В процесі буріння свердловин підприємством проводяться геолого-технологічні дослідження, що дозволяє вирішувати технологічні та геологічні проблеми при бурінні, виявляти перспективні інтервали розрізів свердловин, оцінювати характер їх насиченості і запобігати виниканню розгазування бурових розчинів та відкритих газових викидів.
Дослідження в свердловинах діючого фонду при контролі за розробкою родовищ нафти і газу проводяться за методикою часових вимірів методами ІНН, ГК та АКЦ. За допомогою цього комплексу вирішуються такі основні завдання:
визначення глибини поточного ВНК (ГВК) в експлуатаційних горизонтах;
уточнення насиченості пластів-колекторів;
виявлення нових продуктивних пластів з аномально низьким електричним опором, які раніше були охарактеризовані за даними ГДС як водонасичені.
Аналіз часових вимірів ІННК свідчить про досить високу геологічну ефективність методу (50%) при визначенні продуктивних пластів аномально низького опору.
Для проведення ГДС в працюючих свердловинах при контролі за розробкою нафтових і газових родовищ та підземних сховищ газу використовуються:
апаратурно-програмний комплекс АІНК-43 призначений для проведення двохзондового імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу в не обсаджених, обсаджених колоною свердловинах, а також в свердловинах діючого фонду, обладнаних НКТ, та проведення первинної обробки результатів досліджень;
свердловинна апаратура АГДК-42-8ГКЛ, призначена для контролю за розробкою та експлуатацією нафтових, газових і газоконденсатних родовищ та експлуатацією підземних сховищ газу, з одночасною реєстрацією восьми параметрів (ГК, локатор, термометр манометра, витратомір, вологомір, термодебітомір);
комп’ютеризована станція „КС-2 контроль", призначена для контролю за газовими родовищами та підземними сховищами газу;
установка лубрикаторна геофізична УЛГ-65Х35, призначена для проведення геофізичних досліджень та прострілочно-вибухових робіт в діючих нафтових, газових і газоконденсатних свердловинах через НКТ на родовищах і підземних сховищах газу.
Отримання надійної геофізичної інформації при проведенні ГДС, а також підвищення її точності і достовірності забезпечується системою метрологічного контролю, який проводиться метрологічною службою. Вся свердловинна наземна апаратура періодично та після кожного ремонту проходить ретельну перевірку в метрологічній дільниці, а працездатність свердловинних приладів перевіряється в еталонній свердловині.
Вдало використовуючи конверсійний потенціал військово-промислового комплексу України та інших підприємств ДП „ПУГР" послідовно проводить технічне переоснащення і удосконалення технічне переоснащення і удосконалення технічної бази підприємства.
Полтавське управління геофізичних робіт готове співробітничати на взаємовигідних умовах з усіма, зацікавленими в наших роботах, незалежно від географічного місцезнаходження району робіт.
Розвиток технічної цивілізації на землі в ХХ столітті характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в 1955-2005 роках населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час його існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу гострих проблем.
На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. З одного боку, сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Крім того сучасна технологія відкриває доступ до використання нетрадиційних джерел енергії і це свідчить на користь того, що абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що не існує. З іншого боку, спостерігається відносна ресурсна обмеженість, зумовлена можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ, і перехід до розробки складніших, що спричинює подорожчання енергоносіїв і робить використання більшої частини паливних ресурсів нерентабельним.
Але особливо загострилися проблеми, пов’язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Масове використання викопного палива - нафти, газу завдає збитків природі і здоров’ю людини через викиди, що містять важкі метали та інші шкідливі речовини.
Рослини та океан вже не встигають поглинути всю кількість вуглекислоти, яка утворюється внаслідок спалювання органічного палива. Це веде до поступового збільшення її концентрації в атмосфері, що посилює "парниковий ефект" і викликає потепління клімату. Якщо тенденція зростання споживання енергії та викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже до 2025 року на землі потеплішає на 2 С, що призведе до глобальних катастрофічних наслідків: зміщення кліматичних зон, знищення багатьох видів рослин, скорочення лісових площ, збільшення пустель, розтавання льодовиків тощо. Все це створить небезпеку голоду, хвороб, масових міграцій населення із зон екологічного лиха. Деякі небезпечні тенденції мають субглобальний масштаб: забруднення Світового океану нафтовою плівкою, скорочення озонового шару, який захищає життя на землі від жорстокого ультрафіолетового випромінювання Сонця, деграція лісів, головної "фабрики" кисню.
Для того щоб переламати негативні тенденції у сфері енергетики необхідне виконання деяких заходів:
підвищення ефективності використання енергії;
зменшення шкідливих викидів в атмосферу завдяки новим технологіям очищення відпрацьованих газів;
зміна структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативної енергетики;
вживання заходів для сповільнення темпів росту населення.
Тенденції розвитку світової економіки у 2000-х роках дають можливість розглядати функціювання євроазіатського ринку як цілісну систему, в якій Україна грає досить вагому роль. Ця роль є багатоплановою, так як наша країна одночасно є крупним покупцем природного газу, та його виробником, та великим транзитором. Ці ролі взаємозв’язані та вплив України на євроазіатському ринку виявляється й неопосередковано, та через її багаті зв’язки, наприклад, з таким виробником нафти і газу світового значення, як РАТ "Газпром".
Дисбаланс між потребами в нафті та можливістю їх задоволення за рахунок власних запасів спостерігається і в країнах Південної та Східної Азії. Достатньо відмітити, що видобуток нафти в таких крупних країнах, як Пакистан (13,4 млрд. куб. м), Китай (17,6 млрд. куб. м) та Індія (18,7 млрд. куб. м) дорівнює за рівнем з добутком нафти в Україні.
Найближчим часом в результаті економічної кризи споживання нафти в Україні, мабуть, буде скорочуватись. Цьому сприяє цілий ряд факторів. Так, різке зниження рівня використання виробничих потужностей тягне за собою скорочування обсягів споживання нафти. В цьому ж напрямку діють і нестача оборотних засобів у підприємств, та відносно високі (для умов українського ринку) ціни на нафту.
Закономірно виникає питання: "Як зміниться пропорція між власним виробництвом і імпортом нафти?". Відповідь на це питання знаходиться в прямій залежності від обсягів капіталовкладень, котрі будуть надходити на потреби газового комплексу України. Якщо вони будуть достатніми для здійснення розширеного виробництва в газовому хазяйстві, то, при збереженні досягнутого в нашій країні рівня видобутку природного газу, найближчим часом можливе скорочення його імпорту.
Збільшення обсягів виробництва власної нафти газу є для України приоритетним економіко-політичним завданням. Але його реалізація при сучасному стані господарства потребує крупних інвестицій. За оцінками Держнафтогазпрома, для нормального функціонування мережі країни на її реконструкцію кожен рік необхідно 350 млн. доларів США. Так як близько 35% всіх нафтопроводів експлуатується більше 20 років. Прийнята Національна програма "Нафта та газ України 1992-2010рр" передбачає доведення до 2010 року глибини переробки нафти до 78%. В цілому це планувалось за рахунок введення в експлуатацію комплексів з глибокої переробки нафти на Лисичанському та Кременчуцькому НПЗ.
Що стосується запасів природного газу, то за їх обсягами Україна перевищує такі європейські країни, як Великобританія, Італія, Румунія, ФРН, Данія та Угорщина, поступаючись лише Норвегії та Нідерландам. При сучасному рівні видобутку власних запасів газу Україні вистачить більш ніж на 60 років розробки.
В наказі Президента України від 25 вересня 2005 року "Про заходи по подоланню впливу кризових явищ на енергетичну сферу України" було постановлено:
Кабінету Міністрів України:
представити законопроекти "Про згоду про розподілення продукції", "Про реструктуризацію податкової заборгованості газовидобувних підприємств";
ввести в місячний строк графік розробки нормативно-правової бази реформування нафтогазового сектору економіки України, маючи на увазі створення ринкових умов для його функціонування;
забезпечити в місячний строк підписання угод про постачання російського природного газу в Україну та його транзит по території України на 2005-2012 роки;
прийняти в тижневий строк додаткові заходи про постійне забезпечення народного господарства та населення природним газом, електричною та тепловою енергією в 2012 році;
прийняти заходи про повернення природного газу, відпущеного з державного резерву, в разі необхідності здійснення реструктуризації заборгованості за використаний газ;
завершити до кінця року реалізацію заходів про забезпечення виконання проекту будівництва нафтотерміналу "Південний" та нафтопроводу "Одеса-Броди", залучення до нього реалізації вітчизняних та іноземних інвестицій;