Якщо особа, яка вчинила адмiнiстративнеправопорушення і притягнута до вiдповiдальностi, протягом року не вчинила нових порушень, то вона вважається такою, що не пiдлягала адмiнiстративному стягненню.Строки адміністративного арешту обчислюються добами, виправних робiт - мiсяцями або днями, позбавлення спецiального права - роками, мiсяцями або днями.
1.7 Стадiї адмiнiстративного провадження
Адмiнiстративнi стягнення можуть накладатися: виконкомами мiсцевих рад, держадмiнiстрацiями, судами загальної юрисдикцiї, органами внутрiшнiх справ, контрольно-наглядовими органами (iнспекцiями) - органами пожежного нагляду, залiзничного транспорту, правовими i технічними iнспекторами працi, митними органами,санепiдеморганами тощо.
Розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення вiдбувається на засадах рiвностi громадян, всебiчностi, своєчасностi, повноти, об’єктивностi, відкритостi, при наявностi складу адмiнiстративного проступку, доказiв i пояснень зацiкавлених осiб.