Смекни!
smekni.com

Геополітична характеристика Кавказько-Каспійського регіону (стр. 2 из 3)

У Кавказько-Каспійському регіоні в Росії можна вже сьогодні окреслити як мінімум три варіанти геополітичного сценарію:

Несприятливий - вихід Росії з регіону в якості активного і самостійного геополітичного гравця. При цьому варіанті Росія стає провідником чужих ідей та інтересів, а Каспій потрапляє в зону міжнародних відносин «третіх країн», заочно вирішальних його долю. При такій ситуації країни-суб'єкти регіону повністю усуваються з безпосереднього живого діалогу і стають маріонетковими.

Сприятливий - Росія стає гравцем-лідером і через Каспій виходить у зону Індо - Перського регіону. Даний варіант буде свідчити про повну залученні Ірану в російську гео стратегічну гру і посилення конфронтації з США.

Середній (проміжний) варіант - збереження у Кавказько-Каспійському регіоні багато полярності й посилення напруженості у справі врегулювання так званого «каспійського вузла».

Фактори, що визначають першочергові завдання кавказько-каспійської геополітики Росії, такі:

- Володіння енергетичними ресурсами Каспію, у розробку яких вже зроблені значні капіталовкладення;

- Підтримка конкурентоспроможності російських маршрутів виведення енергоносіїв на світовий ринок;

- Модернізація трубопроводів і диверсифікованість їхніх напрямків;

- Визначення правового статусу Каспію шляхом угоди всіх 5 приморських країн;

- Недопущення в Каспійський басейн ВМС зовнішніх для нього країн або всебічна локалізація збитку від їх появи;

- Модернізація транспортних комунікацій;

- Протидія військово-політичним загрозам, сприяння у вирішенні регіональних конфліктів;

- Збереження і раціональне управління природним середовищем Каспію.

При аналізі місця і ролі Кавказько-Каспійського гео стратегічного регіону як у світовій політиці, так і в політичній стратегії Росії слід розглядати як єдине ціле безвідносно до державних, адміністративних, етно національним та іншим кордонів, що розділяють його зсередини. Обґрунтованість такого підходу визначається спільністю тісних багатовікових економічних, культурних, політичних та інших зв'язків, історичних доль, близькістю форм, стандартів і стереотипів веління, особливостями менталітету та інше. У народів Кавказу є і загальні справи, інтереси, особливо у забезпеченні та підтримці в регіоні миру і стабільності, подоланні наслідків воєн і конфліктів, запобігання нового витка конфронтації, захисту його етнокультурного та природно-екологічного своєрідності.


2. Геополітична ідентифікація Кавказько-Каспійського регіону

регіон кавказький каспійський геополітичний

Хронічна військово-політична нестабільність останнього десятиліття на Кавказі і нагнітаються на цьому тлі страхи розпаду регіону, його т.зв. балканізації і т.п. залучає до регіону пильну увагу регіональних держав, світових центрів сили, суб - транснаціональних політичних авантюристів, міжнародних терористичних організацій, іноземних спецслужб. Мабуть, усім здається, що Кавказ і весь Чорноморсько-Каспійський регіон можуть стати для них легкою здобиччю.

Традиційне значення Кавказу і Каспію визначається насамперед його проміжним положенням на стику культур і цивілізацій, на важливому перехресті транспортних шляхів Схід-Захід, Північ-Південь. Кавказ як євразійський пограниччі протягом двох-трьох останніх тисячоліть був ареною суперництва континентальних імперій. Історія боротьби за Північний Кавказ між Росією, Туреччиною та Іраном нараховує кілька століть. Починаючи з ХIХ ст. в цю боротьбу стали втручатися держави Заходу, а з кінця ХХ ст., поряд з новою активізацією ролі Туреччини та Ірану, посилилося участь у регіональних процесах держав з Близького і Середнього Сходу. При цьому учасники кавказької інтриги переслідують різні цілі і реалізують власні стратегії.

Кавказько-Каспійський регіон як геополітична конструкція, з одного боку, є наслідок ланцюгової реакції розпаду СРСР, а з іншого - результат цілеспрямованих зусиль (проектування) ряду регіональних, нерегіональних, глобальних політичних та економічних акторів, спрямованих на політичне та економічне домінування в даному гео стратегічному районі за допомогою різного роду експансій: економічної, духовно-культурної, інформаційної.

Специфіка Кавказько-Каспійський геополітичного конструкту визначається його прикордонним положенням, близькістю до південного флангу НАТО, безпосереднім сусідством з Закавказзям і Центральною Азією, виходами до Каспійського і Чорного морів; близькістю території регіону до нафтовим запасам і до транснаціональних євроазіатських транспортних комунікацій та енерго мостів; особливої ​​стратегічної значимістю регіону для РФ; найвищою концентрацією суб'єктних адміністративно-територіальних утворень в регіоні з високою щільністю населення, наявністю в межах його кордонів вогнищ суспільно-політичної нестабільності, міжнаціональних та релігійних конфліктів.

Сучасна конфігурація Кавказько-Каспійської системи політичних відносин визначається геополітичними (військово-стратегічними, логістскімі), економічними, етно конфесійними, демографічними та екологічними факторами, причому економічна складова відносин не є простою проекцією геополітичної, тому що ряд промислових транснаціональних груп використовують конфликто генну складову цих факторів для досягнення вузько корпоративних інтересів. Специфіка конфігурації політичних відносин в даному регіоні обумовлена, з одного боку, спільністю економічних, культурних, політичних та інших зв'язків, історичних доль, близькістю форм, стандартів і стереотипів поведінки та мислення регіональних акторів, а з іншого - зіткненням глобалізаційних векторів - не ліберального, ісламського , китайського.

Внутрішній контур політико-інтеграційних відносин в Кавказько-Каспійському регіоні визначається процесами внутрішньодержавної, міжрегіональної та між партійної політичної інтеграції, що приводять до того, що проекти, плановані як інтеграційні для одних регіональних авторів, розцінюються іншими як дезінтеграційні, оскільки в структурі мотивації всередині регіональних політичних суб'єктів домінують мотиви неекономічного характеру (історична пам'ять про конфлікти та ін.) Політична інтеграція в Кавказько-Каспійському регіоні є необхідним передумовою економічної, що визначає специфіку інтеграційних процесів в даному регіональному просторі.

Зовнішній контур політико-інтеграційного розвитку регіону, специфіка реалізовувати політичні проектів визначаються системою геополітичних інтересів різно полярних авторів. При всьому різноманітті інтеграційних проектів у Кавказько-Каспійському регіоні найбільш значима їх «поляризація» на основі опозиції «російських» і «антиросійських» геополітичних інтересів.

Умовами успіху російської регіональної політики є: конструювання образу економічно і політично розвиненої країни, що володіє глибоким корінням в регіоні, відповідальної за його долі і що грає роль «мосту», «гаранта» мирного «діалогу цивілізацій»; упереджу вальної активність, спрямована на ідеологічне та інституційне об'єднання реалізованих під російською егідою інтеграційних проектів; залучення в сферу свого впливу не антагоністично орієнтованих по відношенню до неї авторів.


Висновок

Таким чином, нинішні геополітичні процеси, що відбуваються на Північному Кавказі, з усією очевидністю показали провал колишньої кавказької політики Росії. Протягом всього останнього періоду вона характеризувалася коливаннями і непослідовністю, помилками в оцінці ситуації та сумнівними рішеннями, відсутністю політичної волі у досягненні поставлених цілей. В даний час йде складний процес осмислення концепції кавказької політики Росії стосовно життєдіяльності ЮФО, зокрема, Північнокавказького регіону. При цьому західне співтовариство активно намагається брати участь в кавказьких справах, веде пошук і нав'язує своє бачення регіональної системи колективної безпеки, пропонує нові форми співіснування народів, підштовхуючи процеси у вигідному для себе напрямку.

Сьогодні ситуація на Півдні помітно змінюється. Це пов'язано з початком реформи влади в Росії, зміцненням її вертикалі, підвищенням ефективності дій влади. Робляться кроки з оздоровлення основ російського федералізму. Приводяться у відповідність з російською Конституцією та федеральними законами конституції і законодавчі акти суб'єктів Федерації. Москва намагається уважно відслідковувати відбуваються в окрузі події і тенденції і своєчасно вживати таких заходів, які не дали б розгойдати суспільно-політичну ситуацію, не давали змоги розвиватися незворотнім, деструктивним процесам.

Геополітичний аспект міжнародних відносин стосовно ЮФО - лише одна зі сторін складної взаємодії інтересів численних учасників, залучених у що відбуваються в регіоні процеси. Як показують події, ці процеси мають як внутрішні, так і зовнішні корені.

Щоб бути ефективною, російська політика на Півдні країни в її геополітичному вимірі повинна спиратися на ясно усвідомлювати і чітко виражені національні російські інтереси, переслідувати чітко визначені цілі і мати реалістичну стратегію їх досягнення. Якщо інтерес Росії полягає в збереженні територіальної цілісності та зміцненні загальнонаціональної єдності, то головним напрямком державної політики має стати активний розвиток федеративних відносин. Мляве реагування на швидко мінливу ситуацію - найгірший варіант дій.

Завдання російської зовнішньої політики і дипломатії - створення сприятливих зовнішніх передумов для реалізації головних цілей, тобто збереження цілісності держави та зміцнення його єдності. Для цього необхідно виробити і реалізувати єдину скоординовану стратегію стосовно ПФО і кавказького регіону.

Її основними напрямками могли б стати: