Закарпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61% загальної площі області).
Значної шкоди завдає ґрунтова ерозія. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 10-25% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах. Найбільша частина еродованих земель в Іршавському – 23% (басейн р. Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р. Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р. Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р. Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабозмиті ґрунти приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%.
Основними причинами збільшення площі еродованих земель є:
• включення у ріллю земель на схилах, крутіших 7-10°;
• недосконала агротехніка обробітку земель;
• інтенсивний розвиток ерозійних процесів.
Найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиси та її приток. Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер.
Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Державним управлінням екоресурсів постійно приділяється велика увага заходам захисту земель від підтоплення та ліквідації наслідків повеней 1998 та 2001 років. Щорічно вводяться до дії захисні дамби, проводяться берегоукріплення, очистка берегів річок та струмків, регулюються русла малих річок, розчищаються заплавні території у зонах затоплення.
Останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження на водні екосистеми, порушення водоохоронного режиму в процесі господарювання, зміни інженерної інфраструктури та забудови території Закарпатської області. Аналіз впливу палео-географічних процесів свідчить: в майбутньому на Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії паводків. Таким чином постає проблема протипаводкового захисту.
В гірській частині Закарпатської області після катастрофічних паводків 1998 та 2001 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси (зсуви, сходження селевих потоків, річкова бічна ерозія). Дані процеси продовжуються і охоплюють все більші території.
Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, при сходженні яких може бути пошкоджена гребля, що загрожує знесенням більше тисячі житлових будинків, які знаходяться в селах нижче за течією. Сходження зсувів на трасах трубопроводів загрожує руйнуванням останніх і, як наслідок, потраплянням до навколишнього природного середовища значної кількості органічних забруднювачів.
Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з перебудовою рельєфу. В результаті досить швидко змінюються надзаплавні тераси. В межах цих терас, як правило розташовані центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім цього, з терасами пов’язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному забезпечується водопостачання населення. Бічна ерозія та пов’язані з нею зміни надзаплавних терас загрожує погіршенням якості питної води та зменшенням величини її експлуатаційних запасів на розвіданих водозабірних ділянках.
В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат.
Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є:
• Зміна природного рельєфу на техногенний.
• Утворення відвалів гірських порід.
• Погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід.
• Порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їхніх запасів.
• Активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше.
Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків незворотні. Внаслідок розробок, під кар’єрами та шахтами в області нараховується 730 га порушених земель, з них 500 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації.
3.Стан зайнятості трудових ресурсів Закарпаття на сьогодні
З кінця листопада минулого року вплив світової фінансово-економічної кризи почали відчувати на собі і закарпатці: багато підприємств скоротили обсяги виробництва або ж взагалі призупинили роботу. А вже наприкінці року та в січні почалися скорочення працівників. На кінець минулого року за всіма основними показниками наша область на всеукраїнському рівні виглядала цілком непогано: так, за 9 місяців 2008 р. рівень зайнятості населення становив 60,7 відсотка при загальнодержавному показнику - 60,1%, рівень безробіття - відповідно 5,5 відсотка при шести по країні. З початку року ситуація погіршується, але наразі Закарпаття на фоні зокрема західних областей України виглядає чи не найблагополучніше. Це пояснюється передусім тим, що у краї відсутні великі промислові підприємства, які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість у нас значною є частка малого і середнього бізнесу, який, на щастя, гнучко реагує на зміни. Однак різке коливання курсу долара підірвало і ці підприємства.
Так само припинилось фінансування програми працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям. За новим законом ці кошти мають виділятись із державного фонду соціального страхування на випадок безробіття, але як його наповнювати, якщо не працюють підприємства? Через це вперше за останні роки не виконано плану надходжень у цей фонд. Тим часом видатки зросли більш ніж удвічі: якщо у грудні 2007 року на виплати по безробіттю необхідно було 3,5 мільйона, то вже у грудні 2008 року - 7,3 млн. гривень.
За останніми даними Держкомстату України, якими є дані за 1 квартал 2008 року, в області підвищився рівень зайнятості економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, порівняно з відповідним періодом минулого року, з 58,5 до 59,6 %, рівень безробіття скоротився з 7,6 до 7,1% (по Україні в цілому рівень зайнятості становив 58,6%, рівень безробіття - 7,1%).
Чисельність незайнятих громадян, які протягом восьми місяців 2008 р. перебували на обліку в обласній службі зайнятості, зменшилась на 2,3 тис. і становила 47,2 тис. осіб. Середня тривалість перебування незайнятих становила 169 днів.
Серед безробітних, як і у попередні роки, переважає сільське населення: станом на 1 вересня 2008 року на обліку перебувало 17,0 тис. безробітних (на цю дату торік - 17,5 тис.), з них 11,9 тис. або 70,2 % - мешканці сільської місцевості (торік - 12,2 тис. або 69,6%).
Чисельність вільних робочих місць, дані про наявність яких надійшли до центрів зайнятості від підприємств, організацій та установ у січні-серпні 2008 року, скоротилася, порівняно з минулим роком, з 28,1 до 26,5 тис. або на 5,7%. Станом на 1 вересня п. р. на одне вільне робоче місце претендувало 7 осіб з числа тих, що перебували на обліку в центрах зайнятості.
На виконання Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008-2009 роки, обласною службою зайнятості, спільно з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавцями та профспілками, забезпечено перевиконання усіх окреслених правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття завдань у сфері надання соціальних послуг безробітним. За сприяння служби працевлаштовано 20,7 тис. незайнятих громадян (рівень працевлаштування зріс на 2,5 % і становив 43,9%), з них 905 - на додаткові робочі місця, створені роботодавцями за сприяння дотацій з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, 377 осіб започаткували власний бізнес після одноразової виплати допомоги з безробіття.
З метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці за сприяння центрів зайнятості проходили професійне навчання 4,1 тис. осіб.
Забезпечено тимчасову зайнятість 5,8 тис. незайнятих громадян на оплачуваних громадських роботах.
Профорієнтаційною роботою охоплено 44,5 тис. незайнятих громадян або 94,4% їх загальної чисельності на обліку (у січні-серпні 2007 року - 89,2%).
Зростають обсяги матеріального забезпечення безробітних, зокрема, середній розмір допомоги з безробіття збільшився, порівняно з січнем-серпнем 2007 р., на 141 грн. або 61,8% і становив 370,0 грн. На кінець серпня отримували допомогу близько 76,4% безробітних, які перебували на обліку в центрах зайнятості.
Зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.