Смекни!
smekni.com

Характеристика й особливості розвитку Дніпропетровської області (стр. 1 из 5)

Міністерство освіти й науки України

Харківський національний економічний університет

Кафедра регіональної економіки

Індивідуальне наукове – дослідне завдання

За курсом “ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ”

Керівник:

Виконав:

Гіковата Н.К., Івашура А.А.

студент 1 курсу 6 групи

факультету економіки і права

Попов А.М.

Харків, 2006



ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області
1.1. Адміністративний склад області
1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал
1.3. Економічна оцінка природних умов та корисних копалин
Розділ 2. Аналіз демографічної ситуації Дніпропетровської області
2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області
2.2. Характеристика трудових ресурсів області
Розділ 3. Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України
3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області
3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва
3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни
3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області
Розділ 4. Дослідження екологічної ситуації в Дніпропетровській області
4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області
4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Необхідністю дослідження обраної теми є узагальнення, систематизація та закріплення теоретичних знань, набутих при вивченні дисципліни «Регіональна економіка».

Метою роботи являється вивчення характеристики і особливостей розвитку Дніпропетровської області в формуванні аналітичних висновків про подальший економічний розвиток цього регіону.

В ході виконання науково-дослідної роботи будуть вирішені такі задачі, як:

- дослідження економіко-географічного положення і природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області;

- аналіз демографічної ситуації;

- дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України;

- Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України.

Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. У II тис. до н.е. на дніпровських землях існувала скіфська держава. У IV ст. вже нової ери на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. І ось у 1660 році в запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що поблизу сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, який в 1750 році вже називається містом. Але офіційна історія міста почався в 1776 році, коли російська імператриця Катерина II вирішила збудувати південну столицю Російської імперії. її проектували видатні архітектори - Клод Геруа та І. Старов. Дома зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова. Наприкінці XVIII ст. розвиток міста був стрімким, але після смерті імператриці її син Павло І зробив все, щоб місто пішло забуття, навіть його назва змінилася на Новоросійськ. І в 1802 році внук імператриці Олександр-І повертає місту його назву, але, на жаль, не статус нової південної столиці. Та все ж у 1862 році в Катеринославі вже налічується близько 50 промислових підприємств і понад 22 тис. жителів. Знаменним для історії Дніпропетровська став 1870 рік, коли за ініціативою О. Поля на сході і заході міста почалися розробки залізняку і вугілля. Неймовірно, але в краї, столицею якого став Дніпропетровськ, є що людство здобуває з-під землі.

Сучасний Дніпропетровськ - це багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий транспортний вузол міжобласного значення, центр міської агломерації. Чисельність населення міста на 2003 рік складала - 1 млн 108,7 тис. чол. Площа міста - 37,9 тис. га, в т.ч. забудованої частини - 55%, ландшафтно-рекреаційних територій - 30%, водних та інших поверхонь - 15%.

Дніпропетровськ є найважливішим центром металургійної промисловості та машинобудування України. С 1950-х років центр аерокосмічного и ракетобудівництво. Город є головним торгівельним та промисловим центром Східної України. Вивчення проблем цього регіону необхідно для узагальнення, систематизації на основі одержаних із різних джерел даних, прогнозування і визначення перспектив соціально-економічного розвитку як регіону так и всієї України, визначення економічних взаємозв’язків з іншими регіонами країни і зарубіжжя.

Населення складає 1,050 млн. чоловік (грудень 2005).

Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області

1.1. Адміністративний склад області

Адміністративний центр Дніпропетровської області (рис.1) — місто Дніпропетровськ, область складається з 22 районів, 1504 населених пунктів (в тому числі 1438-сільських и 66 міських), 46 селищ міського типу, 20 міст (в тому числі міст обласного значення – 13), міст районного значення – 8, селищних рад – 288.

Місцеве самоврядування в області здійснює Дніпропетровська обласна рада, виконавчу раду — обласна державна адміністрація. Губернатором області є голова облдержадміністрації, який призначається. Президентом України.

В Дніпропетровській області 22 райони: Апостоловський, Васильківський, Верхнєдніпровський, Дніпропетровський, Криворіжський, Криничанський, Магдалиновський, Межевський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавловський, Покровський, Пятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаковський, Царичанський, Широковський, Юр’ївський райони.

Міста обласного призначення: Дніпропетровськ, Вольногорськ, Дніпродзержинськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Никопіль, Новомосковськ, Орджоникидзе, Павлоград, Першотравенськ, Синельниково, Терновка.

1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал

Область розташована в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. По характеру рельєфа область хвиляста рівнина Північно - західна займає Придніпровська височина, котре на крайнім півдні переходить в Причорноморську низину. Лівобережна частина області займає Придніпровська низина. На південно-східному напрямі області знаходяться отроги Приазовської височини.

1.3. Економічна оцінка природних умов та корисних копалин

Доля промисловості в продукції господарського комплексу є майже 85%. Тут розміщенні могутні Криворожська ГРЭС-2, Приднепровськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГЭС.

Природні ресурси Дніпропетровської області унікальні за різноманітністю родовищ корисних копалин. У її надрах виявлено 302 родовища. В області видобувається 39 видів мінеральної сировини.

Криворізький басейн з розвіданими запасами залізняку, який складає близько 66% загальнодержавних запасів, за об'ємом видобутку посідає перше місце в Україні (приблизно 80% від загальнодержавного).

Нікопольське родовище марганцю, на базі якого працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, працюватиме до 2025-2026 років.

У межах області розвідано велику кількість родовищ неметалевих корисних копалини.

Область володіє єдиним в Україні родовищем магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60-70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині і значно зменшити її імпорт з інших країн. Просянівське родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі.

У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

З метою створення геологічних карт сучасного покоління виконано геологічні зйомки території на площі 790 кв. км, за результатами яких в Солонянському та Криничанському районах виявлені нові прояви золота та нетрадиційні для регіону прояви рідкісноземельного зруденіння, перспективні ділянки апатиту, міді, молібдену, цинку та свинцю. Крім того, проведено роботи з оцінки первинних каолінів щодо можливості їх використання для виготовлення фарфоро-фаянсових та вогнетривких виробів. Продовжувались пошукові роботи на золото в межах Жовтоводської площі (П’ятихатський район) та Солонянського рудного поля (Солонянський район). На цих об’єктах пробурено 9 пошукових свердловин, які уточнили геологічну будову ділянок та дали змогу підрахувати перспективні ресурси на кожній з них у кількості по 5 тонн. Розпочато роботи з пошуків молібдену в межах ділянки “Червона” Криворізької структури. Пробурено 1 пошукову свердловину, що дало змогу визначити очікуваний приріст перспективних ресурсів молібдену – 10 тис. тонн. Продовжувались пошукові роботи в Криничанському районі з метою виявлення запасів талько-магнезитових руд, придатних для виробництва вогнетривких матеріалів. Найбільш перспективною визнано Сухохутірську ділянку, де виявлено потужний шар талькомагнезитових порід, властивості яких відповідають вимогам промисловості. Очікуваний приріст запасів талько-магнезитів складає 20 млн. тонн. Продовжувались роботи з оцінки стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів питних та технічних підземних вод області, що дасть можливість оцінити подальші перспективи розвитку водозабезпечення населення та підприємств області питною і технічною водою. Всього на виконання цих робіт з державного бюджету у 2005 році було спрямовано 6,7 млн. грн.