Смекни!
smekni.com

Характеристика рекреаційних ресурсів України (стр. 3 из 3)

Рекреаційні об’єкти в Україні

Рекреаційні об’єкти Кількість Кількість місць (тис.)
Санаторії, установи відпочинку, пансіонати з лікуванням 4337 888
Дитячі санаторії 202 41
Санаторії-профілакторії 568 55
Будинки відпочинку і пансіонати 342 116
Бази відпочинку 2236 318
Турбази 165 91
У с ь о г о 7850 1509

Висновок

Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує відпочинок тільки кожного п’ятого жителя України, який віддає перевагу відпочинкові влітку. Рекреаційний потенціал України після аварії на Чорнобильській АЕС значно зменшився. Радіоактивного забруднення зазнали ландшафти і біологічні рекреаційні ресурси на площі 1,4 млн. га.

Для успішного розвитку рекреації необхідний комплекс певних умов. Виходячи з того, що рекреація поєднує оздоровчі та пізнавальні цілі, райони рекреації повинні мати сприятливі для оздоровлення людей природні умови (сприятливий клімат, різноманітний рельєф з мальовничими ландшафтами, наявність водних джерел тощо). Іншими словами, повинна бути деяка комфортність природних умов. Бажано, щоб останні поєднувалися з культурно-історичними місцями. При цьому створюється комплекс сприятливих умов для ознайомлення рекреантів з особливостями природи, життя і побуту населення, культурно-історичними цінностями того чи іншого району, де відбувається курс оздоровлення рекреанта.

У рекреаційних регіонах недопустиме розміщення екологічно небезпечних виробництв, оскільки їхні відходи позначаються на якості рекреаційних ресурсів. З переходом України до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання рекреаційних ресурсів має стати важливою статтею доходів державного і місцевого бюджетів. Нині, за розрахунками Інституту економіки НАН України, надходження від туристського обслуговування становлять 0,9—1,1 % експортних доходів від зовнішньої торгівлі України. Важливими напрямами подальшого використання рекреаційних ресурсів країни є:

розвиток санаторно-курортних закладів, де лікування і оздоровлення населення поєднується з активним відпочинком, відновлюванням фізичних і духовних сил людей;

зміцнення матеріально-технічної бази туризму і відпочинку за рахунок як збільшення кількості місць у рекреаційних закладах, так і якісного оновлення діючих установ відпочинку з метою підвищення комфорту проживання та розширення сфери обслуговування;

створення кількох вільних рекреаційних економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу України до світового ринку туристських послуг;

розширення в Україні мережі національних природних парків та ландшафтних регіональних парків, що забезпечить раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.

Джерела інформації

Література

1. В. Калитюк, В. Ніколаєв. Управління санаторно-курортними підприємствами: нові реалії. “Економіка України” № 1, 1997

2. Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів (зп ред. П.О. Масляка, Я.Б. Олійника, А.В. Степаненка, П.Г. Шищенка) – Київ, 1998

3. Н. Коржунова. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор’я. “Економіка України” № 2, 1999

4. О. Живицький М. Тараканов. Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор’ї. “Економікі України” № 1, 1997

5. Р. Іванух, В. Жученко. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України” № 1, 1997

6. Соціально-економічна географія України (за ред. О.І Шаблія) – Львів, 1994

7. Ю.А. Злобін. Основи екології. – Київ, 1998


Додаток 2

Розміщення лісових територій, придатних для рекреаційного освоєння

1 2 3
Природні зони Кількість місць Загальна площа, тис. га Площа лісу, тис. га
Полісся 30 138 126
Лісостеп 145 646 596
Степ 62 149 85
Карпати 28 397 292
У с ь о г о 265 1330 1099