Смекни!
smekni.com

Науково-технічна революція (стр. 3 из 3)

Таким чином, міста відіграли (і продовжують відігравати) важливу роль у "змаганні" природно-ресурсних та соціально-економічних факторів. Особливо себе "проявили" міські агломерації, які втілили в собі фактор територіальної концентрації (інколи його називають агломераційним). Остаточній, але не повній перемозі соціально-економічних факторів сприяла НТР, яка зуміла "відірвати" індустрію від сировинних баз.

На сучасному етапі розвитку світового господарства підприємства передових галузей промисловості тяжіють до країн з високим рівнем розвитку науки і техніки, значними фінансовими ресурсами, висококваліфікованими і організованими кадрами. Вплив природно-ресурсних факторів помітно послабшав навіть у середньорозвинених країнах. Матеріаломісткі виробництва все частіше "пересуваються" до моря (до портів), куди можна доставити сировину для подальшої переробки.

Дуже великий вплив на розміщення сучасної промисловості мають трудові і фінансові ресурси. Їх часткова взаємозамінність може призводити до помітних змін у розміщенні промислового виробництва, наприклад, якщо прибуток від використання нової високопродуктивної технології і техніки перекриває витрати за рахунок використання дешевої робочої сили.

У другій половині ХХ століття НТР "перетягнула канат" у бік соціально-економічних факторів, а деякі з раніше існуючих факторів розміщення виробництва "зазвучали" по-новому. У першу чергу це стосується екологічного фактору, який змусив збільшувати витрати на будівництво очисних споруд та переносити "брудні" виробництва.

Таким чином, за останні півстоліття НТР створила нову картину світу. Вплив суспільних факторів понад усе позначився на територіальній структурі господарства високо- і середньорозвинених країн. У багатьох низькорозвинених країнах "третього світу" зберігається "дореволюційна" первісність господарства, тому визначальними факторами залишаються природно-ресурсний і транспортний.

Новими тенденціями в розміщенні промисловості є концентрація підприємств у вільних економічних зонах та у прикордонних районах з пільговими податковими умовами, а також формування міжнародних економічних районів.

Характерною рисою останніх десятиліть є тенденція до росту кількості підприємств різних галузей оптимальних розмірів, у тому числі міні-підприємств, а також до більш рівномірного їх розміщення. Цьому сприяє розширення ринків збуту та формування систем центральних місць у сфері послуг. У такий спосіб відбувається процес трансформації факторної системи в регулярну.

У майбутньому, по мірі економічного розвитку, НТР буде посилювати свій вплив на галузеву і територіальну структуру національних господарств країн "третього світу".


Висновки

1. Головна закономірність у зміні галузевої структури світового господарства: перехід від високої частки у ВВП сільського господарства до збільшення частки видобувної та галузей обробної промисловості з технічно простим виробництвом; потім – до капітало- та матеріаломістких галузей, надалі – до наукомістких галузей та сфери послуг.

2. В галузевій структурі обробної промисловості відбуваються зміни на користь галузей "авангардної трійки", в структурі сільського господарства – на користь тваринництва, серед сервісних галузей найвищими темпами зростає сфера інформаційних послуг.

3. Зміна "лідерів" серед факторів розміщення виробництва у сучасному світовому господарстві відбувається наступним чином: "природно-ресурсні → транспортний → територіальної концентрації (агломераційний) → екологічний".

4. Останніми десятиліттями у високорозвинених постіндустріальних країнах в територіальній структурі господарства все більшого значення набуває регулярна система розміщення окремих галузей.