Реферат:
Комплексна характеристика Болгарії
ЗМІСТ
Вступ
1.Фізико-географічні закономірності території Болгарії
1.1 Територія, георграфічне положення і геополітичне положення
1.2 Історико-економічні етапи розвитку території
1.3 Природа і природокористування
2.Населення та культура
2.1 Розселення
2.2 Соціальний рівень життя
3.Спеціалізація господарського комплексу країни
4.Оцінка екологічного стану
5.Зовнішньо-економічна діяльність
6.Перспективи розвитку цієї країни
Висновки та рекомендації
Перелік посилань
Додаток А. Герб та прапор Болгарії(малюнок)
Додаток Б. Економічна карта Болгарії(карта)
Додаток В
Додаток Г
ВСТУП
Країнознавство — наука про загальнi та специфiчнi закони й закономiрностi територiально органiзацй суспiльства, механiзм дiї та форми прояву теириторiальних суспiльних системах, що функцiонють у просторово-часовому географiчному просторi[1].Основнi фактори в країнознавствi:
1.Територія як обєкт вивчення краiни, регiону.2.Форми i процеси просторової диференцiацii.3.Природно-ресурсний потенiал як фактор країнознавства.4. Етнiчнi корнi у країнознавствi.5. Географiя населения i геодемографiя.6.Поняття i фактори розселення.7. Системи роэселення.
8. Географiя свiтових та нацiональних релiгiй. Це самостiйна гсографiчна дисциплiна, що входить до системи гсографiчних наук, розглядаючи в собi елементи географiї, скономiки та социологiї. Як географiчна наука вона використовує в дослiдженнях загально-географiчнi пiдходи й методи та працює в тiсному контактi з природничими дисциплiнами фiзичною географiєю й картографiк. Фiзична географiя вивчає закономiрностi розвитку природно-територiальних комплексiв, що беругься до уваги за обгрунтування розмiщення продуктивних сил. Використовуючи картографiчні’ способи зображення рiзних обєк-тiв. Економiчна й соцiальна географiя розробляє картографiчнi моделi розвитку рiзних галузей господарства. Як гуманiтарна наука вона використовус в дослiдженнях економiчнi та соцiологiчнi пiдходи й методи, дiючи в тiсному контактi з суспiльними науками, що мають iз нею спiльний об’єкт. Як i економiчнi науки, країнознавство дослiджує господарство, ринковi вiдносини, але в просторовому аспектi: вона оперує категорiями ефективностi, продуктивностi, оптимальностi тощо. Пов’язуючи iх iз простором, виявляючи iхнi регiональнi вiдмiнностi й причини цих вiдмiнностей, механiзми просторових економiчних процесiв. Як i ншi соцiологiчнi науки, економiчна й соцiальна географiя з позицiй просторової органiзацii дослiджує щонайперше суспiльство, людину, рiзнi людськi спiльноти, в тому числi специфiчнi для неї спiльноти, теиторiальнi. У дослiдженнях обєктів локального, регіонально- нацiонального рiвнiв кранознавства повязана з регіональною економiкою, дсмографiсю, статистикою.Тiснi взасмозв’язки мае краiнознавство з економiчною iсторiї, широко використовуючи матерiали iсторiї господарств. Для кранознавства велике значення мають технічні науки. Кранознавство у своїх дослiдженнях опирається на технологічні процеси розвитку й розмiщення господарства його економічний розвиток — де суттевим є підвищення стандарту, що включас в себе добробут , овiту, охорону здоровя та захист навколишнього середовища. Рiвень економiчного розвитку краiни - це досягнутi реальнi результи в її економiцi. Вiдповiдно до методологii прийнятої ООН до найважливiших показникiв рiвня соціально-економічного розвитку будь-якої країни входять, вироблений нею валовий внугрiшній продукт (ВВП) або валовий нацiональний продукт (ВНП), на душу населения. частка продукцй обробноi промисловостi у ВНП як найбiльш динамiчноi галузi промислового виробництва, рiвень освiти, тривалiсть жкггя населення. І саме за домогою науки країнознавства можна розглянути країну Болгарію[2]. Болгарія країна Пiвденно-Схiдної Європи. За рiвнем соцiального i економiчного розвитку вона посiдає середнє мiсце в регiонi. Краiна одночасно належить до придунайських, причорноморських i балканських держав. Через її територiю проходять найкоротшi наземні шляхи із Захiдної Європи до чорноморських проток і далi на Середнiй Схiд. :На бiльшiй частинi Болгарii клiмат континентальний з холодною зимою i жарким лiтом. Середньорiчна температура становить близько 13 С. Приблизно третина країни, вкривають лiси, 30 % лiсiв хвойнi. Бiльшiсть представникiв фаули живе в гiрськiй пiвденно-захiдний зонi краiни, це, в основному, ведмiдь, вовк, лось, лисиця та дикий кiт.- В краiнi нараховусться понад 200 музеїв, головні знаходяться в Софії: ботанiчний музей в нацiональному ботанiчному саду; зоологiчний музей у зоопарку; нацiональний археологiчний музей; нацiональний етнографiчний музей; нацiональний музей природничоi iсторiї музей iсторiї Софii; нацiональна художня галерея. Серед памяток архiтектури столиці: собор св. Георгiя (IУ столiття); залишки собору св. Софiї, собор Олексалдра Iтевського (ХIХ столiття), зведений на честь 200 тисяч росiйських солдатiв, які полягли за визволення Болгарiї вiд турецького панування;на честь Буюк Джамiя (ХV столiття). Неподалiк вiд Софiї знаходиться церква воїна з унiкальними фресками. У мiстi Перник (також недалеко вiд Софii) эбереглися руїни вiзантiйської фортецi. Бiльшiсть туристiв приваблюють прекраснi чорноморськi пляжі, в основному довкола Варни.
1. Фізико-географічні закономірності території Болгарії
Болгарія (болг. България), Республіка Болгарія – держава у Півд.- Сх. Європі. Розташована в східній частині Балканського півострова. Межує на півночі з Румунією – вздовж Дунаю, на півдні – з Грецією і Туреччиною, на заході – з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії - 378 км). Пл. 110,9 тис. км2. Населення - 8,257 млн чол.(2001). Столиця – Софія[див.дод.В]. Державний прапор Болгарії складається із білої, зеленої та червоної горизонтальних смужок із гербом у лівій верхній частині.[див. дод А] Біла смуга - символ миру та свободи, зелена - природні багатства країни, червона - символ мужності і крові патріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність. Прапор у нинішньому варіанті існує від 1947 року. Герб Республіки Болгарія- це золотий коронований лев, що стоїть на задніх лапах, на червоному тлі у формі щиту, під яким напис: "Сила в об'єднанні". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих леви із лівої та правої сторони. Вони стоять на схрещених дубових гілках із жолудями. Щодо природив Болгарії Незважаючи на густу річкову мережу, Болгарія крім річки Дунай не має інших судноплавних річок. Притоки Дунаю беруть свій початок в Старій Платні, за винятком ріки Іскр, яка бере початок з Вітоши. У Чорне море впадають річки: Провадийська, Камчія, Ропотамо, Диявольська ріка, Велека, Резовська ріка та інші. Останні три річки беруть свій початок з гори Странджа. Ріка Мариця і її найбільша притока Тунджа збирають води з південних схилів Старої Платни і північних схилів Родоп. Ріки Струма і Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Ріли і Пірину, а також з гір, що межують з Сербією і Македонією. Ріка Места також впадає в Егейське море, а бере початок з Пірину. Басейни річок Дунаю і Мариця покривають дві треті території двох великих рівнин. У західних частинах Родоп споруджені водні системи і водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васіл Коларов, гідро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалі та Івайловград. Неподалік Софії знаходиться водосховище Іскр. Крім того, є водосховища Георгій Димитров, Білий Іскр, Петрохім, Бразинці та інші. Хоча запаси корисних копалин в Болгарії невеликі, гірнича промисловість в країні у XXI ст. має хороші шанси для розвитку. Найважливіші корисні копалини — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді. Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд — на 20 років, свинцевих і цинкових руд — на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя — більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не рахуючи нафти і газу) складає біля 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля — 54,47 %; руд кольорових і дорогоцінних металів — 5,69 %; чорних металів — 2,05 %, індустріальної сировини — 23,64 % і декоративного каменя — 14,15 %. Щодо розвитку політики в .Болгаріі слалося що в системі міжнародних відносин після закінчення Першої світової війни розкрито складне становище країни, яка одержала поразку в війні і з якою країни-переможниці будували свої стосунки методом диктату, нав’язавши їй на Паризький мирній конференції несправедливий Нейіський мирний договір. З цього часу значну роль у вирішенні складних зовнішньополітичних проблем стала відігравати боротьба уряду Землеробської спілки за вихід Болгарії з політичної та дипломатичної ізоляції[див.дод Б].
1.1 Територія, георграфічне положення і геополітичне положення
Болгарія - держава в Південній Європі. Вона розташована в східній частині Балканського півострова[3]. Зі сходу Болгарія омивається Чорним морем, на півночі по кордону з Румунією тече Дунай, на півдні Болгарія межує з Туреччиною і Грецією, а на заході - з Сербією і Македонією, де кордон проходить по гірських хребтах. Площа країни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територія країни простягнулася з півночі на південь більш як на 250 км, і з сходу на захід - майже на 500 км. Країна займає вигідне географічне положення на Балканах. Через її територію проходить найкоротший шлях з Європи на Близький Схід. Болгарія розташована поблизу проток Босфор і Дарданелли. ЇЇ морськими сусідами є країни СНД. Поверхня країни різноманітна. Переважають горбисті ландшафти з висотами 200-600 м над рівнем моря. Значні простори займають гори: Балканські гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рівнем моря), хребти Средна гора паралельно їм на півдні, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство і різноманітність корисних копалин. На південних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракійська (Марицька) низовина з родючими грунтами, захищена горами від холодних північних вітрів і тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. На півночі Болгарії лежить родюча Дунайська рівнина, де вирощують зернові та олійні культури, цукрові буряки, коноплю, сою. Найбільшою рікою країни є Дунай, який протікає по кордону з Румунією. На півдні течуть ріки Мариця з притоками Тунджа і Струма. Більшість рік має гірський характер, а тому значні запаси гідроенергії. Клімат на більшій частині Болгарії помірно континентальний - літо жарке, а зима м'яка, що зробило курортний і туристський бізнес однією з основних статей доходів болгар на півдні країни. Крім того природні ресурси Болгарії сприятливі для гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, та для сільськогосподарського виробництва.З точки зору географічного місцезнаходження Болгарія більше ніж сусідні країни заслуговує на назву балканської країни, оскільки через її територію проходить Стара Платна "Балкан" (стара назва Хемус). На півночі Болгарію з Румунією розділяє Дунай (за винятком Добруджі). На заході вона межує з Сербією і Македонією, на півдні - з Грецією і Туреччиною. На сході природним кордоном є Чорне море, яке з'єднує РБ з Україною, а чорноморські протоки Босфор і Дарданелли - з Середземноморськими країнами. У Болгарії виділяють три географічні області: Дунайська рівнина; гірський масив, що складається з двох різних систем - Балкани і Родопи; і Південно-східна рівнина, що охоплює Марішський басейн або історично стару частину Ромелії. Гори Балкани або Стара Платна - найдовший гірський ланцюг на півострові, на честь якого він названий. Він належить до системи Альп і Карпат і простягається від Сербського кордону, що знаходиться поблизу річки Тімок, яка впадає в Дунай, до Чорного моря (мис Єміне). У західній своїй частині біля вершини Шипка Стара Платна піднімається на висоту від 1500 до 2376 м (на вершині Ботве). Балкани мають глибокі тунелі в надріччі ріки Іскр. Південний схил Старої Платни відносно крутий, а північний - плавно спускається до Дунайської рівнини. Вершини вкриті багатою рослинністю: пасовища на гірських хребтах, ліси, серед яких переважають букові дерева. Завдяки природним захисним умовам рельєфу біля підніжжя Балкан знаходилася колиска двох Перших болгарських королівств: Плиска, Проспав і Тирново. Використовуючи місцеві висоти і пересіченість місць, тут були збудовані неприступні фортеці. На південь - Середня гора - Центральний масив, розташований паралельно до Старої Платни. Найвища її вершина - Богдан (1604 м). Її схили спускаються рівномірно полого до Тракійської рівнини. Між Середньою Горою і Балканами з заходу на схід простягається долина ріки Тунджа. Це відома Рожева долина, головним центром якої є місто Казанлик. Такий тектонічний вік мають також гори Странджа і Вітоша. Остання височить з південно-західного боку Софії і є природним продовженням Середньої Гори над Панчерівським пасмом. Звідси беруть початок річки Іскр і Струма. Найвища точка Вітоши - Чорний верх (2290 м). Цю гору перетворено в національний парк, який є чудовим місцем для туризму і відпочинку. Своєю різноманітною флорою вона весь рік приваблює любителів природи. Вітошу називають "легенями" столиці. Странджа простягається на південний схід від надріччя Тунджі майже до Стамбула. Більша її частина знаходиться в Туреччині. Масив Странджі вважається старотектонським (утвореним у давні часи). Її вершини не дуже високі і заокруглені. Родопи - найширший гірський масив у Болгарії. На півночі і сході межують з долиною річки Мариця, на заході - з рікою Места. На півдні частина Роден знаходиться на грецькій території. Найвища вершина - Голям Пернік (Великий Пернік) - 2191м. Дві інші гори розташовані на захід від рік Места і Струма і тісно поєднані з Родопським масивом, у першу чергу з Рілою. Велично підноситься її вершина Муссам (2925 м), яка є найвищою точкою на Балканському півострові. Круті схили Ріли, вкриті снігом весь рік, її мальовнича природа і клімат, Рільський монастир, схований у її надрах, зачаровує і приваблює багатьох туристів. На південь знаходиться Пірин - гора вітрів і бурь. Часто цю назву пов'язують з ім'ям бога грози Перуна. Найвища вершина - Віхрен (2915 м). З усіх болгарських гір Пірин найкраще зберегла свою дику одвічну природу. Схили вкриті соснами і ялинами. Тут квітне едельвейс. На захід від річки Струми розташовані вершини Беласиця, Осогою, Огрітден. Рівнини і долини На північ від Старої Платни і на південь від Дунаю простягається Дунайська рівнина. Це велике плато з висотою над рівнем моря в середньому 150м, розсічене численними ріками, які беруть свій початок з Балкан і впадають в Дунай. На схід від міста Русе до Чорного моря розташована Добруджанська рівнина. Дещо менше посічений рельєф Лудогір'я (Деліорман), що займає майже чверть території країни. Дунайська рівнина є житницею всієї країни, оскільки дає більше ніж половину всього врожаю зернових культур. Південно-східна рівнина обмежена Середньою Горою з півночі і Родопами з південного заходу. Більша частина її території займає басейн річки Мариця. Часто цю рівнину називають Верхньою Тракією і зіставляють з Нижньою Тракією або Грецькою Тракією. Це область, яка завжди славилася своєю родючістю. Земля багата на фрукти та овочі, великі виноградники перемежовуються з насадженнями льону, конопель, з плантаціями рису, бавовни і тютюну найкращого сорту. Слід також згадати і підбалканську Софійську рівнину і долину річки Струма, де стигнуть ранні овочі. Гідрографія. Водні ресурси Незважаючи на густу річкову мережу, Болгарія крім річки Дунай не має інших судноплавних річок. Притоки Дунаю беруть свій початок в Старій Платні, за винятком ріки Іскр, яка бере початок з Вітоши. У Чорне море впадають річки: Провадийська, Камчія, Ропотамо, Диявольська ріка, Велека, Резовська ріка та інші. Останні три річки беруть свій початок з гори Странджа. Ріка Мариця і її найбільша притока Тунджа збирають води з південних схилів Старої Платни і північних схилів Родоп. Ріки Струма і Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Ріли і Пірину, а також з гір, що межують з Сербією і Македонією. Ріка Места також впадає в Егейське море, а бере початок з Пірину. Басейни річок Дунаю і Мариця покривають дві треті території двох великих рівнин. У західних частинах Родоп споруджені водні системи і водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васіл Коларов, гідро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалі та Івайловград. Неподалік Софії знаходиться водосховище Іскр. Крім того, є водосховища Георгій Димитров, Білий Іскр, Петрохім, Бразинці та інші. Клімат За кліматичною ознакою країна поділяється на три зони. У північній Болгарії помірно континентальний клімат. Клімат Тракійської рівнини за багатьма своїми характеристиками наближається до середземноморського. Середньорічна температура - 12С. Січневі температури коливаються від -2С на півночі до плюсових температур на півдні. У липні середні температури - +23-24С. На Чорноморському узбережжі відзначено менші температурні амплітуди. Наприклад, у Варні середня січнева температура - +3С, а влітку - близько +21С. Осінь тут м'яка і тепла. Кількість опадів у країні, звичайно, залежить від регіону (гірський або рівнинний). У Дунайській рівнині річна кількість опадів - трохи більше 600 мм. Найбільша кількість опадів випадає на початку літа. У Тракійській рівнині менше опадів, тут посухи дають про себе знати з серпня. У Східній Добруджі кількість опадів за рік становить менше ніж 450 мм. Приблизно така ж середньорічна кількість опадів у надріччі Тунджі і Мариці - близько 500 мм. У гірських областях дощів найбільше - в середньому понад 1000 мм (Балкани, Родопи, Ріла і Пірин). Флора і фауна. Три типи клімату (континентальний, середземноморський і степовий) пояснюють розмаїття місцевої природи. Багато видів рослин, які вже зникли в європейських країнах, ще зустрічаються в Болгарії. В країні можна нарахувати понад 3200 видів різних рослин. Майже скрізь залежно від якості землі посаджені економічно вигідні культури. Є зони, де зберігається природна рослинність. Це гирла річок Камчія і Ропотамо, у горах на півдні, регіони в Передбалканах, Стара Платна, деякі острови і частини Дунаю. Ліси займають приблизно третину (29 %) території. У Болгарії зустрічаються голчатолистяні ліси - сосна, ялина, ялинка, біла ялина та інші. Широколистяні ліси, в основному дуб і бук, граб, ясен, липа, ліщина переважають у Старій Платні, Середній Горі і Странджі, схили яких вкриті молодими соснами. Дикий каштан зустрічається в Старій Платні (біля Берковиці) і на Беласиці. Болгарська фауна - суміш європейських видів центральних і північних областей, а також середземномор'я. Серед них переважають кажани. Шакал не є рідкістю в Странджі. З великих птахів багато бородатих орлів. Із ссавців, які вже майже зникли, водяться ведмеді, вовки, ліани, дика кішка оленя, сарна та інші. Пелікани, куріпки, фазани, рябчики населяють резервати. У Болгарії водиться багато видів морської і річкової риби. Зустрічається майже 50 видів земноводних і плазунів. Різноманіття комах може задовольнити навіть найвимогливіших колекціонерів. У Болгарії можна нарахувати понад 1100 видів різних метеликів. І, нарешті, не можна забути про печерних мешканців, кількість яких становить більш як 75 видів.